9.3. Симпатичне запалення ока

Розвиток симпатичного запалення пояснюють аутоімунною теорією. Відповідно до неї, в результаті пошкодження судинної оболонки травмованого ока, виробляються антитіла, які зв'язуються не лише з антигенами судинної оболонки травмованого ока, але і з антигенами судинної оболонки здорового ока.

Профілактика розвитку симпатичного запалення полягає в своєчасній енуклеації травмованого ока з фібрінозно-пластичним іридоциклітом. Якщо на фоні масивної і адекватної терапії, що включає великі дози антибіотиків, кортикостероїдів, десенсибілізуючу терапію, немає позитивної динаміки в перебігу фіброзно-пластичного іридоцикліту, то через 2-3 тижні травмоване око видаляють, навіть якщо в ньому є залишковий зір!

Раніше 2-3 тижнів симпатичне запалення не розвивається, а віддалений термін його розвитку може бути яким завгодно: від декількох місяців до 10-15 і більше років після травми. Вище було сказано, що симпатизуючий іридоцикліт часто приводить до атрофії очного яблука. Атрофічні очі завжди представляють собою велику загрозу в плані виникнення симпатичного запалення, тому їх завжди треба своєчасно видаляти.

Видалення травмованого ока на фоні вже розвинутого симпатичного запалення до переривання процесу не приводить!

В деяких випадках симпатичне запалення протікає по типу нейроретиніту або банального серозного іридоцикліту. Існують свідчення, що симпатичне запалення може розвинутися і на фоні гнійного запалення в травмованому оці. В кожному випадку, при проникаючому пораненні одного ока, слід постійно наглядати за здоровим оком!

9.4. Опіки ока

Розрізняють опіки фізичні, термічні, хімічні й комбіновані. Особливо важко протікають опіки хімічні, які можуть бути кислотними і лужними. Лужні опіки мають найтяжчий перебіг, тому що вони викликають вологий некроз і луг швидко проникає всередину ока, викликаючи додаткові пошкодження. Лужні опіки найчастіше викликаються нашатирним спиртом, вапном, технічними рідинами.

Лікарі-офтальмологи користуються 4-ступеневою класифікацією опіків ока та його додатків. Опіки шкіри повік класифікуються так, як і опіки шкіри взагалі. Опіки рогівки і кон'юнктиви класифікуються наступним чином:

1 ступінь – ерозія рогівки, гіперемія кон'юнктиви;

2 ступінь – інфільтрація рогівки, ішемія кон'юнктиви, поверхневі плівки некрозу кон'юнктиви;

3 ступінь - поверхневий некроз рогівки («матове скло»), глибокий некроз кон'юнктиви;

4 ступінь - глибокий некроз рогівки («порцеляновий вигляд»), некроз кон'юнктиви і склери.

Опіки 3-го і 4-го ступеня відносяться до особливо важких. Після надання першої медичної допомоги таких хворих треба негайно направляти в спеціалізоване відділення.

Дуже важливо при хімічних опіках своєчасно і правильно надати першу медичну допомогу. Вона включає:

1. тривале, до 30 хвилин і більше, в разі потреби, промивання ока проточною водою. Промивати треба струменем і рясно. Можна промивати око нейтралізаторами, якщо вони є (для вапна - 5% розчин натрієвої солі ЕДТА, для кристалів марганцю – 5% розчин аскорбінової кислоти, для анілінових фарб – 5% розчин таніну). Все, що не видаляється промиванням, видаляється механічним шляхом після поверхневої анестезії ока 1% розчином алкаїну, 1% розчином дікаїну, 2% розчинами новокаїну, лідокаїну. Для контролю повного видалення хімічного агента, особливо вапна і кристалів марганцю, обов'язково потрібно вивернути верхню повіку!

2. Після промивання і механічного видалення хімічного агента, закласти в кон'юнктивальну порожнину будь-яку очну мазь чи будь-яку стерильну жирову основу (наприклад, вазелін) з метою профілактики зрощення повік з очним яблуком.

3. При опіках 2-го і вищих ступенів ввести протиправцеву сироватку або правцевий анатоксин.

4. Накласти стерильну пов'язку типу фіранки, і санітарним транспортом негайно госпіталізувати хворого в очне відділення, де буде надано спеціалізовану допомогу. Лужні опіки, навіть 1 ступеню, підлягають обов`язковій госпіталізації!

В клінічній практиці часто зустрічаються деякі з фізичних опіків, насамперед, електроофтальмія – своєрідний опік рогівки при роботі з електрозварювальними апаратами без захисних окулярів. У таких пацієнтів спостерігаються сильний блефароспазм, світлобоязнь, сльозотеча, подразнення ока і легкий набряк епітелію рогівки. Перша допомога полягає в частих інстиляціях місцевого очного анестететику, наприклад, 1% дікаїну, новокаїну або лідокаїну. Додатково можна призначити холодні примочки з 2% розчином борної кислоти. Опік швидко і безслідно минає – таким хворим навіть не передбачено видання лікарняного листка. Аналогічно до електроофтальмії протікає й сніжна офтальмія, від яскравого снігу (особливо в горах). Лікування таке ж саме.

Профілактика електро- і сніжної офтальмії полягає в користуванні захисними окулярами.