1. Соціальна обумовленість виховання фізичних якостей

Всебічна фізична підготовка дітей дошкільного віку передбачає досягнення оптимального розвитку рухових (фізичних) якостей (рист 25): швидкості, спритності, гнучкості, витривалості та сили. Рівень їх розвитку значною мірою обумовлює результативність формування навичок рухових дій та успішне їх використання в різноманітних життєвих ситуаціях. Якісна сторона рухових дій має місце в елементарній формі у немовлят у безумовних рефлексах, тобто вона значною мірою «закодована» в людини з моменту її народження.

Фізичні якості – це розвинуті в процесі виховання і цілеспрямованої підготовки рухові задатки людини, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м’язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого й ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність. У спеціальній літературі можна зустріти терміни «фізичні якості», «рухові якості». Ними позначаються окремі сторони рухових можливостей людини. Не вдаючись у деталі теоретичних дискусій з приводу того чи іншого терміну, розглядаємо їх як рівнозначні.

М етодика вдосконалення фізичних якостей – раціональне застосування відповідних фізичних вправ і адекватних методів їх виконання з метою ефективного вирішення конкретного педагогічного завдання в окремому занятті та системі занять.

Рис. 25. Загальна характеристика фізичних якостей.

2. Закономірності розвитку рухових якостей Сенситивність

Сенситивний період – найсприятливіший період для розвитку рухової здібності, обумовлений віковими та статевими особливостями.

Етапність

У процесі виконання одного й того ж навантаження, ефект розвитку рухових якостей знижується. Щоб підтримати його на високому рівні, необхідно змінювати зміст навантаження, умови його виконання тощо. Досягнути ефективності при вдосконаленні фізичних якостей можна лише за умови чіткого дозування навантаження (рис. 26). Необхідно забезпечити такий його обсяг й інтенсивність, які дадуть найкращий приріст якості, що розвивається. Таке навантаження називають впливовим.

Рис. 26. Фізичне навантаження: дефінітивний аналіз.

Якщо інтенсивність знаходиться на нижній межі впливової зони, то фізичні якості розвиваються повільно, але досягають високого рівня міцності. Впливи високої інтенсивності дають відносно швидкий приріст рухових якостей, але досягнуті результати не так стабільні. Між інтенсивністю і обсягом існує оберненопропорційний зв’язок. Чим вища сила впливу (інтенсивність), тим швидше людина втомиться (менший буде обсяг виконаної роботи).

Сприяти розвитку фізичних якостей дозволяє визначення правильної тривалості та характеру відпочинку між повтореннями вправ у занятті.

Відповідно до динаміки відновлення після навантаження за характером бувають таки види відпочинку (рис. 27): активний, пасивний, комбінований.

₊

Рис. 27. Різновиди інтервалів за характером відпочинку.