7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти

Гонобленорея. Її осо­бливістю є те, що цей різновид кон’юнктивіту супроводжується дуже сильним набряком повік, їх інфільтрацією і гіперемією. Через кілька днів повіки розм’якшуються і з’являються значні гнійні виділення, спочатку густі, потім рідкі. Гонобленорея дуже небезпечна в плані ускладнень: може розвинутись виразка рогівки з наступною сліпотою. Ризик цього ускладнення особливо великий на початку захворювання, коли повіки сильно набряклі і інфільтровані.

Слід зазначити, що в деяких випадках гонобленорея може протікати як звичайний банальний бактеріальний кон’юнктивіт, тому дуже важливо до початку лікування брати мазок з кон`юнктиви. Лікування проводять сумісно з венерологом.

Дифтерійний кон’юнктивіт ізольованим буває дуже рідко. Поєднується з іншими симптомами дифтерії. Супроводжується, як і гонобленорея, вираженим набряком, інфільтрацією і гіперемією повік. Для нього патогномонічним симптомом є поява брудно-сірих плівок на кон’юнктиві повік та очного яблука, які дуже важко знімаються. Можливі ускладнення (кератит, увеїт, симблефарон та ін.).

7.3. Вірусні кон’юнктивіти

Частіше за все викликаються аденовіру­сами (у дорослих - 8 серотип, у дітей - 3, 5, 7 серотипи). Можуть викли­катися вірусом герпесу, вітряної віспи, пікорнавірусом, ентеровірусом. Найчастіше зустрічаються аденовірусні кон'юнктивіти. Для них характерні практично такі ж скарги і такий же характер ін`єкції, як і для бактеріальних кон’юнктивітів, але існує ряд відмінностей, які дозволяють їх диференціювати:

1. для вірусних кон’юнктивітів характерна сезонність – весна-осінь. Бактеріальні кон'юнктивіти можуть виникати в будь-який період року;

2. фолікулярна реакція кон’юнктиви;

3. відсутність або незначні слизові виділення з кон’юнктивальної порожнини;

4. дуже часті рогівкові ускладнення;

5. тривалий перебіг - до кількох місяців;

6. відсутність флори при посіві з кон’юнктиви.

Основа лікування вірусних кон’юнктивітів - противірусні краплі і мазі: розчин інтерферону, гамаглобуліну, дезоксірибонуклеази, керециду; теброфен, флореналь, оксолін, зовіракс та ін. При рогівкових ускладненнях призначають препарати для поліпшення трофіки рогівки. Для про­філактики приєднання вторинної інфекції призначають краплі з антибіо­тиками, сульфаніламідами або антисептики.

З окремих нозологічних форм у дітей частіше всього зустрічається аденофарингокон`юнктивальна лихоманка, яка виникає на фоні ГРВІ і назофарінгіту, у дорослих - епідемічний фолікулярний кератокон`юнктивіт.

Первинні герпетичні кон`юнктивіти супроводжуються висипанням герпетичних пухирців на слизовій оболонці, або перебігають без них, при первинному проникненні в організм вірусу простого герпесу (діти від 6 міс. до 3 років). Вторинні герпетичні кон’юнктивіти можуть супроводжувати герпес зостер.

Віспяні кон`юнктивіти завжди виникають на фоні загального захворювання.

Кон`юнктивіт, який викликається пікорна-вірусами, супроводжується значними крововиливами під кон’юнктиву (геморагічний кон`юнктивіт).

Загалом, вірусні кон’юнктивіти є висококонтагіозними. Хворі підля­гають терміновій ізоляції. В останні роки, весною і восени, спостерігаються спалахи вірусних кон’юнктивітів, особливо епідемічного фоліку­лярного кератокон`юнктивіту, який часто вражає очні стаціонари.