101. 101. Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.

Ґендер - поняття, що увійшло у вжиток з соціології і визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.

- соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.

- в літературі існує декілька концепцій ґендера. Це обумовлено як відносною "молодістю" ґендерного підходу (перші наукові праці з'явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізняння понять стать (sex) і ґендер (gender). Стать - це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками. Ґендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу ґендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Ґендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення ґендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов'язані з їх ґендерним статусом, індивіди конституюють ґендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обгрунтовуючи це ґендерними особливостями і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Ґендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому ґендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях ґендер використовується не як незмінна і універсальна конструкція. Поняття ґендер означає не річ або предмет, не багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів.

Ґендерна демократія - система волевиявлення двох статей - жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавче закріплені й реально забезпеченні в усвідомленні політико-правових принципів, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів та потреб.

Ґендерні стратегії - визначення суспільне значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені Організацією Об’єднаних Націй показники, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.

Ґендерна культура - сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов'язаними з ним інституціями.

Ґендерна політика - утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягання в діяльності політичних структур - держави, політичних партій, громадсько-політичних об'єднань.

Ґендерна рівність є процесом справедливого відношення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості, критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерна рівноправність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.

Ґендерна соціалізація - процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для нього суспільством від народження, в залежності від того, чоловікам чи жінкою вона народилась.

Ґендерна стратифікація - ієрархічний розподіл в суспільстві економічних та соціальних ресурсів по статевій належності.

Ґендерна чутливість - один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Зміни, що плануються, методи, чутливі в ґендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків, сприяють встановленню тендерного балансу.

Ґендерні ролі

1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які грунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю;

2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації. Ґендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.

Ґендерний баланс - фактичний, або такий, що планується, стан справ, при якому зрівнюється соціальне, економічне, політичне становище чоловіків і жінок. Встановлення ґендерного балансу спирається на сукупність ключових показників, серед яких найбільше значення мають рівномірний розподіл доходів, представництво на управлінських і політичних посадах, рівень завантаження при веденні домашнього господарства і громадських справ, досягнутий рівень освіти, рівень захворюваності і тривалість життя.

Ґендерні стереотипи - набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють існуючі ґендерні розбіжності і стають перепоною до змін стану справ в сфері ґендерних відносин.

Ґендерна демократія - це система волевиявлення у громадянському суспільстві двох статей - жінок і чоловіків, як рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріплені і реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів, потреб.

Ґендерна культура - це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, що обумовлена демократичним устроєм і пов'язаними з ним демократичними інституціями.

Ґендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Гендер (от англ. gender — род) — социокультурная, символическая конструкция пола, которая призвана определять конкретную ассоциативную связь, обеспечивать полноценную коммуникацию и поддерживать социальный порядок.

Иными словами, гендер — это смоделированная обществом и поддерживаемая социальными институтами система ценностей, норм и характеристик мужского и женского поведения, стиля жизни и образа мышления, ролей и отношений женщин и мужчин, приобретенных ими как личностями в процессе социализации, прежде всего определяется социальным, политическим, экономическим и культурным контекстами бытия и фиксирует представление о женщине и мужчине в зависимости от их пола [3, с. 11].

Первоначально термин «гендер» использовался в лингвистике для обозначения грамматической категории «род». По одной версии, в новом, не грамматическом смысле это понятие использовал психолог Роберт Столлер в 1958 году для выделения в качестве социокультурных характеристик такие понятия, как «маскулинный» и «феминный». По другой версии, слава от появления термина «гендер» принадлежит англоязычным феминисткам, которые в 60-е годы прошлого века расширили значение понятия «гендер» от грамматического рода к описанию мужского и женского поведения.

Следует различать понятия «пол» и «гендер». Термин «пол» употребляется для обозначения биологических, анатомических, физиологических различий между женским и мужским организмами, выражающиеся разным участием мужчины и женщины в репродуктивном процессе, отличными гениталиями, набором хромосом. Если биологический пол дается человеку от рождения, то гендер конструируется социально и обусловлен культурой общества в конкретный исторический период. Гендер — это социальный пол, что формирует поведенческие, культурные, психологические, визуальные и другие социально-культурно обусловленные различия между мужчинами и женщинами.

Гендер — достаточно сложное понятие, поскольку раскрывает многообразное содержание явления. В научной литературе оно употребляется в нескольких значениях:

гендер как социально-ролевая и культурная интерпретация черт личности и моделей поведения мужчины и женщины, в отличие от биологической;

гендер как приобретение социальности индивидами, родившихся в биологических категориях женского или мужского пола;

гендер как политика равных прав мужчин и женщин, а также деятельность по созданию механизмов ее реализации [3, с. 12].

Например, Ольга Воронина выделяет три направления понимание гендера:

гендер как социальная конструкция через механизмы социализации, разделения труда, гендерных ролей, масс-медиа, стереотипизирования;

гендер как сеть, структура или процесс, то есть понимание гендера как стратификационной категории вместе с другими стратификационными категориями;

гендер как культурная метафора в философских и постмодернистских концепциях [2, с. 122 - 123].

Джудит Лорбер (Judith Lorber) подробно структурирует гендер в его отношении к социуму и личности. Как социальный институт гендер включает в себя следующие понятия:

гендерные статусы — социально признанные нормы, которые проявляются в поведении, жестах, языке, эмоциях и внешнем виде;

гендерное разделение труда - распределение продуктивной и домашней работы между мужчинами и женщинами;

гендерные родственные связи — семейные права и обязанности для каждого пола, сексуальные предписания;

гендерные структуры личности — комбинации характерных черт, которые проявляются в чувствах и поведении;

гендерный социальный контроль — формальное или неформальное принятие и поощрение конформистского поведения и стигматизация, социальная изоляция, наказание, медицинское лечение нонконформистского поведения;

гендерное идеология — оправдание гендерных статусов, в частности, их различные оценки;

гендерные образы — культурные репрезентации гендера и воплощение гендера в символическом языке и художественной продукции воспроизводит и узаконивает гендерные статусы.