115. 115. Охарактеризуйте процедуру пояснення результатів дослідження. Використання гіпотез та оцінка результатів дослідження.

Інтерпретація результатів соціологічних досліджень

Нарешті настає момент, коли ми повинні скласти із окремих фрагментів єдину картину. Як ми процвітали у цьому, щоб сформулювати саме ту проблему дослідження, яку хотіли? Що ми виявили? Яке значення наших результатів? Як співвідносяться цих результатів до наших очікуваннями? По суті, на цей час ми звели наше дослідження до безлічі цифр, що потенційно можуть відбивати, а можуть відбивати статистичні співвідношення. Ми повинні заважати зрозуміти, який внесок будь-яких таких співвідношень, і навіть інших фактів, які ми з'ясували побіжно, у виконання нашої проблеми дослідження. Але це ще все, оскільки нам слід також критично подивитись саме наше дослідження. Не зробили ми у процесі який-небудь істотною помилки, яка б знецінити отримані результати? Чи вдалося нам зберегти тісний зв'язок між теорією і дослідженням, з одного боку, та реальною ситуацією - з іншого? На опікується цими питаннями важко відповісти, однак істинний учений завжди намагається це, оскільки лише наявність таких відповідей дозволяє зрозуміти, якою мірою можна довіряти результатам дослідження. [12]

А, щоб використовувати отримані під час дослідження соціологічні дані, їх треба правильно інтерпретувати. У соціології термін "інтерпретація" (від латів.interpretatio) вживається у значенні тлумачення, пояснення, перекладу більш зрозумілу форму висловлювання.Интерпретирование даних вимагає глибокого знання об'єкта дослідження, високого професіоналізму й досвіду, здібності аналізувати і узагальнювати велику емпіричну інформацію, часто що носить мозаїчний характер, давати об'єктивне тлумачення виявленими явищам та процесу.

На стадії інтерпретації поруч із обгрунтуванням репрезентативності соціологу необхідно "перевести" отримані дані в показники (відсотки, коефіцієнти, індекси тощо.). Отримані після цього кількісні величини набувають значеннєве значення, соціологічну значущість тільки шляхом співвіднесення його з задумами дослідника, метою та завданнями дослідження, тобто. трансформуються в показники соціальних процесів.

На стадії інтерпретації відбувається оцінка ступеня підтвердження висунутих гіпотез дослідження. У цьому пам'ятаймо, будь-які цифри і соціологічні кількісні показники мають можливістю їх різного тлумачення, часом діаметрально протилежного. Звідси - можливість їх різної інтерпретації. Залежно від позиції дослідника, його посадового стану та відомчої приналежності одні й ті самі показники можуть трактуватися як позитивні, як негативні або які виражають будь-якої тенденції.

Наприклад, внаслідок однієї з численних соціологічних досліджень ставлення населення до міліцію були отримані такі дані: у складі респондентів 46% зверталися до час з різних питань до органів внутрішніх справ, а 54% таких контактів або не мали. З-поміж поводилися залишилися задоволені 46%, стільки ж ми задоволені, важко було відповісти 8%. Виникає легкість маніпуляції даними дослідження. Прибічники радикального реформування правоохоронної системи використовуватимуть ці дані як на користь своїх пропозицій: "Хіба можна продовжувати терпіти таку міліцію?" Противники реформування будуть спиратися те що, що менше половини респондентів має досвід участі контактів із міліцією, та якщо з числа які контактували понад половина (46+8) задоволені роботою міліції, тобто. результати задовільні.

При інтерпретації отриманих результатів соціологічного дослідження важливо правильно обрати критерії оцінки, тобто ознаки, якими судять про рівень розвитку досліджуваного соціального явища чи процесу. Помилка у виборі критерію може викликати у себе помилкову інтерпретацію отриманих результатів.

Наприклад, До. Маркс як загального критерію еволюції суспільства розглядав класову боротьбу.

Д. Морено стверджував, що справжню структуру суспільства неможливо знайти, не спробувавши її модифікувати на міжособистісному рівні. Та, вочевидь, що не, що "працює" у малій групі, можна поширити попри всі суспільство.

З погляду сучасної соціології такими критеріями може бути: соціальні, економічні інтереси й правові гарантії його захисту. Кожен з цих критеріїв включає у собі цілу низкуподкритериев. Так було в економічних інтересів можна включати: матеріальні умови життя, розподіл матеріальних благ, насиченість ринку товарами, доступність ціни товари повсякденного попиту, рівень доходів стосовно межі жебрацтва.

У соціальні - безробіття, забезпеченість житлом, обслуговування, доступність освіти тощо.

До критеріям "правові гарантії інтересів" можна віднести рівність перед законом і судом, доступність юридичну допомогу, рівноправність форм власності, правова відповідальність за обмеження прав, ефективність діяльності правоохоронних органів.

Інтерпретація включає у собі також розуміння й роз'яснення термінології, тлумачення додатково залученої інформації, тобто. є своєрідною якісним аналізом даних. До неї належать таких форм аналізу, яктипологизация, ранжування, моделювання. [24]

Однією з основних способів інтерпретації є співвіднесення даних.

Вирізняють такі види співвіднесення даних:

Зі знанням і установками дослідника - оцінка дослідника, який означає позицію, засновану на знанні конкретної обстановки, попередньому досвіді.

Внутрішнє співвіднесення - порівняння між собою елементів числового низки з двох чи більше ознаками. Співвіднесення залежить від ранжируванні груп, тобто розташуванні величин від більшого до меншому з їхньої значенням.

Зовнішнє співвіднесення - порівняння між собою досліджуваних груп усоотнесении з декотрими родинними зовнішніми ознаками, чинниками ознаки досліджуваного об'єкта.

Інтерпретуючи факти, нам здається, що встановлюємо причинно-наслідкових зв'язків, що у реальності. Проте інтерпретація може відійти від реальності, оскільки з дослідник, трактуючи факти та події, привносить у них власні оцінки, судження і, але це іноді заважає відрізнити головне від другорядного.

Помилки в інтерпретації часто є помилками (чи навмисним ходом) особи, приймає рішення, котрій презентація факту виявляється важливіше самого факту. [21]

У дослідженнях, результати яких мають стати керівництвом до дії, часто-густо запровадження понять заплутує, ускладнює процес розуміння.Исследователю які завжди ясно, коли не треба зупинитися, а коли переходити до рівня понять, аби запобігти помилки.

У кожному з нюансів інтерпретації й у підсумкових поясненнях даних проявляється цілісна особистість дослідника. Він виступає в ролі вузького професіонала, функціонуючої електронно-обчислювальної машини.

Аналіз результатів соціологічного дослідження

Існує два принципових підходи до аналізу соціологічних даних; аналіз лінійного розподілу і структурно-типологічний аналіз об'єкта.

Саме в такій послідовності ці підходи, як правило, і реалізуються в аналітичній діяльності соціолога.

Відзначимо, що лінійний і структурно-типологічний види аналізу є не альтернативними, а взаємодоповнюючими способами вивчення соціологічних даних.

1. Аналіз лінійного розподілу

У рамках цього підходу соціолог працює з нерозчленованим масивом даних. Завдання цього етапу аналізу - побачити спільні риси і тенденції, характерні для досліджуваного об'єкта в цілому.

Поширена помилка при аналізі лінійного розподілу - переказ отриманих статистичних даних. Не слід захоплюватися фразами типу "15% респондентів згодні з думкою А, а 20% - з думкою В" - це і так видно з таблиць.

Потрібно-проаналізувати, осмислити отримані цифри, побачити в них якісь соціологічні закономірності, тенденції, співвіднести отримані дані з апріорними гіпотезами проекту, тобто здійснити змістовну інтерпретацію результатів дослідження.

Загальні зауваження по структурно-типологічному аналізу

Структурно-типологічний аналіз націлений на виявлення структури об'єкта і розкриття специфічних характеристик свідомості і поведінки його типових представників.

Виділяючи групи, в діяльності, поглядах, вербальному і реальному поведінці яких ви бачите прояв різних соціальних тенденцій, звертайте увагу як на змістовні, так і на статистичні критерії.

Чи достатні розміри виділених груп для впевненого, обгрунтованого аналізу? Яку різницю у відповідях груп ви будете інтерпретувати як значущу?

Перетинаються чи виділені вами групи? Яка частина масиву не увійшла до типологічні угруповання? Про що це говорить?

Ситуація, коли значна частина масиву знаходиться поза типологічних угруповань, може бути наслідком таких обставин:

а) По-перше, найчастіше це результат поверхового, недостатньо ретельного аналізу - коли вибираються 1-2 найбільш яскраві, на думку студента, тенденції, інші ж залишаються поза його увагою.

б) Іноді це буває наслідком надмірної глибини аналізу. У цьому випадку дослідник занадто жорстко формулює критерії відбору груп (5-6 критеріїв, об'єднаних за типом кон'юнкції,-у логічній зв'язці "і"). При цьому виявляються найбільш послідовні прихильники тієї чи іншої позиції - "ядро" тенденції. Таких людей в масиві завжди буває небагато.

Аналіз подібних "ядер" допоможе вам розібратися в суті, основні змістовні зв'язках виділених тенденцій. Однак цей аналіз необхідно доповнити пошуком більш широких угруповань, що представляють прихильників, "попутників" - осіб, менш послідовних тяжіють до виявлених тенденцій.

в) Ситуація, коли значна частина масиву не піддається типологічному аналізу навіть при м'яких критеріях відбору (невелике число індикаторів; логічне з'єднання "або"), може, нарешті, говорити і про особливий стан масової свідомості - аморфному, логічно непослідовним, неструктурованим. Подібний стан масової свідомості характерно для перехідних, проблемних, кризових періодів суспільного розвитку, коли значна частина суспільства не визначилася у своїх поглядах і позиціях. Масова свідомість являє собою в цей період свого роду "котел", у якому тільки починають викристалізовуватися характерні тенденції і позиції.

Здійснюючи структурно-типологічний аналіз, соціолог, як правило, вдається до методів математичної статистики. Не слід, однак, забувати про те, що подібний аналіз може бути заснований і на довільних параметрах, вибраних на розсуд соціолога.

2. Умовне розподіл "на розсуд соціолога"

Перш ніж "препарувати" масив за допомогою методів багатовимірного статистичного аналізу, виділяють типологічні угруповання самостійно. Подібний вибір може бути зроблений на основі:

(1) апріорних уявлень про об'єкт - тобто на основі програмних гіпотез.

(2) На основі лінійного розподілу, в якому, безумовно, відбивається структура об'єкта. Симптомом структурної неоднорідності об'єкту є різка поляризація думок, тому звертаємо увагу на питання, в яких вона простежується. Чи є між цими питаннями логічний зв'язок, шикуються вони в змістовний сюжет? Якщо так - то перед вами, швидше за все, - відображення, "тінь" типологічних угруповань, яку вони кидають на площину лінійного розподілу.

Вибирають з цих поляризованих питань 1-2-3 індикатора. Цілком можливо, що ви помилилися, і питання, між якими Ви побачили логічний зв'язок, насправді индицируют різні типи респондентів. Це теж дуже корисний результат, він збагачує ваші початкові уявлення про об'єкт.

3) Багатомірний статистичний аналіз

У ході статистичного аналізу виявляються деякі статистичні закономірності і залежності, які дозволяють соціологу зробити певні узагальнення і висновки. Для проведення статистичного аналізу соціологи використовують велику кількість різних математичних методів, що дозволяють повно і всебічно аналізувати зібрану інформацію. У сучасній соціології для цієї мети активно застосовуються ЕОМ, доповнені програмами математико-статистичної обробки.

Якщо робота з дендрограмм - привести її малюнок, не забувши рознести гілки за рівнями кореляцій; дайте робоча назва кожної ветві.Еслі користування факторингу методом - привести таблиці співвіднесення окремих параметрів з виділеними факторами; при цьому параметри доцільно проранжировать факторингу навантажень. Так, ранжування - це процедура встановлення відносної значущості (перевагу) досліджуваних об'єктів на основі їх упорядкування. Якщо здійснювався кластерний аналіз - привести таблиці співвіднесення респондентів по кластерах на основі факторних значень (якщо кластерний аналіз проводився на основі факторного методу)

Якщо вибірка велика за обсягом, можна навести фрагмент подібної таблиці.

У будь-якому випадку, та попередня, чорнова аналітична робота, яка виконала, повинна мати документальне відображення. Це дозволить оцінити, наскільки адекватні і обгрунтовані зроблені змістовні висновки; побачити, допускають чи вихідні дані можливість альтернативної інтерпретації та побудови інших пояснювальних

Вдаючись при аналізі даних до методів математичної статистики, необхідно усвідомлювати формальні межі цієї групи методів.

Перш за все, не слід переоцінювати евристичні можливості статистико-математичних методів.

Вони не здатні дати принципово нове знання про об'єкт - мова може йти лише про підтвердження або спростування закладених гіпотез, або про їх уточнення, нюансировке. Але - для того, щоб це сталося - необхідне попереднє ретельний концептуальний аналіз об'єкта. Перекладати змістовно-аналітичні завдання на етап статистичної обробки даних безперспективно і призводить до невиразно або банального результату ("засиплешь зерно - буде мука, засиплешь потерть - буде труха").

Далі. Результатом статистичного аналізу є формальні показники, нічого не доводять і не спростовують. Доказ або спростування - це справа змістовної інтерпретації, а вона, як правило, допускає поліваріантних тлумачення даних.

Соціологія за своєю суттю - гуманітарна наука, і апарат багатомірної математичної статистики, незважаючи на всю свою строгість і наукову неупередженість, зовсім не є ні гарантом, ні обов'язковою умовою "соціологічної науковості". У рамках соціологічного пізнання цей апарат - лише один з інструментів, далеко не завжди адекватний важливість справ.

Слід пам'ятати також і про те, що кореляції (на статистично вагомому рівні) здатні вловити лише досить сильні, а значить - звичайно добре відомі залежності. Нові соціальні тенденції, якщо і знаходять певне відображення в кореляційних коефіцієнти, не можуть, з формальної точки зору, бути обгрунтовані з їх допомогою. Побачити в кількісно слабовиражених показниках не статистичні флуктуації, а симптоми соціальних змін - завдання суто змістовного аналізу, і вона спирається на теоретичну компетентність та інтуїцію дослідника, його почуття соціальної реальності і професійний досвід.