- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Офтальмологія
- •Передмова до 2-го видання
- •Розділ 1. Анатомо-клінічі особливості органу зору
- •1.2. Очниця
- •1.3. Сльозні органи
- •1.4. Склера
- •1.6. Передня камера ока
- •1.8. Кришталик
- •1.9. Судинний тракт ока
- •1.7. Райдужка
- •1.11. Склисте тіло
- •1.12. Зоровий нерв
- •1.13. Очне яблуко
- •Розділ 2. Функції органу зору
- •2.1. Гострота зору
- •2.2. Кольоровий зір
- •2.3. Поле зору
- •2.4. Темнова та світлова адаптація
- •2.5. Поняття сліпоти
- •2.6. Алгоритм діагностики основних причин зниження зору
- •2.7. Алгоритм діагностики основних причин порушення поля зору
- •2.8. Алгоритм діагностики основних причин порушення
- •2.9. Алгоритм діагностики основних причин порушень кольорового зору
- •2.10. Тести для самоконтролю з тем: «Анатомо-клінічні особливості органу зору» та «Функції органу зору»
- •Розділ 3. Об’єктивні методи дослідження органу зору
- •3.1. Зовнішній огляд ока
- •3.2. Метод бокового (фокального) освітлення
- •3.3. Дослідження ока в прохідному світлі
- •3.4. Біомікроскопія
- •3.5. Офтальмоскопія
- •3.6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
- •3.7. Тести для самоконтролю з теми: «Об’єктивні методи дослідження органу зору»
- •Розділ 4. Рефракція та акомодація ока
- •4.1. Рефракція ока
- •4.2. Дослідження клінічної рефракції ока
- •4.3. Акомодація ока, її механізм та розлади
- •4.4. Тести для самоконтролю з теми: «Рефракція та акомодація ока»
- •Розділ 5. Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм
- •5.1. Бінокулярний зір
- •5.2. Косоокість
- •5.3. Алгоритм діагностики косоокості
- •5.4. Ністагм
- •5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»
- •Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці
- •6.1. Запальні захворювання
- •6.1.2. Абсцес повік
- •6.1.3. Блефарити
- •6.1.4. Дакріоцистит
- •6.1.5. Періостит очниці
- •6.1.6. Флегмона очниці
- •6.1.7. Алгоритм діагностики запальних захворювань
- •6.2. Аномалії положення повік
- •6.2.1. Виворіт повік
- •6.2.2. Заворот повік
- •6.2.3. Блефароптоз
- •6.2.4. Лагофтальм («заяче око»)
- •6.2.5. Алгоритм діагностики аномалій положення повік
- •6.3. Пухлини повік
- •6.4. Аномалії положення очного яблука в очниці
- •6.4.1. Екзофтальм
- •Діагностична тактика при екзофтальмі
- •6.4.2. Енофтальм
- •6.5. Тести для самоконтролю з теми: «Захворювання повік, сльозних органів, очниці»
- •Розділ 7. Синдром «червоного ока»
- •7.1. Банальні (неспецифічні) бактеріальні кон’юнктивіти
- •7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти
- •7.3. Вірусні кон’юнктивіти
- •7.4. Кератити
- •Особливості перебігу деяких клінічних форм кератитів
- •7.5. Іридоцикліт
- •7.6. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань, які входять до синдрому "червоного ока"
- •7.7. Тести для самоконтролю з теми: «Синдром червоного ока»
- •Розділ 8. Поступова втрата зору
- •8.1. Сенільна макулодистрофія
- •8.2. Пігментна абіотрофія сітківки
- •8.3. Атрофія зорового нерву
- •8.4. Ретинобластома
- •8.5. Меланобластома (злоякісна меланома) хоріоідеї
- •8.6. Катаракта
- •8.7. Первинна глаукома
- •8.8. Гострий приступ закритокутової глаукоми
- •8.9. Вторинна глаукома
- •8.10. Вроджена глаукома
- •8.11. Діагностика глауком
- •8.12. Тести для самоконтролю з теми: “Поступова втрата зору”
- •Розділ 9. Травми органу зору
- •9.1. Проникаючі поранення ока
- •9.2. Види травматичних іридоциклітів
- •9.3. Симпатичне запалення ока
- •9.5. Контузії ока
- •9.6. Алгоритм діагностики деяких прояв очного травматизму
- •9.7. Тести для самоконтролю з теми: «Травми органу зору»
- •Розділ 10. Раптова втрата зору
- •10.1. Гостра оклюзія центральної артерії сітківки та її гілок
- •10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
- •10.3. Крововиливи в склисте тіло
- •10.4. Крововиливи в сітківку
- •10.5. Неврит зорового нерву
- •10.6. Істеричний амавроз
- •10.7. Відшарування сітківки
- •10.8. Алгоритм діагностики раптової втрати зору з позицій лікаря загальної практики
- •10.9. Тести для самоконтролю з теми: «Раптова втрата зору»
- •Розділ 11. Орган зору і загальна патологія організму
- •11.1. Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі
- •11.2. Зміни органу зору при захворюваннях нирок
- •11.3. Очні прояви атеросклерозу
- •11.4. Очні прояви цукрового діабету
- •11.5. Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози
- •11.6. Зміни органу зору при колагенозах
- •11.7. Зміни органу зору при захворюваннях крові
- •11.8. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
- •11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
- •11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
- •11.11. Зміни органу зору при токсоплазмозі
- •11.12. Очні прояви сніДу
- •11.13. Очні симптоми при загальних захворюваннях організму (алгоритм)
- •11.14. Тести для самоконтролю з теми: “Орган зору і загальна патологія організму”
- •Розділ 12. Клінічні задачі
- •Приклади вирішення клінічних задач
- •Відповіді на клінічні задачі
- •Відповіді на тести
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик
10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
Безпосередньою причиною гострої оклюзії центральної вени сітківки та її гілок є тромби, які найчастіше виникають на фоні гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, цукрового діабету, порушення функції тромбоцитів.
При гострій оклюзії (тромбозі) центральної вени сітківки гострота зору раптово знижується до сотих, але, на відміну від гострої оклюзії центральної артерії, - ніколи до повної сліпоти.
При тромбозі центрального венозного стовбура сітківки на очному дні спостерігають типову картину «розчавленого помідора»: численні крововиливи різноманітної величини, переважно в центральній ділянці очного дна. Диск зорового нерву гіперемійований, набряклий, промінує в склисте тіло, межі його дуже розмиті. Вени сітківки розширені, повнокровні, звиті.
Процес розсмоктування крововиливів протікає довго, у виході процесу формується часткова атрофія зорового нерву і дистрофічні вогнища в макулі. Одним з найчастіших ускладнень є вторинна глаукома, тому хворим з тромбозом центральної вени сітківки необхідно регулярно контролювати внутрішньоочний тиск.
Прогноз при гострій оклюзії центральної вени сітківки значно сприятливіший, ніж при гострій оклюзії центральної артерії, але повного відновлення гостроти зору ніколи не буває. В деяких випадках може спостерігатися ретромбоз, крововиливи в склисте тіло, причиною яких є новоутворені судини сітківки. Неоваскуляризація спостерігається також в райдужці, зоровому нерві.
При оклюзії гілки центральної вени, на відміну від оклюзії центрального стовбура, зниження гостроти зору менш виражене і крововиливи спостерігаються за ходом тромбованої вени, яка є розширеною, повнокровною, звитою. Частіше за все тромбується верхньо-скронева гілка центральної вени, при якій в процес частково залучається жовта пляма. В цьому випадку гострота зору в результаті буде нижчою, ніж при тромбозі інших гілок. В цілому, прогноз при тромбозі гілок центральної вени сітківки сприятливий.
Хворі з тромбозом центральної вени сітківки та її гілок підлягають терміновій госпіталізації в очне відділення. Основу консервативного лікування складають антикоагулянти (фібрінолізін, гепарин), кортикостероїди (дексаметазон), які переважно вводять парабульбарно. Призначають також сечогінні препарати, ангіопротектори, препарати для поліпшення мікроциркуляції. При тривалому існуванні набряку макулярної зони, появі чи загрозі появи новоутворених судин в сітківці, застосовують лазеркоагуляцію сітківки.
Слід зазначити, що в різних країнах світу існують різні підходи до лікування венозних оклюзій сітківки. Так, англо-американська школа офтальмологів не визнає консервативного лікування, для них методом вибору є лазеркоагуляція сітківки.
10.3. Крововиливи в склисте тіло
Найчастішими причинами їх виникнення є гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, травми, ангіоматози сітківки, геморагічний діатез, лейкози.
Крововилив в склисте тіло (гемофтальм) може бути частковим і тотальним.
При частковому гемофтальмі хворі скаржаться на значну раптову втрату зору. При дослідженні в прохідному світлі на фоні рожевого рефлексу з очного дна видно темні плаваючі згустки крові. При тотальному гемофтальмі спостерігається повна втрата предметного зору (залишається світловідчуття), відсутній рефлекс з очного дна.
Частковий гемофтальм може повністю розсмоктатися, а зір відновитися до попереднього рівня. При тотальному гемофтальмі у виході, як правило, формується тотальне тракційне відшарування сітківки і сліпота. Процес може також закінчитися атрофією очного яблука.
Гемофтальм може ускладнитись відшаруванням сітківки та судинної оболонки ока, вітреоретинальною проліферацією, вторинною глаукомою.
Невідкладна допомога при гемофтальмі полягає в призначенні ліжкового режиму з трохи піднятим головним кінцем, впродовж 2-3 діб (це знижує імовірність повторної кровотечі і сприяє осіданню крові в нижній частині ока), ангіопротекторів (діцинон, аскорутін). Згодом призначають дексазон (зменшує рубцювання), ферменти (стрептодеказа, лідаза, папаїн, фібрінолізін, колалізін тощо). При тотальному гемофтальмі, через 1 міс. після його виникнення, показана вітректомія з заміною склистого тіла. Це єдиний радикальний метод лікування, який дозволяє уникнути сліпоти при тотальному гемофтальмі.
