10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок

Безпосередньою причиною гострої оклюзії центральної вени сітківки та її гілок є тромби, які найчастіше виникають на фоні гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, цукрового діабету, порушення функції тромбоцитів.

При гострій оклюзії (тромбозі) центральної вени сітківки гострота зору раптово знижується до сотих, але, на відміну від гострої оклюзії центральної артерії, - ніколи до повної сліпоти.

При тромбозі центрального венозного стовбура сітківки на очному дні спостерігають типову картину «розчавленого помідора»: численні крововиливи різноманітної величини, переважно в центральній ділянці очного дна. Диск зорового нерву гіперемійований, набряклий, промінує в склисте тіло, межі його дуже розмиті. Вени сітківки розширені, повнокровні, звиті.

Процес розсмоктування крововиливів протікає довго, у виході процесу формується часткова атрофія зорового нерву і дистрофічні вогнища в макулі. Одним з найчастіших ускладнень є вторинна глаукома, тому хворим з тромбозом центральної вени сітківки необхідно регулярно контролювати внутрішньоочний тиск.

Прогноз при гострій оклюзії центральної вени сітківки значно сприятливіший, ніж при гострій оклюзії центральної артерії, але повного відновлення гостроти зору ніколи не буває. В деяких випадках може спостерігатися ретромбоз, крововиливи в склисте тіло, причиною яких є новоутворені судини сітківки. Неоваскуляризація спостерігається також в райдужці, зоровому нерві.

При оклюзії гілки центральної вени, на відміну від оклюзії центрального стовбура, зниження гостроти зору менш виражене і крововиливи спостерігаються за ходом тромбованої вени, яка є розширеною, повнокровною, звитою. Частіше за все тромбується верхньо-скронева гілка центральної вени, при якій в процес частково залучається жовта пляма. В цьому випадку гострота зору в результаті буде нижчою, ніж при тромбозі інших гілок. В цілому, прогноз при тромбозі гілок центральної вени сітківки сприятливий.

Хворі з тромбозом центральної вени сітківки та її гілок підлягають терміновій госпіталізації в очне відділення. Основу консервативного лікування складають антикоагулянти (фібрінолізін, гепарин), кортикостероїди (дексаметазон), які переважно вводять парабульбарно. Призначають також сечогінні препарати, ангіопротектори, препарати для поліпшення мікроциркуляції. При тривалому існуванні набряку макулярної зони, появі чи загрозі появи новоутворених судин в сітківці, застосовують лазеркоагуляцію сітківки.

Слід зазначити, що в різних країнах світу існують різні підходи до лікування венозних оклюзій сітківки. Так, англо-американська школа офтальмологів не визнає консервативного лікування, для них методом вибору є лазеркоагуляція сітківки.

10.3. Крововиливи в склисте тіло

Найчастішими причинами їх виникнення є гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, травми, ангіоматози сітківки, геморагічний діатез, лейкози.

Крововилив в склисте тіло (гемофтальм) може бути частковим і тотальним.

При частковому гемофтальмі хворі скаржаться на значну раптову втрату зору. При дослідженні в прохідному світлі на фоні рожевого рефлексу з очного дна видно темні плаваючі згустки крові. При тотальному гемофтальмі спостерігається повна втрата предметного зору (залишається світловідчуття), відсутній рефлекс з очного дна.

Частковий гемофтальм може повністю розсмоктатися, а зір відновитися до попереднього рівня. При тотальному гемофтальмі у виході, як правило, формується тотальне тракційне відшарування сітківки і сліпота. Процес може також закінчитися атрофією очного яблука.

Гемофтальм може ускладнитись відшаруванням сітківки та судинної оболонки ока, вітреоретинальною проліферацією, вторинною глаукомою.

Невідкладна допомога при гемофтальмі полягає в призначенні ліжкового режиму з трохи піднятим головним кінцем, впродовж 2-3 діб (це знижує імовірність повторної кровотечі і сприяє осіданню крові в нижній частині ока), ангіопротекторів (діцинон, аскорутін). Згодом призначають дексазон (зменшує рубцювання), ферменти (стрептодеказа, лідаза, папаїн, фібрінолізін, колалізін тощо). При тотальному гемофтальмі, через 1 міс. після його виникнення, показана вітректомія з заміною склистого тіла. Це єдиний радикальний метод лікування, який дозволяє уникнути сліпоти при тотальному гемофтальмі.