Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Організація діяльності.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Тема 4. Методи професійного підбору на вакантні посади

    1. Підбір і розстановка кадрів як одне з найважливіших завдань менеджменту персоналу на державній службі. Поняття, зміст і завдання професійного підбору кадрів.

    2. Основні методи професійного підбору кадрів для державної служби.

    1. Підбір і розстановка кадрів як одне з найважливіших зав- дань менеджменту персоналу на державній службі. Поняття, зміст і завдання професійного підбору кадрів

Удосконалення системи державного управління виступає важли- вою умовою успішного вирішення завдань, що стоять перед суспільст- вом в аспекті зміцнення державності. Саме органи влади й управління, персонал державної служби можуть безпосередньо впливати на розви- ток реформ, що відбуваються в країні, забезпечувати реалізацію рішень, спрямованих на модернізацію життя суспільства.

Відбір кадрів – це процес вивчення психологічних і професійних якостей працівника з метою встановлення його придатності для виконан- ня обов’язків на певному робочому місці або посаді й вибору із сукупнос- ті претендентів найбільш придатного з урахуванням відповідності його кваліфікації, спеціальності, особистих якостей і здібностей характеру дія- льності, інтересам організації і його самого; відбір нових працівників від- повідно до встановлених вимог для задоволення кількісної і якісної пот- реби організації в персоналі [98; 122].

Процес відбору нових працівників може забезпечити успішне вирі- шення поставлених завдань, коли йому передує ретельний аналіз вимог роботи, особливостей робочого середовища й вироблення рішень, що спираються на результати проведеного аналізу. Планування у сфері від- бору покликано погодити цілі відбору й найважливіші характеристики на- явної ситуації.

У той же час проблема формування якісного, високопрофесійного корпусу державних службовців є однією з найскладніших проблем будь- якої державної системи. Тут виникають такі неоднозначні питання, як удосконалювання системи відбору кадрів на державну службу, розробка наукових критеріїв їх оцінки, науковий підхід до аналізу потреб в управ- лінському персоналі, формування ефективних технологій розміщення й просування кадрів, підвищення обґрунтованості кадрових рішень та інші.

До першочергових завдань у роботі з кадрами слід віднести підви- щення наукової обґрунтованості державної кадрової політики, створення нової системи роботи з кадрами, професійного розвитку персоналу дер- жавної служби, розширення мережі і якісне відновлення державно-освіт- ніх установ і кадрових служб державних органів, освоєння світового дос- віду в управлінні людськими ресурсами.

Під розміщенням кадрів у системі державного управління мається на увазі обґрунтований і доцільний розподіл працівників за структурними підрозділами і посадами державної служби відповідно до необхідного рі- вня підготовки, досвіду роботи, діловим й особистим якостям.

Законом України «Про державну службу» закріплено право на дер- жавну службу громадян України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової й національної приналежності, статі, політич- них поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали від- повідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому по- рядку конкурсний відбір або призначені на посаду за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України [3].

Заміщення посад державних службовців відбувається шляхом при- значення або за конкурсом.

Технологія підбору кадрів на посади державних службовців вклю- чає такі етапи [9; 40]:

  1. Аналіз робочого місця і визначення вимог до посадової особи.

  2. Визначення джерел потенційних кандидатів.

  3. Оголошення конкурсу.

  4. Вивчення документів кандидатів.

  5. Перша співбесіда з кандидатом.

  6. Тестування кандидатів.

  7. Іспит.

  8. Друга співбесіда з кандидатом.

  9. Випробування кандидата.

  10. Зарахування кандидата на посаду.

Статтею 15 Закону України «Про державну службу» визначено, що прийняття на державну службу на посади ІІІ – VII категорії здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України [3]. Цей спосіб приймання на роботу є найбільш поширеним.

Конкурсний прийом на роботу – це той фактор, який має гарантува- ти об’єктивність оцінки ділових якостей працівника і, як наслідок, ефекти- вність його роботи.

Заміщення державної посади за конкурсом передбачає [3]:

оголошення даних про вакансії на державній службі через засоби масової інформації, з повідомленням основних вимог до кандидатів;

оцінку професійних та особистісних якостей претендентів; рекомендацію кандидата на посаду конкурсною комісією;

видання наказу повноважною посадовою особою про призначення на посаду.

Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керів- ником органу, у якому оголошується конкурс.

Конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця по- винен забезпечувати конституційне право рівного доступу до державної служби громадян України.

Наведена технологія відбору кандидатів на посади державних службовців застосовується також і до претендентів на посади у сфері мі- сцевого самоврядування.