5. Діагностика спритності.

Оскільки спритність – це комплексна якість, то немає і єдиного критерію її контролю й оцінки. При цьому спритність проявляється в комплексі з іншими якостями і здібностями дітей, тому контроль та оцінка її розвитку здійснюється, як правило, за допомогою виконання дозованого комплексу різноманітних вправ, складених у певній послідовності – своєрідної смуги перешкод, подолання якої вимагає від дітей прояву швидкості, відчуття ритму, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях, здатності керувати динамічними і кінематичними характеристиками рухів, підтримувати рівновагу тощо.

Метод визначення точності влучення предмета в ціль. Дитина метає тенісні м’ячі (для гри у великий теніс) або малі гумові м’ячі в щит на стояку або в намальоване на стінці коло.

На щиті малюють концентричні риски на відстані 10 см одна від одної. Ширина кожної з них і радіус центрального кола становлять 10 см. Кожна дитина виконує кидок зручною для неї рукою, тричі поспіль.

За влучення в центральне коло нараховують 5 балів, у наступну риску - 4 бали, у наступну від кола риску – 3 бали і т. д. За кидок, коли м’яч не влучив у щит, - 0 балів. Кінцеву оцінку встановлюють за сумою балів.

Кидки м’яча в ціль виконують з відстані: діти 3-3,6 р. – 2 м; 4-4,6 р. – 2,5 м;.5-5,6 р. – 3 м; 6-6,6 р. – 3,5 м.

Метод визначення стрибків з поворотом (у градусах). Дитина стає на при­кріплений до підлоги аркуш цупкого паперу, на який нанесене градуювання (обличчям до нульової позначки). Вихідне положення – зімкнута стійка, руки на поясі. Дитина виконує по черзі три стрибки з поворотом ліворуч, а потім – праворуч, намагаючись розвернутися на максимальний кут. При цьому вона повинна приземлитися стійко, без втрати рівноваги. Оцінюючи результат, підраховують кут у градусах, на який повернулась дитина (фіксують ліпшу з трьох спроб). Одержані дані зіставляють із середніми показниками стрибків з поворотом.

Метод визначення стрибків на точність. Дитина виконує стрибок у гли­бину з висоти 20 см (гімнастична лава, куб) з вихідного положення: ноги напів­зігнуті, руки на поясі з приземленням в позначене місце (на три стрічки різного кольору). Стрічки викладають на підлозі паралельно одна одній на відстані від лави 30-45-50 см – для дітей 3-3,6 років; 40-50-60 см – для дітей 4-4,6 років; 40-55-70 см – для дітей 5-5,6 років; 45-60-80 см – для дітей 6-6,6 років.

Спочатку дитина повинна приземлитись на дальню від лави стрічку, потім – на ближню й на середню. Вправу вважають виконаною, якщо дитина наступає на стрічку обома ногами. Якщо вона наступає на всі три стрічки (за три спроби), то отримує 5 балів, на дві – 3 бали, на одну – 2 бали, якщо не наступила на жодну стрічку, – 0 балів.

Човниковий біг (4x9 м)

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, рівна біго­ва доріжка завдовжки 9 м, обмежена двома паралельними лініями, за кожною лінією – 2 півкола радіусом 50 см з центром на лінії, 2 дерев’яні кубики (5x5 см).

Опис проведення тестування. За командою «На старт» учасник займає положення високого старт за стартовою лінією. За командою «Руш» він пробігає 9 м до другої лінії, бере один з двох дерев’яних кубиків, що лежать у колі, повер­тається бігом назад і кладе його в стартове коло. Потім біжить за другим кубиком і, взявши його, повертається назад і кладе в стартове коло.

Секундомір ви­ключається тоді, коли дитина покладе другий кубик у стар­тове коло. Вправа виконується двічі і зараховується кращий результат.

Під час пояснення методи­ки виконання вправи треба звернути увагу дітей на найхарактерніші помилки, а саме: затримка на старті; недобігання до кінця від­різка; перебігання довжини від­різка; кидання кубика в старто­ве коло; забір двох кубиків одно­часно; повільне пробігання від­різка; забір кубика на прямих ногах; кидання кубика на фініші; зменшення швидкості під час фінішування.

Техніка високо­го старту:

1) за командою «На старт!» учасник ставить сильнішу ногу нос­ком до лінії старту, другу від­ставляє назад. Тулуб випрямле­но, руки вільно опущені вздовж тулуба, голова прямо;

2) за командою «Увага!» учасник згинає дві ноги так, щоб маса тіла розподілилась в основно­му на передню ногу. Руки де­що згинаються в ліктьових су­глобах, погляд спрямований вперед на 5 – 6 метрів. Плечі не виходять за опорну ногу;

3) за командою «Руш!» од­на рука швидко виноситься впе­ред, а друга згинається вверх-назад, робиться винос задньої ноги і розпочинається біг.