2. Гігієна праці як наука і сфера практичної діяльності. Осно- вні гігієнічні рекомендації щодо організації діяльності державних службовців

Гігієна – медична наука, що вивчає вплив навколишнього середови- ща і виробничої діяльності на здоров’я людини й розробляє оптимальні, науково обґрунтовані вимоги до умов життя та праці населення.

Гігієна праці, або професійна гігієна, – розділ гігієни, що вивчає вплив трудового процесу і навколишнього виробничого середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікуваль- но-профілактичних нормативів і заходів, спрямованих на створення більш сприятливих умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності.

Гігієна розумової праці – наука, яка вивчає вплив виробничого се- редовища на організм людини розумової діяльності.

Основними рекомендаціями щодо гігієни праці державних службов- ців є [47; 58; 65]:

1. Нормалізація повітряного середовища.

2. Нормальне освітлення.

3. Дотримання чистоти.

4. Обмеження шуму.

5. Оптимальний температурно-вологісний режим.

6. Активний відпочинок та перерви протягом дня.

7. Зміна режиму роботи протягом дня.

8. Відмова від шкідливих звичок.

Гігієнічні рекомендації спрямовані на забезпечення у приміщеннях найбільш сприятливого для людини мікроклімату. Показниками оптима- льного середовища є: сприятливий темературно-вологісний режим, чис- тота повітря, зоровий та звуковий комфорт. Параметри середовища під- бирають з урахуванням функціонального стану людей, розглядаючи умо- ви, необхідні для відпочинку, праці і т. д. [14; 15].

Однією з основних і особливо важливих для службовців умов праці є достатня та правильна освітленість. Напруженість зору – один з най- важливіших факторів втомлюваності в роботі службовців.

Правильна організація освітлення на робочому місці необхідна для нормальної роботи та збереження функції органу зору. Освітлення пови- нно бути достатнім, рівномірним і неосліплюючим, важливу роль відіграє правильний вибір спрямування світла та його джерела.

Виділяють два види освітлення: штучне та натуральне [14].

Штучне освітлення може бути загальним для всього приміщення та концентруючим світловий потік безпосередньо на робоче місце. Велике значення має рівномірність освітлення.

Натуральне освітлення повинно використовуватись з максимальною повнотою. Тому недопустимо, щоб світлові прорізи чим-небудь закладались та заставлялись. Темне фарбування стін, стелі значною мірою зменшує осві- тленість приміщення.

Штучне освітлення відіграє посутню роль при створенні зорового комфорту в приміщенні. Тут має значення не тільки яскравість світла (рівень освітленості), але й розташування світильників. Вибір системи освітлення особливо важливий у громадських будівлях, оскільки сприй- няття людиною просторової композиції інтер’єру залежить від вдалого розподілу світлових потоків.

Розрізняють три системи освітлення інтер’єру: рівномірне, локаль- не та комбіноване. Рівномірне, або дифузне, освітлення характеризуєть- ся створенням по всій площині приміщення розсіяного світла, яке набли- жається до природного. Зазвичай висвітлюють стелю, щоб відображене світло м’яко освітлювало інтер’єр.

При локальному освітленні світильники розміщують, намагаючись спрямувати світловий потік на окремі ділянки. Освітити ці ділянки необ- хідно для створення комфортних умов праці або ж спрямоване світло по- трібне для виявлення архітектурних форм у приміщенні.

Система комбінованого освітлення полягає в сполученні розсіяного та спрямованого світла. Така система знаходить широке застосування, коли водночас із забезпеченням загального рівня освітленості, необхід- ного для гарної видимості, необхідно регулювати світловий потік, спря- мований в окремі зони.

Із двох типів освітлювальних ламп – розжарювання та люмінесцен- тних – бажаними є останні. Порівняно з лампами розжарювання вони ма- ють такі переваги [65]:

1. дають світло більш наближене за своїми характеристиками до природного;

2. забезпечують м’яке, рівномірне освітлення без різких тіней і ослі- плення;

3. виділяють невелику кількість тепла (приблизно в 5 разів менше за лампи розжарювання);

4. мають більш тривалий термін придатності;

5. споживають енергії на 50 % менше, ніж лампи розжарювання.

Для виконання робіт із значним зоровим навантаженням у темний час раціональне освітлення досягається комбінуванням загального і міс- цевого освітлення.

Одним з важливих складових елементів гігієни розумової діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування є свіже повітря в службових приміщеннях. За даними досліджень та прак- тики, на одного співробітника потрібно 25 м3 повітря в годину, причому мається на увазі 2 – 3-кратний природний обмін повітря в закритих примі- щеннях.

Однак забезпечити ці умови природним чином не завжди можливо.

Багато приміщень органів державної влади та місцевого самоврядування розташовані в центрі міста, люди працюють в обмежених умовах, і про природну вентиляцію не може бути й мови. У цих випадках застосовуєть- ся штучна вентиляція повітря. Механічний повітрообмін має сприяти ре- гулюванню температури і вологості повітря. Штучно підведене повітря повинне бути розподілене таким чином, щоб не створювати протягів на робочих місцях.

Добре організоване робоче місце вимагає однієї важливої умови – без- шумності. При цьому слід враховувати, що ритмічний шум не так втомлює, як усім знайома суміш голосів, дзвінків, ходіння і грюкання дверима. Для бороть- би з шумом застосовуються всі можливі методи, крім того, працюючі самі мо- жуть сприяти тиші, наприклад, неголосною розмовою. Для послаблення шу- мових впливів (звуків кроків, пересування стільців, телефонних перегово- рів), що впливають на робочу обстановку, потрібно використовувати зву- ковбирні плити, килими, спеціальну телефонну сигналізацію і т. п.

Узагальнені дані про санітарно-гігієнічні умови праці державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування наведені в табл. 10.1 [14; 15].

Таблиця 10.1