- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Офтальмологія
- •Передмова до 2-го видання
- •Розділ 1. Анатомо-клінічі особливості органу зору
- •1.2. Очниця
- •1.3. Сльозні органи
- •1.4. Склера
- •1.6. Передня камера ока
- •1.8. Кришталик
- •1.9. Судинний тракт ока
- •1.7. Райдужка
- •1.11. Склисте тіло
- •1.12. Зоровий нерв
- •1.13. Очне яблуко
- •Розділ 2. Функції органу зору
- •2.1. Гострота зору
- •2.2. Кольоровий зір
- •2.3. Поле зору
- •2.4. Темнова та світлова адаптація
- •2.5. Поняття сліпоти
- •2.6. Алгоритм діагностики основних причин зниження зору
- •2.7. Алгоритм діагностики основних причин порушення поля зору
- •2.8. Алгоритм діагностики основних причин порушення
- •2.9. Алгоритм діагностики основних причин порушень кольорового зору
- •2.10. Тести для самоконтролю з тем: «Анатомо-клінічні особливості органу зору» та «Функції органу зору»
- •Розділ 3. Об’єктивні методи дослідження органу зору
- •3.1. Зовнішній огляд ока
- •3.2. Метод бокового (фокального) освітлення
- •3.3. Дослідження ока в прохідному світлі
- •3.4. Біомікроскопія
- •3.5. Офтальмоскопія
- •3.6. Додаткові об’єктивні методи дослідження ока
- •3.7. Тести для самоконтролю з теми: «Об’єктивні методи дослідження органу зору»
- •Розділ 4. Рефракція та акомодація ока
- •4.1. Рефракція ока
- •4.2. Дослідження клінічної рефракції ока
- •4.3. Акомодація ока, її механізм та розлади
- •4.4. Тести для самоконтролю з теми: «Рефракція та акомодація ока»
- •Розділ 5. Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм
- •5.1. Бінокулярний зір
- •5.2. Косоокість
- •5.3. Алгоритм діагностики косоокості
- •5.4. Ністагм
- •5.5. Тести для самоконтролю з теми: «Бінокулярний зір. Косоокість. Ністагм»
- •Розділ 6. Захворювання повік, сльозних органів, очниці
- •6.1. Запальні захворювання
- •6.1.2. Абсцес повік
- •6.1.3. Блефарити
- •6.1.4. Дакріоцистит
- •6.1.5. Періостит очниці
- •6.1.6. Флегмона очниці
- •6.1.7. Алгоритм діагностики запальних захворювань
- •6.2. Аномалії положення повік
- •6.2.1. Виворіт повік
- •6.2.2. Заворот повік
- •6.2.3. Блефароптоз
- •6.2.4. Лагофтальм («заяче око»)
- •6.2.5. Алгоритм діагностики аномалій положення повік
- •6.3. Пухлини повік
- •6.4. Аномалії положення очного яблука в очниці
- •6.4.1. Екзофтальм
- •Діагностична тактика при екзофтальмі
- •6.4.2. Енофтальм
- •6.5. Тести для самоконтролю з теми: «Захворювання повік, сльозних органів, очниці»
- •Розділ 7. Синдром «червоного ока»
- •7.1. Банальні (неспецифічні) бактеріальні кон’юнктивіти
- •7.2. Специфічні бактеріальні кон'юнктивіти
- •7.3. Вірусні кон’юнктивіти
- •7.4. Кератити
- •Особливості перебігу деяких клінічних форм кератитів
- •7.5. Іридоцикліт
- •7.6. Алгоритм діагностики і диференційної діагностики захворювань, які входять до синдрому "червоного ока"
- •7.7. Тести для самоконтролю з теми: «Синдром червоного ока»
- •Розділ 8. Поступова втрата зору
- •8.1. Сенільна макулодистрофія
- •8.2. Пігментна абіотрофія сітківки
- •8.3. Атрофія зорового нерву
- •8.4. Ретинобластома
- •8.5. Меланобластома (злоякісна меланома) хоріоідеї
- •8.6. Катаракта
- •8.7. Первинна глаукома
- •8.8. Гострий приступ закритокутової глаукоми
- •8.9. Вторинна глаукома
- •8.10. Вроджена глаукома
- •8.11. Діагностика глауком
- •8.12. Тести для самоконтролю з теми: “Поступова втрата зору”
- •Розділ 9. Травми органу зору
- •9.1. Проникаючі поранення ока
- •9.2. Види травматичних іридоциклітів
- •9.3. Симпатичне запалення ока
- •9.5. Контузії ока
- •9.6. Алгоритм діагностики деяких прояв очного травматизму
- •9.7. Тести для самоконтролю з теми: «Травми органу зору»
- •Розділ 10. Раптова втрата зору
- •10.1. Гостра оклюзія центральної артерії сітківки та її гілок
- •10.2. Гостра оклюзія центральної вени сітківки та її гілок
- •10.3. Крововиливи в склисте тіло
- •10.4. Крововиливи в сітківку
- •10.5. Неврит зорового нерву
- •10.6. Істеричний амавроз
- •10.7. Відшарування сітківки
- •10.8. Алгоритм діагностики раптової втрати зору з позицій лікаря загальної практики
- •10.9. Тести для самоконтролю з теми: «Раптова втрата зору»
- •Розділ 11. Орган зору і загальна патологія організму
- •11.1. Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі
- •11.2. Зміни органу зору при захворюваннях нирок
- •11.3. Очні прояви атеросклерозу
- •11.4. Очні прояви цукрового діабету
- •11.5. Зміни органу зору при захворюваннях щитовидної залози
- •11.6. Зміни органу зору при колагенозах
- •11.7. Зміни органу зору при захворюваннях крові
- •11.8. Зміни органу зору при пухлинах головного мозку
- •11.9. Зміни органу зору при остеохондрозі
- •11.10. Зміни органу зору при туберкульозі
- •11.11. Зміни органу зору при токсоплазмозі
- •11.12. Очні прояви сніДу
- •11.13. Очні симптоми при загальних захворюваннях організму (алгоритм)
- •11.14. Тести для самоконтролю з теми: “Орган зору і загальна патологія організму”
- •Розділ 12. Клінічні задачі
- •Приклади вирішення клінічних задач
- •Відповіді на клінічні задачі
- •Відповіді на тести
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик
9.3. Симпатичне запалення ока
Розвиток симпатичного запалення пояснюють аутоімунною теорією. Відповідно до неї, в результаті пошкодження судинної оболонки травмованого ока, виробляються антитіла, які зв'язуються не лише з антигенами судинної оболонки травмованого ока, але і з антигенами судинної оболонки здорового ока.
Профілактика розвитку симпатичного запалення полягає в своєчасній енуклеації травмованого ока з фібрінозно-пластичним іридоциклітом. Якщо на фоні масивної і адекватної терапії, що включає великі дози антибіотиків, кортикостероїдів, десенсибілізуючу терапію, немає позитивної динаміки в перебігу фіброзно-пластичного іридоцикліту, то через 2-3 тижні травмоване око видаляють, навіть якщо в ньому є залишковий зір!
Раніше 2-3 тижнів симпатичне запалення не розвивається, а віддалений термін його розвитку може бути яким завгодно: від декількох місяців до 10-15 і більше років після травми. Вище було сказано, що симпатизуючий іридоцикліт часто приводить до атрофії очного яблука. Атрофічні очі завжди представляють собою велику загрозу в плані виникнення симпатичного запалення, тому їх завжди треба своєчасно видаляти.
Видалення травмованого ока на фоні вже розвинутого симпатичного запалення до переривання процесу не приводить!
В деяких випадках симпатичне запалення протікає по типу нейроретиніту або банального серозного іридоцикліту. Існують свідчення, що симпатичне запалення може розвинутися і на фоні гнійного запалення в травмованому оці. В кожному випадку, при проникаючому пораненні одного ока, слід постійно наглядати за здоровим оком!
9.4. Опіки ока
Розрізняють опіки фізичні, термічні, хімічні й комбіновані. Особливо важко протікають опіки хімічні, які можуть бути кислотними і лужними. Лужні опіки мають найтяжчий перебіг, тому що вони викликають вологий некроз і луг швидко проникає всередину ока, викликаючи додаткові пошкодження. Лужні опіки найчастіше викликаються нашатирним спиртом, вапном, технічними рідинами.
Лікарі-офтальмологи користуються 4-ступеневою класифікацією опіків ока та його додатків. Опіки шкіри повік класифікуються так, як і опіки шкіри взагалі. Опіки рогівки і кон'юнктиви класифікуються наступним чином:
1 ступінь – ерозія рогівки, гіперемія кон'юнктиви;
2 ступінь – інфільтрація рогівки, ішемія кон'юнктиви, поверхневі плівки некрозу кон'юнктиви;
3 ступінь - поверхневий некроз рогівки («матове скло»), глибокий некроз кон'юнктиви;
4 ступінь - глибокий некроз рогівки («порцеляновий вигляд»), некроз кон'юнктиви і склери.
Опіки 3-го і 4-го ступеня відносяться до особливо важких. Після надання першої медичної допомоги таких хворих треба негайно направляти в спеціалізоване відділення.
Дуже важливо при хімічних опіках своєчасно і правильно надати першу медичну допомогу. Вона включає:
тривале, до 30 хвилин і більше, в разі потреби, промивання ока проточною водою. Промивати треба струменем і рясно. Можна промивати око нейтралізаторами, якщо вони є (для вапна - 5% розчин натрієвої солі ЕДТА, для кристалів марганцю – 5% розчин аскорбінової кислоти, для анілінових фарб – 5% розчин таніну). Все, що не видаляється промиванням, видаляється механічним шляхом після поверхневої анестезії ока 1% розчином алкаїну, 1% розчином дікаїну, 2% розчинами новокаїну, лідокаїну. Для контролю повного видалення хімічного агента, особливо вапна і кристалів марганцю, обов'язково потрібно вивернути верхню повіку!
Після промивання і механічного видалення хімічного агента, закласти в кон'юнктивальну порожнину будь-яку очну мазь чи будь-яку стерильну жирову основу (наприклад, вазелін) з метою профілактики зрощення повік з очним яблуком.
При опіках 2-го і вищих ступенів ввести протиправцеву сироватку або правцевий анатоксин.
Накласти стерильну пов'язку типу фіранки, і санітарним транспортом негайно госпіталізувати хворого в очне відділення, де буде надано спеціалізовану допомогу. Лужні опіки, навіть 1 ступеню, підлягають обов`язковій госпіталізації!
В клінічній практиці часто зустрічаються деякі з фізичних опіків, насамперед, електроофтальмія – своєрідний опік рогівки при роботі з електрозварювальними апаратами без захисних окулярів. У таких пацієнтів спостерігаються сильний блефароспазм, світлобоязнь, сльозотеча, подразнення ока і легкий набряк епітелію рогівки. Перша допомога полягає в частих інстиляціях місцевого очного анестететику, наприклад, 1% дікаїну, новокаїну або лідокаїну. Додатково можна призначити холодні примочки з 2% розчином борної кислоти. Опік швидко і безслідно минає – таким хворим навіть не передбачено видання лікарняного листка. Аналогічно до електроофтальмії протікає й сніжна офтальмія, від яскравого снігу (особливо в горах). Лікування таке ж саме.
Профілактика електро- і сніжної офтальмії полягає в користуванні захисними окулярами.
