Висновки

Дослідження виявило ряд позитивних характеристик студентів НГУ. Студенти освітнього закладу мають високий рівень домагань у відношенні до навчання, націлені на отримання професії, затребуваної в суспільстві.

1. Професійне становлення особистості починається зі стадії формування професійних намірів. Найважливішими чинниками професійного вибору залишаються престижність ВНЗ та отримання професії, яка подобається. Більшої актуальності набувають такі показники, як «кваліфіковані викладачі», «університет зручно розташований», «тут гарний контингент студентів», «в університеті доступна оплата навчання», «тут працюють родичі, друзі знайомі». В свою чергу, менш значимими, у порівнянні з минулим роком, для нинішніх першокурсників, виявились такі чинники вибору університету: «тут можна отримати високооплачувану професію», «в цей ВНЗ неважко поступити». Четвертокурсники нинішнього року надають більшого значення тому, що в університеті легко вчитися, і в той же час низько оцінюють шанси легко знайти роботу по закінченню навчання.

2. Мотиви вибору спеціальності. Кожен третій студент у виборі своєї майбутньої професій керувався тим, що вона надасть можливість хорошого заробітку. Стільки ж вважають престижність професії у суспільстві визначальним чинником. Меншу значимість для вибору професії має чинник хороших шансів знайти роботу після закінчення університету. Більше чверті студентів відзначили, що свій вибір зробили випадково. Хоча загальна тенденція та ієрархія чинників, що впливають на вибір спеціальності, зберігається протягом двох років, в які проводилось дослідження, підтримка їх в деякій мірі знижується.

Третина першокурсників вибір спеціальності роблять випадково. Не плекають надій щодо престижності, високосплачуваності отримуваної спеціальності, легкості знайти роботу та інше. Значно більша, у порівнянні з минулим роком, частка першокурсників, які вже пошкодували про вибір університету.

Для сьогоднішніх першокурсників більш важливим чинником, у порівнянні з минулим роком, є «традиції сім’ї». Менш важливими для першокурсників поточного року. у порівнянні з минулорічними першокурсниками, є такі чинники вибору спеціальності: «поради друзів та знайомих», «засоби масової інформації», «престижність професії у суспільстві», «хороший заробіток представників даної професії», «хороші шанси знайти роботу».

Отже, профорієнтація студентської молоді значною мірою носить стихійний характер, що актуалізує створення розвиненої системи соціального впливу на процес професійного самовизначення.

3. На стадії професійної освіти студенти переживають розчарування в одержуваній професії. Виникає невдоволення окремими дисциплінами, з’являються сумніви в правильності професійного вибору, падає інтерес до навчання.

Для четвертокурсників притаманне певне розчарування у процесі навчання, якості навчання, обраному факультеті, спеціальності. Різниця у підтримці повторного вибору університету, факультету та спеціальності між першим та четвертим курсом складає близько десяти відсотків. Але щодо перспектив працевлаштування, знаходження високооплачуваної та престижної професії, затребуваності професії ‑ вони значно оптимістичніші у порівняння з нинішніми першокурсниками. Тобто в більшій мірі вже розраховують на власні сили. І ця тенденція посилилась у порівнянні з четвертокурсниками минулого року.

4. Студенти частіше, у порівнянні з минулим роком, підкреслювали використання викладачами НГУ майже всіх, запропонованих у відповідях анкети, активних методів викладання. Тут є певний дисонанс: з одного боку ‑ висока оцінка роботи викладачів, їх професійних та особистих якостей, з іншого ‑ розчарування в якості освіти. Нинішні першокурсники взагалі прийшли із усталеною скептичною думкою щодо якості та затребуваності вищої освіти. На нашу думку, це обумовлюється зростанням безробіття в Україні, зниженням можливості для молодих спеціалістів, що не мають досвіду роботи, працевлаштуватися.

Ще в більшій мірі, ніж у минулому році, студенти відзначають нестачу практичного досвіду, навичок професійної діяльності. Крім того, четвертокурсники зауважують, що університет недостатньо вчить їх самостійно мислити.

У порівнянні з минулим роком студенти стали більше цікавитись науковою діяльністю, брати в ній участь. Абсолютні показники невеликі, але вони зростають.

Студенти частіше почали користуватись такими джерелами інформації: довідники, словники, енциклопедії; науково-популярна література; література іноземною мовою; наукові журнали; наукові книги. Натомість рідше стали користуватись підручниками та навчальною літературою.

Інтернет використовується в основному для пошуку цікавої інформації, листування, пошуку новин. І слід звернути увагу на те, що кожен третій студент використовує Інтернет для пошуку вже готових домашніх, курсових, дипломних робіт.

Старшокурсники відзначають, що навчання в університеті в недостатній мірі впливає на рівень їхнього розуміння глобальних проблем та здібності працювати у команді.

5. Вдосконалення навчального процесу студенти бачать у створенні програм підготовки магістрів та бакалаврів, сумісних з європейськими; визнання диплому НГУ в інших країнах, а також допомозі університету при працевлаштуванні. Важливими для студентів є аспекти вільного доступу до комп’ютерів та Інтернету в університеті, самостійний вибір навчальних дисциплін, міжнародний обмін студентами та викладачами, збільшення кількості дисциплін, вивчення яких обирає студент.

Ще більше знизився рівень задоволеності серед студентів як першого, так і четвертого курсу, умовами проживання в гуртожитку, умовами додаткового заробітку за спеціальністю, забезпеченістю комп’ютерами та доступом до Інтернету.

Виросла оцінка рівня забезпеченості підручниками та науково-методичною літературою, матеріально-технічної забезпеченості навчального процесу, організації самостійної роботи під керівництвом викладача.

Не отримали широкої підтримки ідеї дистанційної освіти, хоча слід зауважити, що були опитані студенти денної форми навчання.

6. В сучасних умовах загострюються протиріччя і ускладнюється характер професійних орієнтацій студентів, змушених адаптуватися до нестабільної ситуації на ринку праці, орієнтуватися на роботу не за фахом, перенавчатися за іншою спеціальністю. Студенти все частіше починають працювати під час навчання в університеті. В незначній мірі, але зменшується частка студентів, які не працюють. Збільшується частка тих, хто працює не за спеціальністю.