- •Проаналізуйте поняття ідеології в соціальній теорії марксизму.
- •Розкрийте зміст концепції «одномірної людини» г.Маркузе.
- •Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •1. Описане вище
- •2. Наука про методи збору, обробки і аналізу соц. Інформації
- •3. Вчення про метод
- •.Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих чинників
- •Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування.
- •Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •Конституційні засади охорони праці в Україні. Законодавство України про охорону праці
- •Розкрийте сутність соціальної поведінки як обміну в інтерпретації Дж. Хоманса.
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна солідарність» в роботах е. Дюркгейма
- •Визначте поняття «шкала» та поясніть особливості шкалювання в соціології
- •1.2 Виды шкал и типы шкалирования
- •Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •Розкрийте сутність поняття «соціальна система» в соціологічній концепції т. Парсонса
- •Розкрийте зміст еволюційної теорії г. Спенсера.
- •15. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •2.5.1. Квотная выборка
- •Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Розкрийте сутність інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •18. Проаналізуйте ідеї т. Р. Мальтуса та мальтузіанства в соціології.
- •Формулювання гіпотез
- •20. Фінансування охорони праці. Основні принципи і джерела.
- •21. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та її основні критерії.
- •22. Розкрийте зміст теорії бюрократії м. Вебера.
- •23. Особливості застосування та розрахунку районованої та гніздової вибірки.
- •Принцип кластеризации («гнезд»)
- •24. Система державного управління охороною праці в Україні
- •25. Розкрийте сутність поняття «соціальна група». Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •26. Проаналізуйте виникнення та розвиток символічного інтеракціонізму.
- •27. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Освітні орієнтації сучасного студентства». Дайте інтерпретацію ключових понять
- •Висновки
- •Рекомендації
- •28. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.
- •29. Розкрийте сутність поняття «соціальна мобільність». Визначте її різновиди та механізми.
- •30. Проаналізуйте ідеї географічного детермінізму в соціології другої половини хіх ст. (т. Бокль, л. Мечніков)
- •31. Поштове, пресове та телефонне опитування: переваги та недоліки.
- •32. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •33. Розкрийте сутність поняття «особистість» та її місце в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •34. Розкрийте характерні риси соціології релігії е. Дюркгейма.
- •35. Визначте роль та основні складові теоретико-методологічного розділу програми соціологічного дослідження.
- •3.2.1. Формулировка и обоснование проблемы исследовантя
- •3.2.3. Определение объекта и предмета исследования
- •3.2.4. Логический анализ основных понятий
- •3.2.6. Выдвижение гипотез
- •36. Мікроклімат робочої зони. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини.
- •37. Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Назвіть види та функції соціальних інститутів
- •38. Розкрийте співвідношення політики та етики в соціології м. Вебера.
- •40. Нормування та контроль мікроклімату.
- •41. Розкрийте сутність поняття «національно-етнічна структура суспільства». Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •42. Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структуру та функції.
- •45. Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури
- •46. Розкрийте сутність ідеї класової боротьби в марксизмі.
- •47. Визначте роль та основні складові процедурно-методичного розділу програми соціологічного дослідження.
- •48. Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях.
- •49. Визначте причини та наслідки соціальної нерівності в суспільстві.
- •50. Розкрийте сутність основних різновидів методу опитування.
- •1. Опросы
- •52. Основні світлотехнічні визначення та класифікація виробничого освітлення
- •53. Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •54. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т. Парсонса.
- •55. Здійсніть формування квотної вибірки для опитування мешканців міста
- •56. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи.
- •57. Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін.
- •58. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч. Кулі.
- •59. Здійсніть характеристику методу кейс-стаді як дослідницької стратегії.
- •60.Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність, джерела звуку.
- •61. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •62. Розкрийте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •64. Класифікація шумів за походженням, характером, спектром та часовими характеристиками
- •65. Проаналізуйте особливості методології ідеальних типів в соціології м. Вебера
- •66. Розкрийте сутність теорії наслідування г. Тарда.
- •67. Охарактеризуйте контент-аналіз як метод соціологічних досліджень та основні напрямки його використання.
- •68. Вплив шуму на організм людини.
- •69. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •70. Дайте оцінку психоаналітичній теорії з. Фрейда.
- •71. Визначте особливості застосування якісних методів збору соціологічної інформації.
- •72. Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань і магнітних полів.
- •73. Розкрийте сутність сучасного марксистського трактування соціальних класів.
- •74.Проаналізуйте ідеї ф. Тьоніса про спільноту та суспільство.
- •75. Здійсніть визначення методів аналізу даних фокус-груп та їх застосування: контент-аналіз, метод міжгрупових порівнянь, лінгвістичний аналіз, дискурс-аналіз, аналіз відеоданих.
- •76. Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф), та лазерного випромінювання.
- •77. Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології.
- •78. Розкрийте сутність соціологічної концепції г. Зіммеля.
- •79. Проблеми валідності результатів фокус-груп. Аналіз і обробка даних, отриманих у фокусах-групах
- •80. Дія електричного струму на організм людини. Електричні травми.
- •81. Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю.
- •82. Розкрийте суть ідей Франкфуртської школи в соціології.
- •84. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •85. Проаналізуйте поняття «якість соціологічної інформації».
- •86. Розкрийте сутність соціології суїциду е. Дюркгейма.
- •87. Охарактеризуйте основні риси експериментального методу соціологічних досліджень: контроль за експериментальними умовами, проблема ізоляції контрольних факторів
- •Класифікації соціальних експериментів.
- •Контрольні та експерементальні групи.
- •Основні риси й етапи діяльності соціолога в проведенні соціального есперименту.
- •Основні риси експериментального методу.
- •Способи вирівнювання характеристик в експериментальних і контрольних групах.
- •Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •88. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •89. Проаналізуйте поняття «репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні».
- •90. Розкрийте сутність соціології капіталізму м. Вебера.
- •91. Визначте специфіку використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •92. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Горіння, його види та класи.
- •93. Розкрийте сутність соціології буржуазії та капіталізму в. Зомбарта.
- •94. Охарактеризуйте соціологічні погляди в. Парето.
- •96. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •97. Визначте роль і функції освіти як соціального інституту.
- •98. Розкрийте сутність соціології релігії м. Вебера.
- •99. Охарактеризуйте принципи і послідовність питань в поглиблених інтерв’ю: принципи «лійки» та «переверненої лійки», принцип «тоннелю» та ін.
- •100. Основні способи та засоби гасіння пожеж.
- •5.8. Первинні засоби пожежогасіння.
- •101. Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •102. Розкрийте суть концепції авторитарної особистості т. Адорно.
- •103. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •104. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.
- •105. Розкрийте сутність проблеми соціального порядку в соціологічній теорії т. Парсонса
- •106. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •107. Дайте характеристику тріангуляції як методу перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •108. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.
- •109. Розкрийте сутність моделювання соціальних процесів в соціології.
- •110. Проаналізуйте поняття «норми» та «патології» в соціології е. Дюркгейма
- •111. Визначте переваги та недоліки методу спостереження.
- •112. Система пожежної сигналізації.
- •113. Розкрийте сутність соціального прогнозування.
- •114. Проаналізуйте історичні типи соціальної стратифікації.
- •115. Охарактеризуйте процедуру пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез та оцінка результатів дослідження.
- •116. Первинні засоби пожежогасіння.
- •117. Розкрийте сутність концеції «подвійної інституціоналізації» є. Головахи та н. Паніної.
- •118. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •120. Стаціонарні установки автоматичного пожежогасіння.
- •20. Проаналізуйте волюнтаристську теорію дії т.Парсонса.
- •21. Розкрийте суть принципу «віднесення до цінності» і «свободи від оцінки» в соціології м.Вебера.
- •22. Розкрийте зміст соціологічної концепції ч.Кулі.
- •23. Проаналізуйте основні принципи психології натовпу та соціалізму г. Лебона.
- •24. Розкрийте суть методології ідеальних типів в соціології м.Вебера.
- •25. Проаналізуйте трирівневу структуру системи соціологічного знання за р.Мертоном.
- •26. Розкрийте суть теорії наслідування г. Тарда.
- •27. Розкрийте суть типології соціальної дії за м.Вебером.
- •28. Надайте оцінку психоаналітичній теорії суспільства з.Фрейда
- •49. Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та визначте критерії соціальної стратифікації.
- •50. Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій.
- •51. Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •52. Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •53. Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •54. Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •55. Проаналізуйте поняття «соціальна роль».
- •56. Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •57. Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •78. Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •79. Розкрийте зміст поняття «нерівність» в соціології. Проаналізуйте причини та наслідки нерівності в суспільстві.
- •80. Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •81.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
- •83. Процедура пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез при поясненні результатів. Оцінка результатів дослідження.
- •84. Проаналізуйте переваги та недоліки методу спостереження.
- •85. Тріангуляція як метод перехресної інтерпретації даних в якісному дослідженні.
- •86. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ціннісні орієнтації студентської молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять.
- •107. Розкрийте особливості застосування невипадкової вибірки.
- •108. Визначте поняття шкала та поясніть особливості шкалювання в соціології.
- •109. Охарактеризуйте основні етапи соціологічного дослідження.
- •110. Розкрийте поняття методології, методу, методики, технології, техніки та процедури соціологічних досліджень.
- •112. Специфіка використання експерименту в соціологічних дослідженнях, його можливості і межі застосування.
- •113. Проаналізуйте поняття репрезентативність вибірки в соціологічному дослідженні.
- •114. Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
82. Розкрийте суть ідей Франкфуртської школи в соціології.
Под Франкфуртской школой в социологии принято понимать одно из наиболее влиятельных леворадикальных течений, возникшее в конце 1920-х гг. и оформившееся в 1930-х гг. на базе франкфуртского Института социальных исследований и "Журнала социальных исследований". И тем и другим руководил в то время М. Хоркхаймер (1895—1973), стоявший у истоков школы (сам Институт социальных исследований был основан раньше, в 1922 г., политологом Ф. Вайлем).
В 1934—1939 гг., с приходом к власти фашизма, Институт и центр школы с ее руководством перебрались в Женеву, затем в Париж. С началом Второй мировой войны в 1939 г. социологи переехали в США, где в течение 10 лет работали при Колумбийском университете в Нью-Йорке. По мере переездов в другие страны и города создавались филиалы Института в Швейцарии, Франции, США. В 1949 г. Институт вернулся во Франкфурт-на-Майне. Расформирован он был в 1969 г., что означало, по существу, организационный распад школы. Наиболее видные ее представители, кроме М. Хоркхаймера, — Т. Адорно, Г. Маркузе, Э. Фромм, Ю. Хабермас. Последний — ныне единственный из всех крупных представителей этой школы — продолжает активно работать, считаясь одним из выдающихся современных немецких мыслителей (хотя много лет уже находится не в Германии, занимаясь научным творчеством и ведя педагогическую деятельность в Великобритании).
Наиболее значительные, "классические" работы представителей. Франкфуртской школы, или, как их часто называют, франкфуртцев, были созданы в 1930—1960-х гг. К их числу относятся: коллективные труды "Штудии об авторитете и семье" (1936 г., руководитель Хоркхаймер), "Авторитарная личность" (1950); работы Хоркхаймера "Критическая и традиционная теория" (1937), "Диалектика просвещения" (совместно с Адорно, 1947), "Помрачение разума" (1947); исследования Адорно "Философия, новой музыки" (1949), "Введение в социологию музыки" (1962), "Негативная диалектика" (1966); сочинения Маркузе "Разум и революция" (1941), "Эрос и цивилизация" (1955), "Одномерный человек" (1964), "Эссе об освобождении" (1969), "Контрреволюция и бунт" (1972) и др. Что касается работ Фромма, то они были названы в предшествующей главе. Особое место в перечне трудов, созданных франкфуртцами, занимают работы Хабермаса, представителя второй волны Франкфуртской школы. Это "Знание и человеческие интересы" (1968), "К рациональному обществу" (1970), "Кризис легитимности" (1973), "Теория и практика" (1974), "Коммуникация и эволюция общества" (1979), "Теория коммуникативного действия" (1981).
Франкфуртская школа известна тем, что утвердилась как леворадикальная (критическая) социология. Ее влияние сильно росло с 1940-х до конца 1960-х — начала 1970-х гг. Эта школа обосновала в социологическом плане движение "новых левых" (в конце 1960-х гг.), особенно идеи его экстремистского крыла. Как известно, направленность этого движения состояла в его противопоставлении и даже противостоянии официальной идеологии буржуазного консерватизма, с одной стороны, и социализма в СССР — с другой. Однако в начале 1970-х гг. движение "новых левых" потерпело поражение, что выразилось в разгроме, как ее называли, "молодежной (студенческой) революции". Революционные идеи, тесно связанные и, по существу, даже взращенные Франкфуртской школой, после смерти Адорно, Хоркхаймера, а затем и Маркузе постепенно потеряли свое влияние.
Особое место в жизни Франкфуртской школы занимало отношение к марксизму. Отрицая справедливость и достаточную обоснованность идей марксизма в отношении капитализма и замены сто социализмом, представители Франкфуртской школы сыграли значительную роль в появлении неомарксизма. Он означал не просто обновленный марксизм, как могло бы следовать из этимологии этого термина, а новое направление социальной мысли, в котором философские, политэкономические, социологические понятия, использовавшиеся в марксизме, оказываются соединенными с помощью центральной категории — отчуждения, трактуемого исключительно в социально-экономическом смысле. В свете такого подхода понятно, почему капитализм рассматривается франкфуртцами как общество всеобщего отчуждения и подвергается резкой и беспощадной критике (отсюда одно из названий теории Франкфуртской школы — "критическая теория" или "критическая социология").
При этом неомарксизм связывается ими как с отрицанием духовной культуры капитализма, так и с признанием необходимости антикапиталистической революции. Почти как у К. Маркса, но только "почти", ибо она рассматривается как такой катастрофический поворотный пункт в истории человечества, за которым должно появиться нечто принципиально новое, в корне отрицающее прошлое развитие человечества.
Отсюда и совершенно новая социальная база этой антикапиталистической революции, совсем не такая, как у Маркса. Если главной ее движущей силой и лидером ("гегемоном"), согласно последнему, является пролетариат, то, в соответствии с неомарксизмом, в таком качестве должны выступить те группы, которые находятся на "социальном дне" капиталистического общества. Это: люмпенизированные слои населения; представители стран "третьего мира" (их не коснулся процесс капиталистической модернизации); противостоящие западной культуре и негативно настроенные по отношению к ценностям буржуазного общества группы интеллектуалов; безработные; молодежные группы и движения, в том числе те их представители, которые по убеждению не хотели работать; представители сексуальных меньшинств, крайне недовольные преследованиями и готовые хотя бы поэтому бороться против буржуазного государства; наркоманы и т.д.
Многочисленность этих групп в западных странах и массовый характер некоторых из них создавали серьезные предпосылки для популярности неомарксизма и его виднейших теоретиков в лице лидеров Франкфуртской школы, что сыграло заметную роль в идеологическом обосновании и обеспечении движения "новых левых", а через него - и молодежной революции ("бунта") 1968 г.
Франкфуртскую школу справедливо называют критической, потому что основной идейный пафос ее представителей, причем как в довоенный, начальный период существования, так и в послевоенный, был связан с критикой не только капиталистического и социалистического (в СССР) обществ, но и теорий, в которых содержалась их апологетика. Поскольку главной критической (по отношению к капитализму) теорией был так называемый "аутентичный" (подлинный) марксизм, а апологетической (по отношению к социализму) теорией в то время была ленинско-сталинская "модель марксизма", понятно, что марксистские идеи (в том числе в их искаженном варианте) стали предметом особого внимания представителей школы. Не случайно именно их называют основателями и приверженцами неомарксизма как направления западной социально-философской мысли, представители которого стремились к истолкованию Маркса в духе неогегельянства, фрейдизма, "философии жизни" и других течений мысли, связанных с подчеркиванием в качестве центральной проблемы отчуждения.
Критический характер Франкфуртской школы проявился не только по отношению к капиталистическому обществу и ряду теорий, связанных с ним непосредственно, в первую очередь марксистских. Подобная судьба — стать объектом критики — была уготована представителями школы направлению структурно-функционального анализа за значительный разрыв между абстрактно понимаемой социологической теорией и социальной практикой. Это направление было "обвинено" сторонниками школы в определенной социальной и даже идейной ангажированности, проявившейся в возможности использования парадигмы структурного функционализма в целях усиления социального контроля для поддержания в капиталистическом обществе порядка и равновесия.
В этой связи следует специально остановиться на антипозитивистской позиции Франкфуртской школы. Критическое отношение к буржуазной рациональности не могло не сказаться на восприятии представителями школы позитивизма и сциентизма. Последние ассоциировались в сознании сторонников школы с академической социологией и индустриализмом, против которого они резко выступали.
Основными проблемами и темами Франкфуртской школы были: социологический анализ капитализма, предпринятый сквозь призму проблемы отчуждения; критика современного общества за его антигуманный, антиличностный характер; концепция авторитарной личности и попытка с помощью конкретных социологических исследований доказать, что этому типу личности действительно соответствует определенная социальная реальность; разработка методологии исследований в области социологии культуры, искусства (Адорно), коммуникаций (Хабермас), движений леворадикального толка (Маркузе).
Однако среди названных тем и проблем особое место занимает отношение к творчеству Маркса и марксизму как теоретическому направлению и революционной практике. Основной задачей многие представители школы считали возвращение к гуманистическим идеям и ценностям "раннего", молодого Маркса, взгляды которого противопоставлялись позиции зрелого и "антигуманного" Маркса. Критическому анализу подвергались идеи руководящей роли рабочего класса, социалистической революции и устройства будущего общества.
83. Сформулюйте проблему, визначте мету, задачі, об’єкт, предмет та гіпотези соціологічного дослідження на тему: «Ставлення до системи кредитування серед української молоді». Дайте інтерпретацію ключових понять
Проблему дослідження можна визначити як відсутність інформації про систему кредитування для молоді.
Мета даного соціологічного дослідження полягає у вивчені ставлення українців щодо образу ідеального політика.
Дана мета ставить перед нами необхідність вирішення наступних завдань дослідження:
Дослідити відношення українсько молоді до системи кредитування;
Дізнатись про рівень обізнаності молоді у сфері кредитування;
Дослідити, яка кількість молоді звертається до системи кредитування;
Об’єктом соціологічного дослідження є молодь України, тобто люди віком від 14 до 35 років, але у зв’язку з тим, що звернутись до системи кредитування може лише громадянин України і вік його маж буди не менше 18 років, тому звужуємо межі і отримуємо молодь віком від 18 до 35 років.
Предметом соціологічного дослідження є уявлення, оцінки і ставлення української молоді до системи кредитування.
Гіпотези
Молодь дуже часто звертається до системи кредитування.
В основному кредитна система популярна більше серед молоді віком від 25 років.
Молодь звертаючись до кредитування не знає про сві «підводні камені» цього процессу.
В цілому, українська молодь позитивно відноситься до системи кредитування.
Інтерпретація основних понять
Система банківського кредитування - це модель, що відповідає характеру ринкових відносин, тобто добі переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб'єктів. Вона охоплює принципи, об'єкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль у процесі кредитування.
Мо́лодь — соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану.
