- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
Матерія – об'єктивне реальне буття світу в часі, просторі, русі, відображене людськими відчуттями і пізнаване людиною.
Ознаки: - матерія існує незалежно від свідомості, тобто об'єктивна, реальна, пізнавана, не створена і незнищувана , схильна до постійного саморозвитку і самотворіння.
Матерія невичерпна, існує в нескінченному числі видів і властивостей, а значить, володіє визначеною, хай дуже складної, структурою. Всі види матерії зв'язані між собою генетично, тобто кожний з них розвивається з іншого.
До відкриття елементарних частинок і їх взаємодій наука розмежовувала два види матерії – речовина і поле. Але розвиток квантової фізики виявив відносність розмежувальних ліній між речовиною і полем. Єдиної теорії елементарних частинок фізика поки не створила. Зараз йде дослідження субелементарного рівня організації матерії, про з'ясування єдиної структури і природи всіх елементарних частинок. Швидше за все, в закономірностях цього рівня приховані таємниці Вселеної.
Елементарний рівень організації матерії включає фізичний вакуум – це не пустка, а особливий стан матерії. В ньому відбуваються складні процеси, пов'язані з безперервною появою і зникненням так званих "віртуальних частинок".
3. Поняття руху.
Існування будь-якого матеріального об'єкту можливе тільки завдяки взаємодії створюючих його елементів. Внутрішня взаємодія і зовнішня взаємодія з навколишнім середовищем приводять до змін властивостей, станів об'єкту. Зміна у філософії позначається поняттям рух. Під рухом матерії потрібно розуміти не тільки механічне переміщень тіл в просторі, але і будь-які взаємодії, а також наслідки цих взаємодій. Матерія не може існувати без руху. В будь-якому об'єкті відтворюються певні типи руху.
Властивості руху: - безповоротність, спрямованість, закономірність /необхідність/, виникнення нового.
2 типи руху: 1 тип - рух, при якому зберігається, якість предмету, рух не виходить за рамки одного вигляду і рівня матерії. /Еволюція зірки, розвиток організму, зміна формацій./
2 тип - рух, при якому змінюється якість предмету ( Цей процес характеризується як розвиток ===> Перехід від одного вигляду і рівня до іншого вигляду і рівня матерії. /Освіта, з елементарних частинок до атомів і молекул, поява людини, мутація./
Види руху: - всесвітній, інформаційний, геологічний, соціальний, біологічний, хімічний, фізичний, механічний.
Рух – взаємодія всього з усім. Типи, види руху дуже різноманітні. Наука знаходить нові форми руху. Наука знаходить нові зв'язки різних форм один з одним, нові взаємодії форм і їх наслідків. Не можна протиставляти види руху. Не можна вищі форми руху звести цілком до низьких форм. Між видами руху існує органічний зв'язок.
Рух здійснюється в сферах: неживої природи, живої природи, суспільстві.
Розвиток – універсальна характеристика світу, матерії. Завдяки цьому матерія саморозвивається. Саморозвиток відбувається на внутрішніх глибинних рівнях. Це один з видів руху.
Таким чином, матерія знаходиться в постійному русі. Рух є абсолютним. Отже, стану спокою як такого не існує. Той об'єкт, який, як нам здається, нерухомий, насправді розвивається внутрішньо на глибинному рівні. Спокій відносний!