Теоретичний блок
Загальна характеристика швидкісних можливостей людини.
Дошкільний вік найсприятливіший для розвитку швидкості. Відповідність короткочасних навантажень функціональних можливостей організму дітей обумовлена високою збуджуваністю іннерваційних механізмів, що регулюють діяльність опорно-рухового апарата. Висока динаміка нервових процесів, властива дошкільникам, обумовлює швидку зміну скорочення і розслаблення м’язів, максимальний темп рухів.
Виконання рухів з максимальною швидкістю значною мірою залежить від розвитку інших якостей (спритності, сили, гнучкості). Тому розвиток швидкості у дошкільників пов’язаний з удосконаленням усього комплексу рухових якостей. Однак у дошкільному віці, враховуючи анатомо-фізіологічні здібності дітей, розвитку швидкості приділяють особливу увагу. У фізичному вихованні та спорті важливішим є виховання здатності до прояву швидкості в цілісній руховій діяльності, оскільки, наприклад, наявність швидкої реакції ще не гарантує швидкого подолання дистанції. Вимоги до швидкості в різних рухових діях не однозначні. Наприклад, у спортивних іграх (теніс, баскетбол) вирішальне значення має стартова швидкість. А в стрибках у довжину – швидкість бігу по дистанції.
«Швидкісний бар’єр», його профілактика та усунення
Внаслідок багаторазового повторення вправи утворюється руховий динамічний стереотип, що призводить до стабілізації параметрів руху. При цьому стабілізуються не лише просторові характеристики, а й часові – швидкість і частота. Утворюється так заваний швидкісний бар’єр (рис. 32).
Рис. 32. Швидкісний бар’єр: шляхи утворення, усунення та уникнення.
Рис. 33. Вимоги до виховання швидкості в дітей дошкільного віку.
Діагностика швидкості
Метод визначення швидкості рухів кистю руки. Фіксуючи швидкість рухів у одній ланці рухового апарату дитини, можна з достатньою мірою вірогідності уявити виконування рухів з максимальною швидкістю й у інших його ланках. У дитини перевіряють частоту рухів кистю руки за 5 с (за секундоміром). Вона бере в руки загострений олівець, перед нею на стіл кладуть чистий аркуш паперу. За командою «Руш!» вона ставить з максимальною швидкістю крапки на аркуші паперу в довільному порядку. За командою «Стій!» рухи припиняє. Тест повторюють тричі. Зіставляють максимальний результат з показниками таблиці.
Метод визначення швидкості стрибків на місці. Дитина виконує стрибки на місці поштовхом обох ніг за 5 с (за секундоміром). Вона приймає зімкнуту стійку - п’яти та носки разом, руки на поясі, в середині кола (обруч, покладений на підлогу). На відстані 5-8 см від її голови тримають аркуш цупкого паперу. За командою «Стій!» рух через 5 с припиняє. Фіксують максимальний результат із трьох спроб і зіставляють з показниками таблиці.