Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці

6.1. Запальні захворювання

Захворювання захисного апарату ока складають близько 10% в структурі офтальмологічних захворювань. Своєрідна анатомо-морфологічна будова повік, орбіти, близькість додаткових пазух носа визначають своєрідність запальних процесів в них, які можуть привес­ти не лише до сліпоти, але і смерті хворого. В даному розділі ми розглянемо тільки ті нозологічні форми, які мають першочергове значення для лікаря загального профілю.

6.1.1. Ячмінь

Ячмінь – гостре гнійне запалення волосяного мішечка або сальної залози біля кореня вії. Найчастіше викликається гноєрідними мікробами, особливо стафілококом. Може носити разовий і рецидивуючий характер, особливо на фоні цукрового діабету, при осла­бленому імунітеті, постійних переохолодженнях, перебуванні на протягах.

На обмеженій ділянці, поблизу краю повіки виникає болючий при пальпації інфільтрат, який швидко збільшується, супроводжуючись набряком повіки, гіперемією, а у ряді випадків – почервонінням ока та хемозом слизової оболонки. На 2-3-й день інфільтрат гнійно розплавляється, його верхівка набуває жовтого кольору. На 3-4-й день головка ячменю проривається з виділенням некротичних мас, після чого запальні явища швидко стихають. В ряді випадків можливе абсцедування ячменю, що супроводжується головним болем, поширенням запа­льного процесу, збільшенням регіонарних лімфовузлів.

При спробах видавлювання ячменю може розвинутись флегмона очниці, тромбоз орбітальних вен, а також тромбоз кавернозного синусу - ці стани загрожують не лише сліпотою, але й летальним результатом, особливо тромбоз кавернозного синусу.

Внутрішній ячмінь (гострий мейбомііт) - представляє собою гос­тре гнійне запалення мейбомієвих залоз хряща повіки. В цьому ви­падку гнійний інфільтрат можна спостерігати через кон’юнктиву повіки, а прорив гною відбувається в кон`юнктивальну порожнину.

Лікування ячменю. В стадії інфільтрації змазують ячмінь 70% спиртом, спиртовим розчином діамантового зеленого, призначають сухе тепло, УВЧ, в око закапують краплі з антибіотиками або сульфаніламідами. При утворенні гнійної пробки теплові процедури відміняють, обмежуючись інстиляцією крапель. При загрозі появи ускладнень або при їх появі (абсцедування ячменю, наявність одночасно кількох ячменів) призначають внутрішньо антибіотики, сульфаніламіди. Після прориву ячменю достатньо призначення дезінфікуючих крапель: процес швидко стихає. Неприпустиме видавлювання ячменю!

6.1.2. Абсцес повік

Як і ячмінь, найчастіше викликається гноєрідними мікробами, особливо після поранень. Причиною його роз­витку можуть бути також ячмінь, фурункул повік, виразковий блефарит, сепсис, наявність флегмони суміжних ділянок.

Абсцес повіки розвивається швидко, гостро, з появи розлитої інфільтрації повіки, гіперемії, набряку. Повіка напружена, болюча при пальпації; в стадії некрозу з`являється флюктуація, через шкіру про­свічує жовтуватий гній. Гній через фістулу може вийти назовні, після чого запалення швидко стихає, але може й поширитись на очницю з розвитком флегмони очниці, загрожуючи сліпотою чи навіть смертю пацієнта. Ускладненнями абсцесу повік, крім флегмони очниці, можуть також бути тромбоз орбітальних вен, тромбоз кавернозного синусу.

Лікування абсцесу повік. В стадії інфільтрації призначають сухе тепло, УВЧ, антибіотики в/м або в/в, сульфаніламіди, десенсибілізуючі препарати. При появі флюктуації теплові процедури відміняють і проводять термінову інцизію та дренування порожнини абсцесу, інакше може розвинутись флегмона очниці. Необхідно пам’ятати, що при інцизїї абсцесу посередині верхньої повіки можливе поранення леватора з розвитком стійкого птозу!