- •Проаналізуйте поняття ідеології в соціальній теорії марксизму.
- •Розкрийте зміст концепції «одномірної людини» г.Маркузе.
- •Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •1. Описане вище
- •2. Наука про методи збору, обробки і аналізу соц. Інформації
- •3. Вчення про метод
- •.Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування.
- •Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці
- •Розкрийте сутність соціальної поведінки як обміну в інтерпретації Дж. Хоманса.
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна солідарність» в роботах е. Дюркгейма
- •Визначте поняття «шкала» та поясніть особливості шкалювання в соціології
- •1.2 Виды шкал и типы шкалирования
- •Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна система» в соціологічній концепції т. Парсонса
- •Розкрийте зміст еволюційної теорії г. Спенсера.
- •15. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •2.5.1. Квотная выборка
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Розкрийте сутність інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •18. Проаналізуйте ідеї т. Р. Мальтуса та мальтузіанства в соціології.
- •Формулювання гіпотез
- •20. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела.
- •21. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та її основні критерії.
- •22. Розкрийте зміст теорії бюрократії м. Вебера.
- •23. Особливості застосування та розрахунку районованої та гніздової вибірки.
- •Принцип кластеризации («гнезд»)
- •24. Система державного управління охороною праці в Україні
- •25. Розкрийте сутність поняття «соціальна група». Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •26. Проаналізуйте виникнення та розвиток символічного інтеракціонізму.
- •27. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Освітні орієнтації сучасного студентства». Дайте інтерпретацію ключових понять
- •Висновки
- •Рекомендації
- •28. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.
- •29. Розкрийте сутність поняття «соціальна мобільність». Визначте її різновиди та механізми.
- •30. Проаналізуйте ідеї географічного детермінізму в соціології другої половини хіх ст. (т. Бокль, л. Мечніков)
- •31. Поштове, пресове та телефонне опитування: переваги та недоліки.
- •32. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •33. Розкрийте сутність поняття «особистість» та її місце в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •34. Розкрийте характерні риси соціології релігії е. Дюркгейма.
- •35. Визначте роль та основні складові теоретико-методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •3.2.1. Формулировка и обоснование проблемы исследовантя
- •3.2.3. Определение объекта и предмета исследования
- •3.2.4. Логический анализ основных понятий
- •3.2.6. Выдвижение гипотез
- •36. Мікроклімат робочої зони. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •37. Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Назвіть види та функції соціальних інститутів
- •38. Розкрийте співвідношення політики та етики в соціології м. Вебера.
- •40. Нормування та контроль мікроклімату.
- •41. Розкрийте сутність поняття «національно-етнічна структура суспільства». Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •42. Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структуру та функції.
- •45. Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури
- •46. Розкрийте сутність ідеї класової боротьби в марксизмі.
- •47. Визначте роль та основні складові процедурно-методичного розділу програми соціологічного дослідження.
- •48. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях.
- •49. Визначте причини та наслідки соціальної нерівності в суспільстві.
- •50. Розкрийте сутність основних різновидів методу опитування.
- •1. Опросы
- •52. Основні світлотехнічні визначення та класифікація виробничого освітлення
- •53. Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •54. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т. Парсонса.
- •55. Здійсніть формування квотної вибірки для опитування мешканців міста
- •56. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи.
- •57. Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін.
- •58. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч. Кулі.
- •59. Здійсніть характеристику методу кейс-стаді як дослідницької стратегії.
- •60.Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність, джерела звуку.
- •61. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •62. Розкрийте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •64. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками
- •65. Проаналізуйте особливості методології ідеальних типів в соціології м. Вебера
- •66. Розкрийте сутність теорії наслідування г. Тарда.
- •67. Охарактеризуйте контент-аналіз як метод соціологічних досліджень та основні напрямки його використання.
- •68. Вплив шуму на організм людини.
- •69. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •70. Дайте оцінку психоаналітичній теорії з. Фрейда.
- •71. Визначте особливості застосування якісних методів збору соціологічної інформації.
- •72. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань і магнітних полів.
- •73. Розкрийте сутність сучасного марксистського трактування соціальних класів.
- •74.Проаналізуйте ідеї ф. Тьоніса про спільноту та суспільство.
- •75. Здійсніть визначення методів аналізу даних фокус-груп та їх застосування: контент-аналіз, метод міжгрупових порівнянь, лінгвістичний аналіз, дискурс-аналіз, аналіз відеоданих.
- •76. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф), та лазерного випромінювання.
- •77. Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології.
- •78. Розкрийте сутність соціологічної концепції г. Зіммеля.
- •79. Проблеми валідності результатів фокус-груп. Аналіз і обробка даних, отриманих у фокусах-групах
- •80. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.
- •81. Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю.
- •82. Розкрийте суть ідей Франкфуртської школи в соціології.
- •84. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •85. Проаналізуйте поняття «якість соціологічної інформації».
- •86. Розкрийте сутність соціології суїциду е. Дюркгейма.
- •87. Охарактеризуйте основні риси експериментального методу соціологічних досліджень: контроль за експериментальними умовами, проблема ізоляції контрольних факторів
- •Класифікації соціальних експериментів.
- •Контрольні та експерементальні групи.
- •Основні риси й етапи діяльності соціолога в проведенні соціального есперименту.
- •Основні риси експериментального методу.
- •Способи вирівнювання характеристик в експериментальних і контрольних групах.
- •Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •88. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •89. Проаналізуйте поняття «репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні».
- •90. Розкрийте сутність соціології капіталізму м. Вебера.
- •91. Визначте специфіку використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •92. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Горіння, його види та класи.
- •93. Розкрийте сутність соціології буржуазії та капіталізму в. Зомбарта.
- •94. Охарактеризуйте соціологічні погляди в. Парето.
- •96. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •97. Визначте роль і функції освіти як соціального інституту.
- •98. Розкрийте сутність соціології релігії м. Вебера.
- •99. Охарактеризуйте принципи і послідовність питань в поглиблених інтерв’ю: принципи «лійки» та «переверненої лійки», принцип «тоннелю» та ін.
- •100. Основні способи та засоби гасіння пожеж.
- •5.8. Первинні засоби пожежогасіння.
- •101. Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •102. Розкрийте суть концепції авторитарної особистості т. Адорно.
- •103. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •104. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •105. Розкрийте сутність проблеми соціального порядку в соціологічній теорії т. Парсонса
- •106. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •107. Дайте характеристику тріангуляції як методу перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •108. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •109. Розкрийте сутність моделювання соціальних процесів в соціології.
- •110. Проаналізуйте поняття «норми» та «патології» в соціології е. Дюркгейма
- •111. Визначте переваги та недоліки методу спостереження.
- •112. Система пожежної сигналізації.
- •113. Розкрийте сутність соціального прогнозування.
- •114. Проаналізуйте історичні типи соціальної стратифікації.
- •115. Охарактеризуйте процедуру пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез та оцінка результатів дослідження.
- •116. Первинні засоби пожежогасіння.
- •117. Розкрийте сутність концеції «подвійної інституціоналізації» є. Головахи та н. Паніної.
- •118. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •120. Стаціонарні установки автоматичного пожежогасіння.
- •20. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т.Парсонса.
- •21. Розкрийте суть принципу «віднесення до цінності» і «свободи від оцінки» в соціології м.Вебера.
- •22. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч.Кулі.
- •23. Проаналізуйте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •24. Розкрийте суть методології ідеальних типів в соціології м.Вебера.
- •25. Проаналізуйте трирівневу структуру системи соціологічного знання за р.Мертоном.
- •26. Розкрийте суть теорії наслідування г. Тарда.
- •27. Розкрийте суть типології соціальної дії за м.Вебером.
- •28. Надайте оцінку психоаналітичній теорії суспільства з.Фрейда
- •49. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та визначте критерії соціальної стратифікації.
- •50. Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій.
- •51. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •52. Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •53. Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •54. Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •55. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •56. Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •57. Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •78. Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •79. Розкрийте зміст поняття «нерівність» в соціології. Проаналізуйте причини та наслідки нерівності в суспільстві.
- •80. Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •81.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •83. Процедура пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез при поясненні результатів. Оцінка результатів дослідження.
- •84. Проаналізуйте переваги та недоліки методу спостереження.
- •85. Тріангуляція як метод перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •86. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •107. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •108. Визначте поняття шкала та поясніть особливості шкалювання в соціології.
- •109. Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •110. Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •112. Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •113. Проаналізуйте поняття репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні.
- •114. Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
45. Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури
Поняття культури є надзвичайно широким, бо культурне охоплює соціальне в усіх його формах і на протязі усієї історії існування людства. За свідченням німецького лінгвіста І.Нідермана, термін "культура" як самостійна лексична одиниця існує лише з XVIII ст. Раніше цей термін зустрічався тільки у словосполученнях на означення функції чогось: cultura juris (вироблення правил поведінки), cultura scientiae (здобуття знань, досвіду), cultura literarum (удосконалення мови) і т. п. У більшості лінгвістів не викликає сумніву те, що своїм походженням слово "культура" (лат. cultura — виховання, освіта, розвиток, шанування) зобов'язане латинським словам colo, colère (вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством). Отже, здавна під культурою розумілися всі ті зміни в навколишньому середовищі, які відбувалися під впливом людини, на відміну від змін, викликаних природними причинами.
В соціології культуру визначають як освоєння, гуманізація людиною природи, вдосконалення всього того, що людина вважає природно даним, того, що стихійно виникло в природі, суспільстві, особі; все, створене руками і розумом людини.
Культура розглядається в соціології як складне динамічне утворення, що має соціальну природу і знаходить вираз у соціальних відносинах, скерованих на створення, засвоєння, збереження і розповсюдження матеріальних предметів і духовних феноменів.
Соціологічний підхід
Згідно із соціологічним підходом, культура - це все те, що виникає в результаті свідомої, осмисленої і цілеспрямованої діяльності людини, а отже, культура, соціальність є подібними поняттями.
Громадське життя - це свідома, ціннісно орієнтована діяльність. Люди діють в нормативно-ціннісних межах. Норми й цінності будь-якого суспільства конфліктні. Суспільство можна пізнати через побудований на основі широких спостережень, дослідницького уявлення ідеальний тип - образ культури, - який накладається на досліджувану реальність. Ідеальний тип - теоретична значеннєва конструкція, створена завдяки логічному пов'язуванню елементів, що трапляються в різних суспільствах і в різні епохи. Ідеальний тип необхідний для пояснення, систематизації, оцінки.
Таким чином, буття культури можливе лише в соціальному використанні, а культура є соціальним продуктом.
46. Розкрийте сутність ідеї класової боротьби в марксизмі.
Тема классов и классовой борьбы - центральная у Маркса. Ее роль в его доктрине столь значительна, что марксисты часто отождествляли «марксистскую точку зрения» с «классовой точкой зрения».
Деление общества на классы и рассмотрение социального развития под углом зрения взаимодействия и борьбы различных классов существовали и до Маркса. Еще Тюрго различал внутри «земледельческого класса» и «класса ремесленников» предпринимателей и наемных работников по признаку собственности на средства производства. Адам Смит выделял в современном ему обществе три класса: наемных рабочих, капиталистов и земельных собственников, противопоставляя первый класс двум остальным. Д. Рикардо своим законом обратно пропорциональной зависимости между заработной платой рабочего и прибылью капиталиста доказывал противоположность экономических интересов рабочего класса и буржуазии. Французские историки-романтики (Ф. Гизо, Ф. Минье, А. Тьер, О. Тьерри) рассматривали классовую борьбу как главную движущую силу истории. Важное значение классовому делению общества придавал Сен-Симон.
Сам Маркс отмечал, что не он открыл существование классов в современном обществе, классовую борьбу, историческое развитие этой борьбы и «экономическую анатомию классов». «То, что я сделал нового, состояло в доказательстве следующего:
1) что существование классов связано лишь с определенными историческими фазами развития производства,
2) что классовая борьба необходимо ведет к диктатуре пролетариата,
3) что эта диктатура сама составляет лишь переход к уничтожению всяких классов и к обществу без классов», - писал он [22, 427].
Хотя понятие класса занимает центральное место в доктрине Маркса, он нигде не дает его общего определения. По-видимому, это понятие представлялось ему достаточно очевидным и настолько фундаментальным, чтобы можно было обойтись без его определения. Впрочем, он хотел определить это понятие в третьем томе «Капитала». Но завершающая глава рукописи, названная «Классы», как раз обрывается почти сразу после слов: «Ближайший вопрос, на который мы должны ответить, таков: что образует класс...?» [11, ч. II , 458].
Тем не менее, представление Маркса о классах можно реконструировать на основании его работ и многочисленных высказываний об этом предмете. С его точки зрения, классовое деление отсутствует в первобытных обществах, в которых существует коллективная собственность на средства производства; оно возникает только в так называемых антагонистических формациях, в результате развития разделения труда и частной собственности на средства производства. Что же такое классы в его трактовке?
В самом широком смысле классы, по Марксу, это любые социальные группы, находящиеся по отношению друг к другу в неравном положении и борющиеся между собой. В этом смысле классы включают в себя сословия и любые более или менее значительные социальные категории, расположенные на различных ступенях социальной лестницы. Именно в этом смысле понятие классов используется в «Манифесте Коммунистической партии»: «Свободный и раб, патриций и плебей, помещик и крепостной, мастер и подмастерье, короче, угнетающий и угнетаемый находились в вечном антагонизме друг к другу, вели непрерывную, то скрытую, то явную борьбу, всегда кончавшуюся революционным переустройством всего общественного здания или общей гибелью борющихся классов.
В предшествующие исторические эпохи мы находим почти повсюду полное расчленение общества на различные сословия, — целую лестницу различных общественных положений. В Древнем Риме мы встречаем патрициев, всадников, плебеев, рабов; в средние века - феодальных господ, вассалов, цеховых мастеров, подмастерьев, крепостных, и к тому же почти в каждом из этих классов - еще особые градации.
...Наша эпоха, эпоха буржуазии, отличается, однако, тем, что она упростила классовые противоречия: общество все более и более раскалывается на два большие враждебные лагеря, на два большие, стоящие друг против друга, класса - буржуазию и пролетариат» [1, т. 4, 424-425].
В более узком смысле Маркс понимает под классами такие социальные группы, которые различаются по их отношению к средствам производства. Поскольку он видит основу классового деления общества в производственных отношениях, постольку классы выступают как выражение этих отношений. Различная форма собственности на средства производства и, главное, наличие или отсутствие этой собственности выступают как главные критерии классообразования.
Но этих объективных критериев еще недостаточно для того, чтобы говорить о классе в полном смысле слова. Это еще «класс в себе». Класс в полном смысле, по Марксу, - это «класс для себя», т. е. класс, осознавший себя как особую социальную группу со своими собственными интересами, противостоящую другим группам [21, 183-184]. Наряду с такими признаками, как отношение к средствам производства, экономическое положение, образ жизни, уровень образования и т. п., классовое самосознание составляет важнейший признак класса. «Поскольку миллионы семей живут в экономических условиях, отличающих и враждебно противопоставляющих их образ жизни, интересы и образование образу жизни, интересам и образованию других классов, - они образуют класс. Поскольку между парцелльными крестьянами существует лишь местная связь, поскольку тождество их интересов не создает между ними никакой общности, никакой национальной связи, никакой политической организации, - они не образуют класса», - пишет Маркс [10, 208]. С его точки зрения, наиболее адекватной формой выражения классового самосознания является политическая партия.
По Марксу, противостояние, оппозиция данной социальной группы определенной другой группе — один из важных признаков класса. В «Немецкой идеологии» читаем: «Отдельные индивиды образуют класс лишь постольку, поскольку им приходится вести борьбу против какого-нибудь другого класса; в остальных отношениях они сами враждебно противостоят друг другу в качестве конкурентов» [1, т. 3, 54]. Таким образом, марксова концепция классов неотделима от его концепции классового господства и классовой борьбы.
В принципе Маркс исходит из дихотомического деления общества на классы. Классовая дихотомия выступает у него в двух формах.
Во-первых, это сквозное противостояние, характерное для всех «антагонистических» формаций, где на одном полюсе располагаются непроизводительные, господствующие, угнетающие, эксплуатирующие классы, извлекающие прибавочный продукт из эксплуатации другого класса, а на другом, соответственно, классы производительные, подчиненные, угнетаемые, эксплуатируемые.
Во-вторых, в каждой из этих формаций существуют свои специфические пары классов, выражающие определенный способ производства. Каждый класс предполагает в принципе своего антипода, с которым он находится в противоборстве: явно или скрыто; осознанно или неосознанно; реально или потенциально; в прошлом, настоящем или будущем.
Вот примеры таких пар у Маркса: свободные — рабы; патриции — плебеи; помещики — крепостные; мастера — подмастерья; буржуа — пролетарии и т. п.
Борьба между классами, по Марксу, — это в конечном счете выражение борьбы между развивающимися производительными силами и отстающими от них производственными отношениями. В определенный исторический период один класс («реакционный») воплощает отжившие производственные отношения, другой («прогрессивный») — нарождающиеся производственные отношения, соответствующие развивающимся производительным силам. Один и тот же класс на разных фазах развития общественной формации бывает прогрессивным и реакционным. Так, буржуазия, которая на ранней стадии капиталистической формации была прогрессивным классом, на завершающей стадии становится реакционным классом.
Пролетариат и буржуазия, по Марксу, — последние классы-антагонисты. Будущая коммунистическая формация — это бесклассовое общество. Для того, чтобы его установить, пролетариат, историческая миссия которого состоит в том, чтобы, освободив себя от буржуазной эксплуатации, одновременно освободить все общество (человечество), должен завоевать политическую власть и установить свою революционную диктатуру. Таким образом, Маркс не только вместе с Сен-Симоном, сен-симони-стами и Контом пророчествует о наступлении золотого века, не только открывает в пролетариате нового мессию, но и «научно» обосновывает, что этот мессия должен делать, чтобы выполнить свое всемирно-историческое предназначение.
