6.2. Зміни облікових оцінок і їх вплив на фінансову звітність

Унаслідок невизначеності, притаманної підприємницькій діяльності, багато статей фінансової звітності не можуть бути точно визначені, а можуть бути тільки попередньо оцінені. Процес попередньої облікової оцінки включає судження, що базується на останній наявній інформації. Попередньої оцінки вимагають визначення такі показники:

безнадійні борги;

старіння запасів;

справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань;

гарантійні зобов’язання;

строки корисної служби необоротних активів, що амортизуються,

забезпечення виплат персоналу тощо.

Таким чином, облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Використання обґрунтованих попередніх оцінок є суттєвою частиною складання фінансових звітів і не знижує їхньої достовірності. Оскільки попередні облікові оцінки базуються, як правило, на судженнях про очікувані результати та звичайно не підлягають конкретним процедурам контролю, досить імовірно, що вони містять помилки. Через важливість та суб’єктивний характер попередніх облікових оцінок, а також суб’єктивність та властиву неточність, фахівець, який відповідає за них, має володіти значними аналітичними здібностями та глибоким розумінням діяльності. Тому, часто за визначення потрібних попередніх оцінок, а потім за нагляд, їх оцінювання чи перегляд несе відповідаль-ність керівництво підприємства.

Хоча процес оцінювання буде різним на різних підприємствах або для різних оцінок на одному підприємстві, процеси міркування на підприємствах, пов’язані з обліковими оцінками за суттю вони однакові у всіх випадках.

Процеси та їх виконання проводиться в такій послідовності:

1. Визначення суттєвих факторів, які, за очікуванням, можуть значно впливати на попередню оцінку. Фактори, які підприємство може розглядати при визначенні облікових попередніх оцінок, охоплюють фінансові та виробничі плани і політику, зміни в діяльності та галузі, минулі тенденції, поточні операції та економіку. Наприклад, підприємство планує припинити виробництво певного виду продукції або конкуренти розпочинають випуск подібної продукції, що може розглядатися як доречна підстава для оцінки чистої вартості реалізації запасів; несприятливі економічні умови можуть збільшувати суму безнадійної дебіторської заборгованості.

2. Побудова припущень про доречні фактори. Припущення являють собою судження управлінського персоналу щодо найімовірніших обставин та подій, що стосуються суттєвих факторів. Наприклад, після визначення використання як доречного фактору в оцінюванні застарілих (залежалих) запасів, підприємство розробляє припущення стосовно ступеня використання, що є ознакою старіння (наприклад, невикори-стання протягом останніх трьох місяців) та чистих сум, за які можна продати такі запаси (наприклад, десять відсотків від звичайної ціни реалізації).

3. Застосування припущень та будь яких доречних даних для визначення суми оцінки. У прикладі, наведеному в пункті 2, підприємство встановлює вартість запасів за допомогою: а) припущень про суми чистої вартості реалізації та використання; б) статей запасів, що відповідають параметрам використання, визначеним в припущеннях.

Періодично підприємство оцінює обґрунтованість минулих облікових попередніх оцінок для підвищення обґрунтованості майбутніх оцінок.

Наприклад, регулярне порівняння попередньо оцінених сум з фактичними результатами визначить обґрунтованість минулих попередніх оцінок та допоможе визначити, чи треба підприємству переглянути процеси попередньої оцінки.

За своїм характером, перегляд попередніх оцінок не приводить до коригувань визначення суттєвої помилки. Це дає змогу більш точно визначати попередні оцінки та зближати їх з реаліями.

Прикладами змін облікових оцінок є:

строки корисної експлуатації будівель змінили з 45 до 50 років;

зменшений строк корисного використання програмного продукту;

ставка відрахувань до резерву сумнівних боргів змінюється з 10 % на 15 % від залишків дебіторської заборгованості покупців;

метод амортизації шляхом зменшення залишку змінили на прямолінійний тощо.

Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї ж самої статті Звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки.

Результати зміни облікових оцінок слід включати до Звіту про фінансові результати в тому періоді, у якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

У примітках до фінансових звітів підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.