85. 85. Проаналізуйте поняття «якість соціологічної інформації».

Качество социологической информации

одна из составляющих качества социологического исследования. В широком смысле под К. с. и. понимают способность любой социологической информации, в том числе результатов социологического исследования, правильно отражать социальную действительность. Более распространенным является понимание К. с. и. в узком смысле, относящемся к характеристике исходных эмпирических данных, полученных в исследовании. Для характеристики К. с. и. в этом плане используется понятие надежности социологической информации. Надежной называют информацию, в которой, во-первых, учтенные ошибки не превышают некоторой заданной исследователем величины; во-вторых, отсутствуют неучтенные ошибки, т. е. ошибки, величину которых исследователь не в состоянии оценить. Ошибки, о которых исследователю известно, могут быть иногда очень большими, но существенно не сказываться па К. с. и. Так, если ошибка репрезентативности составит 20 %, но исследователь намерен экстраполировать данные выборки на генеральную совокупность лишь для случаев, когда разница данных значима (например, превышает 40 %), то эта информация будет выступать как надежная.Неопределенное в силу общего характера понятие надежности конкретизируется перечислением ошибок, которые учтены, и факторов, контролируемых в исследовании. В зависимости от того, какие именно факторы контролируются, данные называют правильными, точными, валидными и т. п., т. е. в основу классификации различных параметров, характеризующих качество социологической информации, кладется характер ошибок. Ошибки классифицируются на теоретические, связанные с несовершенством теории, положенной в основу используемого средства измерения, неверностью исходных положений, обосновывающих измерительную процедуру, неправильным выбором логической модели изучаемого социального явления (для подобных ошибок в метрологии иногда употребляют термин «квазипогрешности»), и инструментальные, связанные с инструментом исследования и процедурой сбора данных. Инструментальные ошибки делятся, в свою очередь, на случайные и систематические.Случайные ошибки те, которые при повторных измерениях изменяются по вероятностным законам (так, если результат измерения некоторое число в метрической шкале, то при большом количестве измерений отклонения результата измерения как в одну, так и в другую сторону от истинного значения встречаются приблизительно с одинаковой частотой, и при увеличении числа измерений средняя арифметическая ошибка приближается к нулю). Систематические ошибки при повторных измерениях остаются постоянными (или изменяются по жесткому детерминистскому закону), средняя арифметическая ошибка с увеличением числа измерений не уменьшается. С выделенными типами ошибок связаны определенные характеристики надежности информации. Отсутствие в информации теоретических ошибок называется валидностью (обоснованностью) информации (а также методики, с помощью которой эта информация получена). Полученные данные валидны, если верны теоретические посылки, положенные в основу измерительной процедуры, т. е. если измеряется именно то свойство изучаемого объекта, которое требуется измерить.Методика сбора социологической информации разделяется на методику отбора единиц исследования и методику собственно измерения (регистрации) характеристик отобранных единиц исследования. Отсутствие в социологической информации ошибок отбора (как случайных, так и систематических) называют репрезентативностью (представительностью), отсутствие систематических ошибок измерения называют правильностью, а отсутствие случайных ошибок измерения-точностью (или устойчивостью) информации. Таким образом, информация является надежной, если она валидна, правильна и точна. Другая классификация даст другие характеристики надежности информации.

ЯКІСТЬ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ — одна з складових частин якості соціол. дослідження. В широкому значенні під Я. с. і. розуміють властивості тієї чи іншої соціол. інформації, в т. ч. і зібраної в результаті соціол. дослідження, її спроможність правильно відображати соціальну дійсність. Більш поширеним є розуміння Я. с. і. у вузькому сенсі, що має відношення до певних властивостей первинних емпіричних даних дослідження. Для характеристики Я. с. і. в цій площині послуговуються поняттям надійності соціол. інформації. Надійною наз. інформацію, в якій, по-перше, враховані помилки, що не перевищують встановленого дослідником рівня; по-друге, немає неврахованих помилок, тобто таких, обсяг яких дослідник не в змозі оцінити. Помилки, про які дослідникові відомо, іноді можуть бути досить великими, але при цьому суттєво не впливати на Я. с. і. Так, якщо помилка репрезентативності становить 20%, а дослідник має намір екстраполювати результати з вибірк. сукупності на генеральну лише для випадків, коли різниця в даних є значущою (напр., перевищує 40%), то тоді така інформація є надійною

Поняття надійності має заг. характер, тому певна його невизначеність компенсується конкретизацією переліку помилок, які враховані, та факторів, що контролюються в дослідженні. Залежно від того, які саме фактори контролюються, дані визначають як правильні, точні, валідні тощо, тобто за основу класифікації різних параметрів, що характеризують Я. с. і., береться характер помилок.

Помилки бувають теорет та інструментальними. Теорет. помилки пов'язані з недосконалістю теорії, взятої за основу обраного засобу вимірювання, хибністю первинних положень, що обґрунтовують вимірювальну процедуру, неправильною побудовою логічної моделі соціального явища, що вивчається. Для позначення цих помилок у метрології іноді вживають термін "квазіпохибка". Що ж до інструментальних помилок, то вони пов'язані з інструментом дослідження та процедурою збору даних.

Інструментальні помилки поділяються в свою чергу на випадкові та систематичні. Випадкові — ті, які при повторному вимірюванні змінюються за певними законами теорії ймовірностей. Так, якщо результат вимірювання - це деяке число, визначене за метричною шкалою, то при значній кількості вимірювань відхилення кожного результату вимірювання від справжнього значення ознаки зустрічаються приблизно однаково часто як у той, так і в інший бік, а головне — середнє арифметичне значення відхилення при зростанні кількості вимірювань наближається до 0. Розмір систематичної помилки при повторних вимірюваннях залишається майже без змін або змінюється за жорстким детерміністським законом, а середнє арифметичне значення помилки із зростанням кількості вимірювань не зменшується.

Характеристики надійності інформації пов'язані з вказаними типами помилок. Відсутність в інформації теорет, помилок, наз. валідністю (обґрунтованістю) як даних, так і методики, за допомогою якої отримана інформація. Отже, дані валідні, якщо правильними є теорет. засади, що взяті за основу вимірювальної процедури, іншими словами — якщо вимірюється саме та властивість об'єкта, яку саме і потрібно виміряти.

Методика збору інформації поділяється на методику відбору одиниць дослідження і методику вимірювання (реєстрації) характеристик цих відібраних одиниць. Відсутність у соціол. інформації впливу помилок відбору (як випадкових, так і систематичних) наз. репрезентативністю, відсутність систематичних помилок вимірювання наз. правильністю, а відсутність випадкових помилок вимірювання — точністю (або стабільністю) інформації. Таким чином, інформація є надійною за умови, що вона є одночасно валідною, правильною і точною. Інша класифікація даватиме інші характеристики надійності інформації.