102. 102. Розкрийте суть концепції авторитарної особистості т. Адорно.

Теория авторитарной личности является влиятельной психологической теорией личности, разработанной психологами Калифорнийского Университета в Беркли Эльзой Френкель-Брунсвик, Даниэлем Левинсоном и Р.Невитт Санфордом, а также немецким социологом и философом Франкфуртской школы — эмигрантом Теодором В.Адорно. Свои взгляды на феномен авторитарной личности они изложили в книге 1950 года с одноименным названием. Тип личности определяется девятью признаками, которые, как полагают, связаны в общий пучок черт личности, образующимися в результате психодинамического детского опыта. Эти признаки включают: конвенционализм, авторитарные представления, авторитарная агрессия, антиинтроцепция, суеверия и стереотипы, власть и «твердость», разрушительность и цинизм, проекция и преувеличенная озабоченности по поводу секса (сексуальные репрессии). Короче говоря, авторитарный значит предрасположенный следовать диктату сильных лидеров и традиций, общепринятых ценностей.

Авторитарная личность

Тип личности, характеризуемый нетерпимым отношением к неопределенности, чрезмерной почтительностью к власти и авторитету, а также враждебностью к любой группе, потенциально нарушающей существующий порядок. Идея авторитарной личности приписывается Адорно, который сам был жертвой антисемитизма. После многочисленных интервью с людьми, обладавшими этим типом личности, Адорно обнаружил, что они имеют следующие общие черты:

1. Они склонны идеализировать своих родителей, называя их «образцом добродетели».

2. Они воспитывались в очень строгих условиях.

3. Они проявляют признаки подавленной враждебности к своим родителям. Подавленная враждебность переносится на других — то есть на представителей меньшинства, которые воспринимаются как враждебные по отношению к власти, олицетворяемой авторитарной личностью. Считается, что родители косвенным образом передают детям черты авторитарной личности через предрассудки по отношению к группам меньшинства. Формирование авторитарной личности обусловлено специфическим стилем воспитания в особом культурном контексте.

103. 103. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.

Проблема: Становлення, розвиток,та зміна ціннісних орієнтацій молоді.

Мета: проаналізувати динаміку основних ціннісних пріоритетів студентської молоді

Задачі: показати які ціннісні орієнтації має сучасна молодь., як ці орієнтації змінюються під впливом внутрішніх змін в країні та зовнішніх факторів, зокрема, глобалізації, інформаційної революції, міграційних процесів, становлення ринкових відносин та демократизації.

Об’єкт: Студентська молодь

Предмет: Ціннісні орієнтації студентської молоді

Гіпотези: ціннісні орієнтації сучасної молоді відрізняються від орієнтацій молоді радянських часів., соціально-економічні, політичні умови трансформують ціннісні орієнтації молоді, ціннісні орієнтації молоді впливають на життя суспільства вцілому.

Ціннісні орієнтації – це вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, весь спосіб життя.

104. 104. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів, розміщених в них виробництв.

Відповідно до ОНТП 24-86, приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.

Категорія А (вибухонебезпечна)

Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна)

Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна)

Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б.

Категорія Г

Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Категорія Д

Негорючі речовини та матеріали в холодному стані