- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Офтальмологія
- •Передмова до 2-го видання
- •Розділ 1. Анатомо-клінічі особливості органу зору
- •1.2. Очниця
- •1.3. Сльозні органи
- •1.4. Склера
- •1.6. Передня камера ока
- •1.8. Кришталик
- •1.9. Судинний тракт ока
- •1.7. Райдужка
- •1.11. Склисте тіло
- •1.12. Зоровий нерв
- •1.13. Очне яблуко
- •Розділ 2. Функції органу зору
- •2.1. Гострота зору
- •2.2. Кольоровий зір
- •2.3. Поле зору
- •2.4. Темнова та світлова адаптація
- •2.5. Поняття сліпоти
- •2.6. Алгоритм діагностики основних причин зниження зору
- •2.7. Алгоритм діагностики основних причин порушення поля зору
- •2.8. Алгоритм діагностики основних причин порушення
- •2.9. Алгоритм діагностики основних причин порушень кольорового зору
- •2.10. Тести для самоконтролю з тем: «Анатомо-клінічні особливості органу зору» та «Функції органу зору»
- •Розділ 3. Об’єктивні методи дослідження органу зору
- •3.1. Зовнішній огляд ока
- •3.2. Метод бокового (фокального) освітлення
- •3.3. Дослідження ока в прохідному світлі
- •3.4. Біомікроскопія
- •3.5. Офтальмоскопія
- •3.6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
- •3.7. Тести для самоконтролю з теми: «Об’єктивні методи дослідження органу зору»
- •Розділ 4. Рефракція та акомодація ока
- •4.1. Рефракція ока
- •4.2. Дослідження клінічної рефракції ока
- •4.3. Акомодація ока, її механізм та розлади
- •4.4. Тести для самоконтролю з теми: «Рефракція та акомодація ока»
- •Розділ 5. Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм
- •5.1. Бінокулярний зір
- •5.2. Косоокість
- •5.3. Алгоритм діагностики косоокості
- •5.4. Ністагм
- •5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»
- •Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці
- •6.1. Запальні захворювання
- •6.1.2. Абсцес повік
- •6.1.3. Блефарити
- •6.1.4. Дакріоцистит
- •6.1.5. Періостит очниці
- •6.1.6. Флегмона очниці
- •6.1.7. Алгоритм діагностики запальних захворювань
- •6.2. Аномалії положення повік
- •6.2.1. Виворіт повік
- •6.2.2. Заворот повік
- •6.2.3. Блефароптоз
- •6.2.4. Лагофтальм («заяче око»)
- •6.2.5. Алгоритм діагностики аномалій положення повік
- •6.3. Пухлини повік
- •6.4. Аномалії положення очного яблука в очниці
- •6.4.1. Екзофтальм
- •Діагностична тактика при екзофтальмі
- •6.4.2. Енофтальм
- •6.5. Тести для самоконтролю з теми: «Захворювання повік, сльозних органів, очниці»
- •Розділ 7. Синдром «червоного ока»
- •7.1. Банальні (неспецифічні) бактеріальні кон’юнктивіти
- •7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти
- •7.3. Вірусні кон’юнктивіти
- •7.4. Кератити
- •Особливості перебігу деяких клінічних форм кератитів
- •7.5. Іридоцикліт
- •7.6. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань, які входять до синдрому "червоного ока"
- •7.7. Тести для самоконтролю з теми: «Синдром червоного ока»
- •Розділ 8. Поступова втрата зору
- •8.1. Сенільна макулодистрофія
- •8.2. Пігментна абіотрофія сітківки
- •8.3. Атрофія зорового нерву
- •8.4. Ретинобластома
- •8.5. Меланобластома (злоякісна меланома) хоріоідеї
- •8.6. Катаракта
- •8.7. Первинна глаукома
- •8.8. Гострий приступ закритокутової глаукоми
- •8.9. Вторинна глаукома
- •8.10. Вроджена глаукома
- •8.11. Діагностика глауком
- •8.12. Тести для самоконтролю з теми: “Поступова втрата зору”
- •Розділ 9. Травми органу зору
- •9.1. Проникаючі поранення ока
- •9.2. Види травматичних іридоциклітів
- •9.3. Симпатичне запалення ока
- •9.5. Контузії ока
- •9.6. Алгоритм діагностики деяких прояв очного травматизму
- •9.7. Тести для самоконтролю з теми: «Травми органу зору»
- •Розділ 10. Раптова втрата зору
- •10.1. Гостра оклюзія центральної артерії сітківки та її гілок
- •10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
- •10.3. Крововиливи в склисте тіло
- •10.4. Крововиливи в сітківку
- •10.5. Неврит зорового нерву
- •10.6. Істеричний амавроз
- •10.7. Відшарування сітківки
- •10.8. Алгоритм діагностики раптової втрати зору з позицій лікаря загальної практики
- •10.9. Тести для самоконтролю з теми: «Раптова втрата зору»
- •Розділ 11. Орган зору і загальна патологія організму
- •11.1. Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі
- •11.2. Зміни органу зору при захворюваннях нирок
- •11.3. Очні прояви атеросклерозу
- •11.4. Очні прояви цукрового діабету
- •11.5. Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози
- •11.6. Зміни органу зору при колагенозах
- •11.7. Зміни органу зору при захворюваннях крові
- •11.8. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
- •11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
- •11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
- •11.11. Зміни органу зору при токсоплазмозі
- •11.12. Очні прояви сніДу
- •11.13. Очні симптоми при загальних захворюваннях організму (алгоритм)
- •11.14. Тести для самоконтролю з теми: “Орган зору і загальна патологія організму”
- •Розділ 12. Клінічні задачі
- •Приклади вирішення клінічних задач
- •Відповіді на клінічні задачі
- •Відповіді на тести
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик
6.1.5. Періостит очниці
Періостит очниці - запалення періосту очниці, яке в більшості випадків захоплює і кісткову основу, тому термін „остеоперіостит” буде більш правомірним. Може мати характер як катарального, так і гнійного процесу з формуванням субперіостального абсцесу.
Найчастішою причиною розвитку періоститу очниці є синусіти, особливо фронтит. Може викликатися блідою спірохетою, мікобактерією туберкульозу, стрептококами, стафілококами, грипом, ангіною, скарлатиною, фурункульозом, дакріоциститом, остеомієлітом верхньої щелепи, травмою та ін.
При розташуванні запального вогнища в передніх відділах очниці, спостерігаються гіперемія, набряк шкіри, болючість при пальпації краю орбіти; можуть бути хемоз та гіперемія очного яблука. Хвороба може розвинутися як гостро, впродовж 2-3 днів, так і поступово, впродовж кількох тижнів. Згодом запальне вогнище розсмоктується і заміщується сполучною тканиною (при серозному процесі). Катаральний процес інколи переходить в гнійний – розвивається субперіостальний абсцес, який, в свою чергу, може перейти у флегмону очниці.
Задній періостит діагностувати важче. Для нього характерні біль в очниці, екзофтальм, обмеження рухів ока, хемоз кон’юнктиви; можливе зниження чутливості шкіри повік, рогівки, зниження гостроти зору.
Для періоститів туберкульозної та сифілітичної етіології характерне переднє розташування, причому туберкульозний, як правило, виникає в нижньо-зовнішньому відділі очниці, а сифілітичний – в верхньо-зовнішньому. Окрім того, для сифілітичного періоститу характерні нічні болі, туберкульозні ж – безболісні.
Лікування періоститів полягає в лікуванні основного процесу, призначенні антибіотиків широкого спектру дії; при наявності флюктуації – термінова орбітотомія і дренування порожнини очниці.
6.1.6. Флегмона очниці
Флегмона очниці – дифузне гнійне запалення орбітальної клітковини. Етіологічні моменти такі ж, як і при періоститі. Слід підкреслити, що флегмона очниці часто розвивається після поранень очниці деревом. Металеві сторонні тіла очниці значно рідше приводять до розвитку флегмони.
Флегмона очниці розвивається гостро, бурхливо, від кількох годин до 1-2 діб з моменту потрапляння гноєрідного мікробу. Повіки гіперемійовані, набряклі, з ціанотичним відтінком; значний екзофтальм, обмеження рухів ока, сильний біль в очниці, хемоз та гіперемія кон’юнктиви очного яблука. Зір швидко знижується, в тому числі і до сліпоти, за рахунок швидкого залучення до запального процесу зорового нерву. На очному дні можливі явища невриту зорового нерву, застійного диску, тромбозу центральної вени сітківки з наступним розвитком атрофії зорового нерву. Може підвищуватися температура тіла, в загальному аналізі крові можуть бути лейкоцитоз, підвищена ШОЕ, але не завжди.
Прогноз при флегмоні очниці дуже серйозний не лише для зору, але і для життя пацієнта, особливо в дитячому віці, з причини можливих гнійних інтракраніальних ускладнень у вигляді тромбозу кавернозного синусу, гнійного менінгоенцефаліту, абсцесу мозку.
При флегмоні очниці показана термінова широка орбітотомія і дренування порожнини очниці! Це зведе ризик виникнення інтракраніальних гнійних ускладнень до мінімуму. Проводять також лікування основного захворювання, санацію первинного вогнища (первинне ураження орбіти спостерігається рідко, в основному після орбітальних поранень), призначають антибіотики широкого спектру дії з урахуванням чутливості мікроорганізмів (посів при орбітотомії!), дезінтоксикаційну терапію. Навіть при незначній підозрі на тромбоз кавернозного синусу показана госпіталізація (переведення) хворого в реанімаційне відділення.
При виникненні флегмони очниці, в першу чергу, треба виключити у хворого синусіт.
Необхідно відмітити, що дуже схожі клініка флегмони очниці і тромбозу кавернозного синусу, але при тромбозі більш виражені загальні симптоми, септичний стан, неврологічна симптоматика. Окрім того, тромбоз кавернозного синусу часто буває двобічним (кавернозні синуси сполучаються між собою!).
