- •Проаналізуйте поняття ідеології в соціальній теорії марксизму.
- •Розкрийте зміст концепції «одномірної людини» г.Маркузе.
- •Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •1. Описане вище
- •2. Наука про методи збору, обробки і аналізу соц. Інформації
- •3. Вчення про метод
- •.Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування.
- •Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці
- •Розкрийте сутність соціальної поведінки як обміну в інтерпретації Дж. Хоманса.
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна солідарність» в роботах е. Дюркгейма
- •Визначте поняття «шкала» та поясніть особливості шкалювання в соціології
- •1.2 Виды шкал и типы шкалирования
- •Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна система» в соціологічній концепції т. Парсонса
- •Розкрийте зміст еволюційної теорії г. Спенсера.
- •15. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •2.5.1. Квотная выборка
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Розкрийте сутність інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •18. Проаналізуйте ідеї т. Р. Мальтуса та мальтузіанства в соціології.
- •Формулювання гіпотез
- •20. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела.
- •21. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та її основні критерії.
- •22. Розкрийте зміст теорії бюрократії м. Вебера.
- •23. Особливості застосування та розрахунку районованої та гніздової вибірки.
- •Принцип кластеризации («гнезд»)
- •24. Система державного управління охороною праці в Україні
- •25. Розкрийте сутність поняття «соціальна група». Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •26. Проаналізуйте виникнення та розвиток символічного інтеракціонізму.
- •27. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Освітні орієнтації сучасного студентства». Дайте інтерпретацію ключових понять
- •Висновки
- •Рекомендації
- •28. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.
- •29. Розкрийте сутність поняття «соціальна мобільність». Визначте її різновиди та механізми.
- •30. Проаналізуйте ідеї географічного детермінізму в соціології другої половини хіх ст. (т. Бокль, л. Мечніков)
- •31. Поштове, пресове та телефонне опитування: переваги та недоліки.
- •32. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •33. Розкрийте сутність поняття «особистість» та її місце в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •34. Розкрийте характерні риси соціології релігії е. Дюркгейма.
- •35. Визначте роль та основні складові теоретико-методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •3.2.1. Формулировка и обоснование проблемы исследовантя
- •3.2.3. Определение объекта и предмета исследования
- •3.2.4. Логический анализ основных понятий
- •3.2.6. Выдвижение гипотез
- •36. Мікроклімат робочої зони. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •37. Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Назвіть види та функції соціальних інститутів
- •38. Розкрийте співвідношення політики та етики в соціології м. Вебера.
- •40. Нормування та контроль мікроклімату.
- •41. Розкрийте сутність поняття «національно-етнічна структура суспільства». Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •42. Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структуру та функції.
- •45. Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури
- •46. Розкрийте сутність ідеї класової боротьби в марксизмі.
- •47. Визначте роль та основні складові процедурно-методичного розділу програми соціологічного дослідження.
- •48. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях.
- •49. Визначте причини та наслідки соціальної нерівності в суспільстві.
- •50. Розкрийте сутність основних різновидів методу опитування.
- •1. Опросы
- •52. Основні світлотехнічні визначення та класифікація виробничого освітлення
- •53. Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •54. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т. Парсонса.
- •55. Здійсніть формування квотної вибірки для опитування мешканців міста
- •56. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи.
- •57. Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін.
- •58. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч. Кулі.
- •59. Здійсніть характеристику методу кейс-стаді як дослідницької стратегії.
- •60.Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність, джерела звуку.
- •61. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •62. Розкрийте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •64. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками
- •65. Проаналізуйте особливості методології ідеальних типів в соціології м. Вебера
- •66. Розкрийте сутність теорії наслідування г. Тарда.
- •67. Охарактеризуйте контент-аналіз як метод соціологічних досліджень та основні напрямки його використання.
- •68. Вплив шуму на організм людини.
- •69. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •70. Дайте оцінку психоаналітичній теорії з. Фрейда.
- •71. Визначте особливості застосування якісних методів збору соціологічної інформації.
- •72. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань і магнітних полів.
- •73. Розкрийте сутність сучасного марксистського трактування соціальних класів.
- •74.Проаналізуйте ідеї ф. Тьоніса про спільноту та суспільство.
- •75. Здійсніть визначення методів аналізу даних фокус-груп та їх застосування: контент-аналіз, метод міжгрупових порівнянь, лінгвістичний аналіз, дискурс-аналіз, аналіз відеоданих.
- •76. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф), та лазерного випромінювання.
- •77. Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології.
- •78. Розкрийте сутність соціологічної концепції г. Зіммеля.
- •79. Проблеми валідності результатів фокус-груп. Аналіз і обробка даних, отриманих у фокусах-групах
- •80. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.
- •81. Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю.
- •82. Розкрийте суть ідей Франкфуртської школи в соціології.
- •84. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •85. Проаналізуйте поняття «якість соціологічної інформації».
- •86. Розкрийте сутність соціології суїциду е. Дюркгейма.
- •87. Охарактеризуйте основні риси експериментального методу соціологічних досліджень: контроль за експериментальними умовами, проблема ізоляції контрольних факторів
- •Класифікації соціальних експериментів.
- •Контрольні та експерементальні групи.
- •Основні риси й етапи діяльності соціолога в проведенні соціального есперименту.
- •Основні риси експериментального методу.
- •Способи вирівнювання характеристик в експериментальних і контрольних групах.
- •Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •88. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •89. Проаналізуйте поняття «репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні».
- •90. Розкрийте сутність соціології капіталізму м. Вебера.
- •91. Визначте специфіку використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •92. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Горіння, його види та класи.
- •93. Розкрийте сутність соціології буржуазії та капіталізму в. Зомбарта.
- •94. Охарактеризуйте соціологічні погляди в. Парето.
- •96. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •97. Визначте роль і функції освіти як соціального інституту.
- •98. Розкрийте сутність соціології релігії м. Вебера.
- •99. Охарактеризуйте принципи і послідовність питань в поглиблених інтерв’ю: принципи «лійки» та «переверненої лійки», принцип «тоннелю» та ін.
- •100. Основні способи та засоби гасіння пожеж.
- •5.8. Первинні засоби пожежогасіння.
- •101. Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •102. Розкрийте суть концепції авторитарної особистості т. Адорно.
- •103. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •104. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •105. Розкрийте сутність проблеми соціального порядку в соціологічній теорії т. Парсонса
- •106. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •107. Дайте характеристику тріангуляції як методу перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •108. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •109. Розкрийте сутність моделювання соціальних процесів в соціології.
- •110. Проаналізуйте поняття «норми» та «патології» в соціології е. Дюркгейма
- •111. Визначте переваги та недоліки методу спостереження.
- •112. Система пожежної сигналізації.
- •113. Розкрийте сутність соціального прогнозування.
- •114. Проаналізуйте історичні типи соціальної стратифікації.
- •115. Охарактеризуйте процедуру пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез та оцінка результатів дослідження.
- •116. Первинні засоби пожежогасіння.
- •117. Розкрийте сутність концеції «подвійної інституціоналізації» є. Головахи та н. Паніної.
- •118. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •120. Стаціонарні установки автоматичного пожежогасіння.
- •20. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т.Парсонса.
- •21. Розкрийте суть принципу «віднесення до цінності» і «свободи від оцінки» в соціології м.Вебера.
- •22. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч.Кулі.
- •23. Проаналізуйте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •24. Розкрийте суть методології ідеальних типів в соціології м.Вебера.
- •25. Проаналізуйте трирівневу структуру системи соціологічного знання за р.Мертоном.
- •26. Розкрийте суть теорії наслідування г. Тарда.
- •27. Розкрийте суть типології соціальної дії за м.Вебером.
- •28. Надайте оцінку психоаналітичній теорії суспільства з.Фрейда
- •49. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та визначте критерії соціальної стратифікації.
- •50. Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій.
- •51. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •52. Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •53. Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •54. Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •55. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •56. Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •57. Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •78. Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •79. Розкрийте зміст поняття «нерівність» в соціології. Проаналізуйте причини та наслідки нерівності в суспільстві.
- •80. Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •81.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •83. Процедура пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез при поясненні результатів. Оцінка результатів дослідження.
- •84. Проаналізуйте переваги та недоліки методу спостереження.
- •85. Тріангуляція як метод перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •86. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •107. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •108. Визначте поняття шкала та поясніть особливості шкалювання в соціології.
- •109. Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •110. Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •112. Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •113. Проаналізуйте поняття репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні.
- •114. Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
22. Розкрийте зміст теорії бюрократії м. Вебера.
Теория бюрократии по Веберу
Появление термина «бюрократия» связывают с именем французского экономиста Винсента де Гурнэ, который ввел его в 1745 г. для обозначения исполнительной власти. В научный оборот этот термин вошел благодаря немецкому социологу, экономисту, историку Максу Веберу (1864-1920), автору наиболее полного и всестороннего социологического исследования феномена бюрократии.
Вебер предложил следующие принципы бюрократической концепции организационной структуры:
иерархическое построение организации;
иерархия приказа, построенная на легальной власти;
подчинение нижестоящего работника вышестоящему и ответственность не только за свои действия, но и за действия подчиненных;
специализация и разделение труда по функциям;
четкая система процедур и правил, обеспечивающая единообразие выполнения производственных процессов;
система продвижения и пребывания в должности, основанная на умениях и опыте и измеряемая стандартами;
ориентация системы коммуникаций как в организации, так и вне се на написанные правила.
Термин «бюрократия» Вебером использовался для обозначения рациональной организации, предписания и правила которой создают фундамент эффективной работы и позволяют бороться с фаворитизмом. Бюрократия рассматривалась им как некий идеальный образ, наиболее эффективный инструмент управления социальными структурами и отдельными структурными единицами.
По мнению Вебера, жестко формализованный характер бюрократических отношений, четкость распределения ролевых функций, личная заинтересованность бюрократов в достижении целей организации приводят к принятию своевременных и квалифицированных решений, основанных на тщательно отобранной и проверенной информации.
Бюрократию как рациональную машину управления характеризуют:
жесткая ответственность за каждый участок работы:
координация во имя достижения организационных целей;
оптимальное действие безличных правил;.
четкая иерархическая зависимость
Однако позже Вебер стал различать бюрократию в позитивном смысле (западная рациональная система управления) и в негативном смысле (восточная иррациональная система управления), понимая под восточной иррациональной системой управления такую, в которой инструкции, приказы, задания и прочие формальные атрибуты власти становятся самоцелью.
Первым, кто продемонстрировал достоинства бюрократии как системы управления, был немецкий социолог Макс Вебер. Он предложил понимать под ней рациональную работу учреждений, в которой каждый элемент работает максимально эффективно. После этого в ситуациях плохой работы чиновников (волокита, требующая оформления многих лишних документов и долгого ожидания решения) стали вести речь не о бюрократии, а о бюрократизме, разведя два этих понятия. Если первоначально понятие «бюрократия» употребляли только в связи с правительственными учреждениями, то сейчас его используют при определении любой крупной организации, имеющей большой и разветвленный штат управленцев («корпоративная бюрократия», «профсоюзная бюрократия» и др.). Бюрократия понималась М. Вебером в качестве идеального типа, то есть идеализированной теоретической модели. Идеальные типы по М. Веберу это не есть реальность, подкрепленная эмпирической адекватностью, а теоретические конструкции, которые позволяют глубже понять ту или иную проблему. Социологические идеальные типы Вебер называл чистыми социальными типами. Макс Вебер различает два типа бюрократии: - традиционную «патримониальную», которой свойственно иррациональное начало;
- современную «рациональную». Вебер рассматривает патримониальное чиновничество и рациональную бюрократию как два во многих отношениях противоположных типа, но не проводит между ними резкой границы. Он пишет: «Истоки подлинной бюрократии могут быть найдены повсюду в довольно несложных формах патримониальной администрации - переход от патримониальной к бюрократической должности не является четко определенным». Патримониальная бюрократия. В исследованиях современных западных ученых нередко подчеркивается, что концепция патримониальной бюрократии Вебера, служит важным дополнением идеально-типической модели рациональной бюрократии. Понятие «патримониальный» ведет свое происхождение из эпохи Римской империи. Со времени правления Августа термин «patrimonium» обозначал частную казну императора. В социологии Вебера патримониализм выступает как один из типов традиционного господства, производный от «первичного» патриархализма. Согласно Веберу, основным отличительным признаком патримониализма служит наличие в распоряжении господина особого аппарата управления, которого нет в патриархальных властных структурах. Если патриархальное господство всегда следует традиции, то при патримониализме опора на управленческий аппарат и военные формирования, выступающие орудием личной власти господина, позволяет последнему в некоторых случаях игнорировать предписания традиции. Патримониальная бюрократия в работах Вебера обозначает не идеальный (чистый) тип, а лишь конкретные примеры управленческих структур, обладающих определенными рациональными чертами, но действующих в условиях традиционного господства. По мнению М. Вебера процесс рационализации истории в социальной, политической, религиозный, экономической и правовой сфере привел к снижению значимости патримониальной бюрократии и заменой её рациональной. Тем самым патримониальная бюрократия начинает рассматриваться как регрессивный и деструктивный элемент общества. Рациональная бюрократия. По мнению многих исследователей, концепция рациональной бюрократии М. Вебера является актуальной и в наши дни как один из элементов развития современного общества. Рациональная бюрократия характеризуется Вебером в ходе анализа легального господства. Отличительной чертой этого типа господства служит наличие системы формальных правил, регулирующих деятельность управленческого персонала. Эти формальные правила могут быть изменены в соответствии с принятыми процедурами. Если при традиционном господстве возможности создания новых законодательных норм ограничены священной традицией, то при легальном господстве не существует каких-либо ограничений для законотворчества, коль скоро соблюдены соответствующие процедуры. «Решающим для нашей терминологии признаком является то, - пишет Вебер, - что подчинение теперь основано не на вере и преданности харизматической личности, пророку, герою или освященной традицией личности властителя, но на лишенном личного характера объективном «служебном долге», который, как и право на власть, «компетенция», определен посредством рационально установленных норм (законов, предписаний, правил) таким образом, что легитимность господства выражается в легальности общих, целенаправленно продуманных, корректно сформулированных и обнародованных правилах». Предполагается, что повиноваться следует формальным правилам, а не лицу, обладающему властью. При этом глава политического союза также подчинен формально-правовым нормам. На смену принципу личной преданности, имеющему центральное значение при традиционном и харизматическом господстве, приходит ориентация на безличный порядок. Необходимо отметить, что само по себе легальное господство не обладает в глазах подчиненного ему населения достаточной легитимностью. Поэтому Вебер считал, что этот тип господства должен быть дополнен традиционными или харизматическими элементами. Впрочем, в эмпирической реальности легальное господство и не существует в чистом виде, неизменно проявляясь лишь в сочетании с каким-то иным типом. Идеальная форма бюрократии, предложенная Вебером, недостижима на практике по ряду причин: 1) индивиды существуют не только для организаций. Люди переносят всю грязь, скопившуюся в их жизни, в бюрократические структуры, и у них есть множество интересов помимо организации; 2) бюрократии не защищены от социальных перемен. Если такие перемены происходят часто и быстро, соответствующие ответы, предусмотренные бюрократическими правилами и постановлениями, мешают рациональной работе; 3) бюрократические системы предназначены для «среднего» человека. Но ведь в реальной жизни люди различаются по интеллекту, энергии, усердию, преданности делу, поэтому фактически они незаменимы в повседневном функционировании организации.
Згідно з Вебером, усі великомасштабні організації за своєю природою тяжіють до бюрократизації. Слово "бюрократія" запровадив 1745 року Мосьє де Ґурне, котрий додав до слова "бюро", що означає "контора" і "письмовий стіл", термін, утворений від грецького дієслова "керувати". Отже, БЮРОКРАТІЯ є правлінням чиновників. Спочатку "бюрократія" як термін застосовувався тільки щодо державних чиновників, однак поступово поширив своє значення загалом на великі організації. Це поняття з самого початку вживалося як зневажливе. Де Ґурне говорив про зростаючу владу чиновників як "хворобу під назвою бюроманія". Французький письменник Он оре де Бальзак розглядав бюрократію як "гігантську владу, котру мають пігмеї". Такі погляди існували до сьогодні: бюрократія часто асоціюється з тяганиною, неефективністю та марнотратністю. Однак інші автори розглядали бюрократію в іншому світлі — як зразок ретельності, точності й ефективного управління. На їхню думку, бюрократія насправді є найефективнішою формою організації, винайденою людьми, оскільки всі завдання реґулюються чіткими процедурними правилами. Погляд Вебера на бюрократію є містком між цими двома крайніми позиціями. Згідно з Вебером, у сучасних країнах розростання бюрократії є неминучим; бюрократична влада є єдиним способом дати раду адміністративним потребам великомасштабних соціальних систем. Разом з тим, на думку Вебера, бюрократії притаманний ряд серйозних недоліків, котрі, як ми побачимо далі, мають важливий підтекст для природи сучасного суспільного життя. Щоб дослідити корені та природу розширення бюрократичних організацій, Вебер розробив ідеальний тип бюрократії. ("Ідеальний" тут означає не найдоцільнішу, а чисту форму бюрократичної організації. Ідеальний тип є абстрактним описом, розробленим шляхом акцентування на певних характеристиках фактичних подій з метою виокремлення їхніх найсуттєвіших рис). Вебер перелічив кілька характеристик ідеального типу бюрократії (1978 р.):
• Наявність чіткої ієрархії влади. Таким чином, завдання в організації розподіляються як "офіційні обов'язки". Бюрократія має вигляд піраміди з найвищим керівництвом на верхівці. Ланцюг вказівок тягнеться з верхівки до основи, що уможливлює координоване прийняття рішень. Кожний вищий підрозділ контролює і перевіряє діяльність підрозділу, розташованого нижче в ієрархи.
• Поведінка службовців на всіх рівнях організації координується писаними правилами. Це не означає, що бюрократичні обов'язки є просто рутинною справою. Чим вище розташований підрозділ, тим більше ці правила охоплюють широкий перелік справ і вимагають гнучкості в їх інтерпретації.
• Службовці працюють повний робочий день і одержують платню. Кожна посада в ієрархії забезпечується визначеною і фіксованою зарплатнею. Кар'єра осіб у межах організації вважається природним явищем. Просування вище можливе на основі здібностей, старшинства або комбінації обох чинників.
• Існує розмежування обов'язків службовців у рамках організації та їхнього приватного життя. Приватне життя службовця відрівняється від його діяльності на робочому місці і, відповідно, відмежовується від неї фізично.
• Жодний із членів організації не володіє матеріальними ресурсами, з якими вони працюють. Згідно з Вебером, розвиток бюрократії відчужує працівників від контролю за своїми засобами виробництва. У традиційних спільнотах фермери та ремісники здебільшого контролювали свій процес виробництва і володіли своїми знаряддями праці. У бюрократичному середовищі службовцям не належать офіси, в яких вони працюють, столи, за якими вони сидять, або офісне обладнання, яким вони користуються. На думку Вебера, чим більше організація наближається до ідеального типу бюрократії, тим ефективніше вона виконуватиме завдання, заради яких її було створено. Вебер часто порівнював бюрократії із складними механізмами.
