- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Офтальмологія
- •Передмова до 2-го видання
- •Розділ 1. Анатомо-клінічі особливості органу зору
- •1.2. Очниця
- •1.3. Сльозні органи
- •1.4. Склера
- •1.6. Передня камера ока
- •1.8. Кришталик
- •1.9. Судинний тракт ока
- •1.7. Райдужка
- •1.11. Склисте тіло
- •1.12. Зоровий нерв
- •1.13. Очне яблуко
- •Розділ 2. Функції органу зору
- •2.1. Гострота зору
- •2.2. Кольоровий зір
- •2.3. Поле зору
- •2.4. Темнова та світлова адаптація
- •2.5. Поняття сліпоти
- •2.6. Алгоритм діагностики основних причин зниження зору
- •2.7. Алгоритм діагностики основних причин порушення поля зору
- •2.8. Алгоритм діагностики основних причин порушення
- •2.9. Алгоритм діагностики основних причин порушень кольорового зору
- •2.10. Тести для самоконтролю з тем: «Анатомо-клінічні особливості органу зору» та «Функції органу зору»
- •Розділ 3. Об’єктивні методи дослідження органу зору
- •3.1. Зовнішній огляд ока
- •3.2. Метод бокового (фокального) освітлення
- •3.3. Дослідження ока в прохідному світлі
- •3.4. Біомікроскопія
- •3.5. Офтальмоскопія
- •3.6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
- •3.7. Тести для самоконтролю з теми: «Об’єктивні методи дослідження органу зору»
- •Розділ 4. Рефракція та акомодація ока
- •4.1. Рефракція ока
- •4.2. Дослідження клінічної рефракції ока
- •4.3. Акомодація ока, її механізм та розлади
- •4.4. Тести для самоконтролю з теми: «Рефракція та акомодація ока»
- •Розділ 5. Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм
- •5.1. Бінокулярний зір
- •5.2. Косоокість
- •5.3. Алгоритм діагностики косоокості
- •5.4. Ністагм
- •5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»
- •Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці
- •6.1. Запальні захворювання
- •6.1.2. Абсцес повік
- •6.1.3. Блефарити
- •6.1.4. Дакріоцистит
- •6.1.5. Періостит очниці
- •6.1.6. Флегмона очниці
- •6.1.7. Алгоритм діагностики запальних захворювань
- •6.2. Аномалії положення повік
- •6.2.1. Виворіт повік
- •6.2.2. Заворот повік
- •6.2.3. Блефароптоз
- •6.2.4. Лагофтальм («заяче око»)
- •6.2.5. Алгоритм діагностики аномалій положення повік
- •6.3. Пухлини повік
- •6.4. Аномалії положення очного яблука в очниці
- •6.4.1. Екзофтальм
- •Діагностична тактика при екзофтальмі
- •6.4.2. Енофтальм
- •6.5. Тести для самоконтролю з теми: «Захворювання повік, сльозних органів, очниці»
- •Розділ 7. Синдром «червоного ока»
- •7.1. Банальні (неспецифічні) бактеріальні кон’юнктивіти
- •7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти
- •7.3. Вірусні кон’юнктивіти
- •7.4. Кератити
- •Особливості перебігу деяких клінічних форм кератитів
- •7.5. Іридоцикліт
- •7.6. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань, які входять до синдрому "червоного ока"
- •7.7. Тести для самоконтролю з теми: «Синдром червоного ока»
- •Розділ 8. Поступова втрата зору
- •8.1. Сенільна макулодистрофія
- •8.2. Пігментна абіотрофія сітківки
- •8.3. Атрофія зорового нерву
- •8.4. Ретинобластома
- •8.5. Меланобластома (злоякісна меланома) хоріоідеї
- •8.6. Катаракта
- •8.7. Первинна глаукома
- •8.8. Гострий приступ закритокутової глаукоми
- •8.9. Вторинна глаукома
- •8.10. Вроджена глаукома
- •8.11. Діагностика глауком
- •8.12. Тести для самоконтролю з теми: “Поступова втрата зору”
- •Розділ 9. Травми органу зору
- •9.1. Проникаючі поранення ока
- •9.2. Види травматичних іридоциклітів
- •9.3. Симпатичне запалення ока
- •9.5. Контузії ока
- •9.6. Алгоритм діагностики деяких прояв очного травматизму
- •9.7. Тести для самоконтролю з теми: «Травми органу зору»
- •Розділ 10. Раптова втрата зору
- •10.1. Гостра оклюзія центральної артерії сітківки та її гілок
- •10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
- •10.3. Крововиливи в склисте тіло
- •10.4. Крововиливи в сітківку
- •10.5. Неврит зорового нерву
- •10.6. Істеричний амавроз
- •10.7. Відшарування сітківки
- •10.8. Алгоритм діагностики раптової втрати зору з позицій лікаря загальної практики
- •10.9. Тести для самоконтролю з теми: «Раптова втрата зору»
- •Розділ 11. Орган зору і загальна патологія організму
- •11.1. Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі
- •11.2. Зміни органу зору при захворюваннях нирок
- •11.3. Очні прояви атеросклерозу
- •11.4. Очні прояви цукрового діабету
- •11.5. Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози
- •11.6. Зміни органу зору при колагенозах
- •11.7. Зміни органу зору при захворюваннях крові
- •11.8. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
- •11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
- •11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
- •11.11. Зміни органу зору при токсоплазмозі
- •11.12. Очні прояви сніДу
- •11.13. Очні симптоми при загальних захворюваннях організму (алгоритм)
- •11.14. Тести для самоконтролю з теми: “Орган зору і загальна патологія організму”
- •Розділ 12. Клінічні задачі
- •Приклади вирішення клінічних задач
- •Відповіді на клінічні задачі
- •Відповіді на тести
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик
6.2.2. Заворот повік
При цьому захворюванні край повіки загортається до очного яблука. Оскільки при цьому загортається і нижня сльозна точка, виникає сльозостояння і сльозотеча. При виражених ступенях заворот приводить до тріхіазу, постійного подразнення ока, розвитку кератитів і, як наслідок, зниження зору.
Найчастіше зустрічається заворот нижньої повіки, рідше, – як правило рубцевий, – верхньої. Заворот повік може бути вродженим і набутим.
Вроджений заворот виникає внаслідок дісгенезу ретрактора нижньої повіки, структурних дефектів тарзальної пластинки. Частіше за все потребує хірургічної корекції.
Гострий спастичний заворот виникає при запальних процесах ока, після внутрішньоочних оперативних втручань на фоні незначного до операції інволюційного завороту.
Інволюційний заворот. В його розвитку відіграють роль різноманітні фактори: послаблення ретрактора повіки, горизонтальне розтягнення шкіри повік, інволюційний енофтальм. Лікування хірургічне.
Рубцевий заворот виникає після поранень повік, оперативних втручань, опіків ока, пемфігусу кон'юнктиви, трахоми та ін. Лікується хірургічним шляхом.
6.2.3. Блефароптоз
Блефароптоз – опущення верхньої повіки. В нормі повіка має прикривати верхню частину рогівки.
Розрізняють птоз вроджений та набутий. Вроджений птоз зумовлений недорозвитком леватора - м’яза, що піднімає верхню повіку. Частіше він двобічний. Розрізняють 3 ступені птозу:
І ступінь – верхня повіка прикриває верхню третину зіниці. Представляє собою легкий косметичний недолік і не веде до функціональних порушень.
ІІ ступінь – нижній край верхньої повіки прикриває верхню половину зіниці. Крім косметичного недоліку, приводить до функціональних порушень – розвитку обскураційної амбліопії.
ІІІ ступінь – нижній край верхньої повіки прикриває всю зіницю. Супроводжується високим ступенем обскураційної амбліопії.
Лікування вродженого блефароптозу оперативне: проводять резекцію леватора. Операція проводиться після досягнення трирічного віку. До трьох років при птозі ІІ-ІІІ ступеню необхідно проводити профілактику ускладнення – обскураційної амбліопії – шляхом насильного підняття верхньої повіки до нормального положення (ділянка зіниці має бути повністю відкрита, а між краєм повіки і рогівкою не повинно бути видно склеру) смугою клейкого пластиру.
Серед набутих птозів частіше зустрічаються травматичний (поранення леватора при механічній, хірургічній травмі), механічний (пухлина, набряк, гематома верхньої повіки), нейрогенний (ураження ІІІ пари черепно-мозкових нервів, шийного симпатичного нерву при синдромі Горнера, міастенія, синдром Маркуса-Гунна), оманливий птоз (псевдоптоз при гіпотрофії, енофтальмі, мікрофтальмі, фтізісі очного яблука, переломі кісток очниці з розходженням уламків та ін.).
Слід зазначити, що у дорослих ризик виникнення обскураційної амбліопії при ІІ-ІІІ ступеню птозу набагато нижчий, аніж у дітей молодшого віку.
Лікування набутого птозу залежить від причини його виникнення. Воно може бути як оперативним, так і консервативним. При травматичному птозі рекомендують спостереження впродовж 6 міс.: в цей термін можливе відновлення функції леватора.