9.5. Контузії ока

Мають різноманітні і, часто, дуже тяжкі прояви. Зміни в оці при контузії залежать від сили дії, швидкості, напрямку дії травмуючого агента і стану ока в момент контузії. При контузії, як прямій, так і непрямій, в оці виникає гідродинамічний удар, який і викликає пошкодження.

Найбільш частими проявами контузії є гіфема (кров в передній камері), гемофтальм, травматична катаракта, іридодіаліз, мідріаз, субкон`юнктивальний розрив склери, вивихи і підвивихи кришталика, набряк сітківки в центральній ділянці, відшарування сітківки, розриви хоріоідеї, травматичний ретиніт, відриви і розриви повік, субкон`юнктивальні крововиливи, ретробульбарна гематома, переломи стінок очниці. Деякі з названих прояв контузій мають важкий перебіг і можуть закінчуватися сліпотою (наприклад, субкон'юнктивальний розрив склери, гемофтальм, травматичне відшарування сітківки, пошкодження зорового нерву та ін.).

Невеликі гіфеми, які не захоплюють ділянку зіниці, часто швидко розсмоктуються самостійно. Необхідно лише пам'ятати, що через кілька днів після контузії можливий повторний крововилив в передню камеру в результаті парезу судин райдужки. Гіфеми, які закривають ділянку зіниці, особливо тотальні гіфеми, підлягають негайній госпіталізації в очне відділення: вони потребують парацентезу і вимивання крові з передньої камери. Інакше може виникнути гематокорнеа або зарощення зіниці.

Хворі з гемофтальмами підлягають госпіталізації (див. «Гостра втрата зору»).

Тактика при травматичній катаракті різноманітна. Негайній госпіталізації підлягають хворі з травматичною набрякаючою катарактою (загроза вторинної глаукоми.) і факогенним увеїтом.

Невеликі ірідодіалізи, які не викликають зниження зору і значної деформації зіниці, лікування не потребують, в інакшому випадку їх необхідно усувати оперативним шляхом.

Травматичний мідріаз – часте явище після контузій, викликане паралічем сфінктеру зіниці. Може залишитися назавжди, а може і зникнути через деякий час в результаті відновлення функції сфінктеру. Якщо при травматичному мідріазі зіниця хоч трохи реагує на світло, то шанси на відновлення функції сфінктеру значно вищі – слід постимулювати сфінктер закапуванням 1% розчину пілокарпіну. При стійкому мідріазі його усувають оперативним шляхом (мідріаз значно знижує зір).

Субкон'юнктивальний розрив склери характеризується великим субкон`юнктивальним крововиливом у верхньому відділі ока, гіпотонією, гіфемою, гемофтальмом, значною втратою зору, вивихом кришталика (часто – під кон'юнктиву). Наслідки цієї травми дуже тяжкі. Такі хворі повинні негайно бути госпіталізовані в очне відділення.

Вивих кришталика в передню камеру супроводжується гострим приступом глаукоми. Таким хворим треба дати діакарб і негайно госпіталізувати в очне відділення.

Вивих кришталика в склисте тіло супроводжується значною втратою предметного зору, глибокою передньою камерою, тремтінням райдужки. Як правило, вони приводять до вторинної глаукоми. Потребують госпіталізації в очне відділення.

Підвивихи кришталика можуть супроводжуватися монокулярною диплопією (не завжди), нерівномірною передньою камерою, локальним тремтінням райдужки. Часто приводять до вторинної глаукоми, тому потребують нагляду.

Травматичний набряк сітківки («берлінівське помутніння») виникає в центральній ділянці, викликає зниження зору, в більшості випадків – тимчасове. В результаті можуть сформуватися дистрофічні вогнища. Хворі підлягають терміновій госпіталізації.

Хворі з травматичним відшаруванням сітківки підлягають негайній госпіталізації.

Хворі з травматичним хоріоретинітом (крововиливи в сітківку) також підлягають терміновій госпіталізації. В наслідку можуть сформуватися дистрофічні вогнища або шварти сітківки. Останні можуть привести до відшарування.

Ретробульбарна гематома – серйозний прояв контузії. Може приводити до здавлювання зорового нерву і сліпоти. Характеризується появою екзофтальму, обмеженням рухів ока, появою підшкіряної гематоми через кілька годин після контузії. Хворі з ретробульбарною гематомою підлягають терміновій госпіталізації.

Розриви судинної оболонки часто виникають між макулою та зоровим нервом і, таким чином, ведуть до значної втрати зору. Мають вигляд білої смуги. Периферійні розриви на функції ока практично не впливають. Ефективного лікування немає.

Розрив зорового нерву є дуже тяжким проявом контузії. Настає повна сліпота. Диск зорового нерву швидко стає блідим в результаті розвитку повної атрофії. Лікування немає.

Переломи кісток очниці можуть приводити до появи екзо- або енофтальму, здавлювання зорового нерву, защемлення уламками екстраокулярних м'язів, розвитку «синдрому верхньої очної щілини», ретробульбарної гематоми тощо. Поява підшкірної або орбітальної крепітації свідчать про перелом внутрішньої стінки очниці. Особливо небезпечні переломи верхньої стінки: вони можуть приводити до травмування лобної долі мозку. Слід пам`ятати, що переломи верхньої, нижньої, внутрішньої стінок очниці можуть погано виявлятися на рентгенограмах.

Розриви або відриви нижньої повіки біля внутрішнього куту приводять до розриву нижнього сльозного канальця і стійкої сльозотечі, тому при первинній хірургічній обробці таких ран завжди треба спробувати відновити нижній сльозний каналець. Розриви верхнього сльозного канальця, в плані сльозотечі, менш важливі.

Кровопостачання повік гарне, тому рани на них заживають, як правило, добре.