3. Складові культури праці державного службовця та їхнє значення для досягнення високої ефективності діяльності держав- них службовців

Успішність діяльності державного службовця (посадової особи міс- цевого самоврядування) значною мірою зумовлюється його професіона- лізмом [47]. Суттєвою ознакою професіоналізму державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування є культура праці, яка охо- плює елементи культури його робочого місця і трудової поведінки.

Культуру робочого місця характеризують чистота, порядок, естети- чне оформлення [47].

Чистота на робочому місці та в службовому приміщенні загалом є важливим елементом офісної культури й виховним чинником як для пер- соналу установи, так і для відвідувачів. Чистота дисциплінує людей, спо- нукає їх бути більш зібраними, уважнішими до своєї поведінки.

Можна сформулювати правила дотримання порядку на робочому місці: на робочій поверхні столу не має бути нічого зайвого; кожен пред- мет і засіб праці повинні мати своє місце, оскільки безладне розташуван- ня їх викликає зайві рухи й витрати часу. У закордонній практиці викорис- товується закон «вільного столу»: на столі може знаходитися лише одна робота з необхідними для неї документами і засобами праці, все інше повинно бути всередині столу; канцелярські предмети (олівці, ручки, скрі- пки і т. п.) варто зберігати в шухляді столу зі спеціальними роздільника- ми.

Естетика робочого місця полягає в раціональному поєднанні кольо- рів інтер’єру, наявності художніх елементів (наприклад, картини на стіні), внутрішньому озеленюванні тощо.

Раціональні форми предметів, якими користується людина в проце- сі праці, сприятливо впливають на її настрій, знижують напруженість ро- боти окремих груп м’язів тощо.

По-різному на людину може впливати кольорове (художнє) оформ- лення елементів службових приміщень та обладнання [110].

Дія різних кольорів на психіку людини в основному оцінюється пев- ними емоціями. Так, оранжевий колір сприймається як гарячий, що зігрі- ває, бадьорить і стимулює до активної діяльності; червоний – гарячий, енергійний; жовтий – теплий, створює гарний настрій, стимулює активну діяльність. Зелений колір заспокійливо діє на нервову систему; блакит- ний – заспокоює і регулює ритм серця, під його впливом зменшується фі- зична втома. Коричневий колір – теплий, заспокійливо діє на нервову сис- тему, але здатний викликати похмурий настрій, а колір з сірим відтінком насторожує, викликає почуття занепокоєності і схвильованості. Білий колір – холодний, благодатний.

Тому стелю і стіни приміщень, залежно від виконуваної роботи й призначення, фарбують переважно у білий та світлі кольори: ніжно-бла- китний, жовтий (кремовий), зелений (салатовий).

Для конторських приміщень, ділових кабінетів доцільним є кремо- вий колір, для кімнат відпочинку – ніжно-бірюзовий, ніжно-салатовий.

Віконні рами і фрамуги, як правило, фарбують у білий колір, бо він відбиває більше світла (80 %), ніж будь-який інший.

Світло-салатовий, кремовий, світло-блакитний кольори в приміщен- нях створюють оптимальне робоче середовище, що значно підвищує ефективність природного та штучного освітлення.

З психологічної точки зору, приміщення, у яких виконуються моно- тонні однотипні роботи, слід фарбувати в яскраві тони. При роботі, яка потребує напруженої уваги, рекомендується спокійне забарвлення. Під час вибору кольору фарбування в службових приміщеннях потрібно вра- ховувати особливості клімату, умов праці та характер освітлення.

У процесі вибору кольорового оформлення приміщень необхідно враховувати розташування віконних прорізів відносно сторін світу. Якщо вони звернені на північ, то для фарбування доцільно застосовувати теплі тони: ясно-жовті, світло-бежеві. У тих випадках, коли вони виходять на південну сторону, рекомендуються холодні тони: салатний, ясно-зеле- ний, світло-блакитний.

Важливим компонентом естетизації службових приміщень є озеле- нювання. Види рослин, їхнє розташування в службових приміщеннях ви- значаються за рекомендаціями гігієністів і архітекторів-дендрологів.

Культура трудової поведінки службовця складається з таких елеме- нтів, як дисциплінованість, відповідальність, чіткість, етика, культура спілкування [34; 75; 105; 107; 138]. Трудова дисципліна полягає в дотри- манні правил внутрішнього трудового розпорядку, своєчасному виконан- ні завдань і доручень. Важливе значення має виконавча дисципліна. Не- своєчасне виконання завдання службовцем може перешкодити вчасному виконанню установою чи її підрозділом покладених на них зобов’язань.

Відповідальність державного службовця (посадової особи місцево- го самоврядування) визначається його статусом, виконанням завдань і здійсненням функцій державного значення. Він повинен захищати дер- жавні інтереси, конституційні права і свободи громадян у тій сфері дер- жавного управління (місцевого самоврядування), яка належить до його компетенції.

Чіткість як показник культури поведінки державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування полягає у бездоганному ви- конанні завдань і доручень, дотриманні встановлених термінів та якості підготовки документів, всебічному розгляді писемних і усних звернень громадян до органів державної влади та місцевого самоврядування, кон-

кретному і дохідливому спілкуванні з відвідувачами, забезпеченні надій- ного зберігання інформації обмеженого доступу, дотриманні чинних норм та правил здійснення виконуваних норм робіт.

Важливою характеристикою культури поведінки державного служ- бовця та посадової особи місцевого самоврядування є етика поведінки. Вона регламентується Законом України «Про державну службу» [3], За- коном України «Про службу в органах місцевого самоврядування» [7], ін- шими законодавчими і нормативними документами.

Етика трудової поведінки вимагає від державного службовця та по- садової особи місцевого самоврядування бути чесним, справедливим, ввічливим, поважати закон і гідність людини. Від працівників органів дер- жавної влади та місцевого самоврядування вимагається дотримання за- гальноприйнятих етичних норм і правил службового етикету у взаємодії з іншими людьми.

Культура спілкування як складова культури трудової поведінки дер- жавного службовця та посадової особи місцевого самоврядування вклю- чає широке коло її елементів. До нього належать: досконале володіння державною мовою, культура мовлення і листування, культура викорис- тання засобів зв’язку тощо. Головною вимогою до культури спілкування є шанобливе ставлення до партнера, адресата, повага до його гідності.

На культуру трудової поведінки державного службовця та посадо- вої особи місцевого самоврядування суттєво впливає особиста культура працівника. Особисту культуру посадової особи слід розглядати як син- тез правової, психологічної, етичної, політичної та естетичної культур.

При визначенні сутності і призначення правової культури посадової особи потрібно виходити з тези, що однією з передумов розбудови пра- вової держави є високий професіоналізм державних службовців, який не можливий без належного рівня правосвідомості. Це свідчить про велике значення формування в них такого особистого надбання, як правова культура та її складові; серед них можна назвати такі: не зазіхати на пра- ва, свободи, законні інтереси, честь і гідність інших людей; охороняти престиж держави та святість тих соціальних цінностей, для гарантування і захисту яких вона сформована; творчий характер діяльності, поєднаний з безперервним пошуком істини в рамках закону; загострене почуття справедливості в поєднанні зі співчуттям, співучастю в долі людей; по-

стійна стурбованість тим, як забезпечити своєю діяльністю найбільш сприятливий режим порядній, добросовісній і чесній людині тощо.

Складовими психологічної культури посадової особи є: знання пси- хічного складу особи, її інтелектуальних, вольових і емоційних якостей; чітке уявлення про психічні особливості управлінської діяльності, психо- логію спілкування, володіння навичками культури спілкування; дотриман- ня такого стилю керування, який сприяв би створенню належного психо- логічного клімату в колективі; вміння застосовувати в процесі діяльності в органах державної влади та місцевого самоврядування психологічну діагностику тощо.

Складові етичної культури посадової особи: відданість ідеалам де- мократичної, соціальної та правової держави; усвідомлення великої від- повідальності перед кожним громадянином і суспільством у цілому; висо- коморальне ділове співробітництво посадових осіб під час вирішення всіх управлінських питань; гуманне, турботливе ставлення до людини; порядність, чесність, правдивість, доброзичливість і чуйність, неприми- ренність до несправедливості, простота та скромність тощо.

Політична культура посадової особи складається з таких елемен- тів: знання та всебічна поінформованість про природу, зміст і принципи політики; володіння всім арсеналом прийомів та методів політичної дія- льності; вміння майстерно використовувати в процесі своєї діяльності по- літичний інструментарій (демократія, гласність); світоглядна інтелігент- ність; безкорисливе служіння громадському обов’язку; цілковита відда- ність історично визначеному, цивілізованому, гуманному, демократично- му суспільству тощо.

Основне призначення естетичної культури посадової особи полягає в забезпеченні оптимальної та ефективної діяльності службовця, ство- ренні комфортної робочої атмосфери. У процесі практичної діяльності розроблена й узагальнена певна система естетичних вимог, окремими складовими якої є: службовий етикет як своєрідний показник високої культури посадової особи, як сукупність правил її поведінки (максималь- на зібраність, зосередженість, коректність, мобілізованість, точність), висока самоорганізованість, старанна оцінка своїх можливостей, своєча- сність виконання завдань; культура почуттів як синтез духовної розвину- тості почуттів посадової особи, в тому числі почуття такту; культура мов-

лення; вимоги до зовнішнього вигляду посадової особи (почуття міри в одязі тощо); вимоги до зовнішнього вигляду та естетики робочого примі- щення, де працює працівник; вимоги до зовнішнього естетичного вигляду документів нормативно-правового характеру (їх оформлення, оптималь- не розміщення реквізитів, грамотний текст, відсутність виправлень, підти- рок). Ускладнюють прочитання документів недбало поставлені штамп, печатка тощо.