3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку

1. Особистість

В основі всіх змін в суспільстві, в основі життя самого суспільства знаходиться людина. Роль особи в історії – тема, вивчена в літературі достатньо глибоко. Але це питання продовжує хвилювати людей, оскільки вплив людини на історичний процес в різний час був неоднаковий. Відомо, що вплив людини на світ природи і суспільства постійно зростає. Тому не припиняється, а посилюється увага до ролі особи і історії, особливо на переломних етапах розвитку суспільства.

Активна роль особистості виражається:

• у сфері виробництва: удосконалення знарядь праці і технологій процесу, НТР;

• в соціальній сфері: вплив на оточуючих людей, з якими особа трудиться, спілкується, живе і т.п.;

• в політичній сфері: вплив на формування, роботу і зміну органів влади, політичних і суспільних організацій, суспільних рухів;

• в духовній сфері: засвоєння, виробітку, удосконалення духовних цінностей, норм життя і діяльності у всіх сферах і т.д.

Особливе питання – роль видатних осіб. Їх вплив на історію залежить від багатьох чинників:

а) від здібностей особи, обдарованості, таланту, геніальності.

б) від конкретно-історичних умов, в яких живе і діє особа (мирний час, війна, стихійні біди, перевороти, революції і т.п.).

в) від того, до якої суспільної групи входить, яку партію очолює, яке соціальне місце займає.

г) багатий або бідний.

д) наскільки добре розуміє закони суспільного розвитку, наскільки утворений.

е) цілеспрямованість, рішучість в діях, сміливість, воля.

ж) наскільки об'єктивні умови допомагають здійсненню цілей особи, або заважають планам.

Т.ч., діяльність осіб додає унікальну своєрідність, колорит історичним подіям, здатність прискорювати або уповільнювати об'єктивний хід історії. Але діяльність навіть найсильнішої особи в найсприятливіших умовах не здатна повернути хід історичного розвитку, відмінити об'єктивний хід подій.

2. Соціальні групи. Це сукупність людей, з'єднаних загальними інтересами або діяльністю.

Малі групи – тісно спілкуються, з'єднані емоціями і переживаннями, особливими для цієї групи цінностями. Види: сім'я, робочий колектив, сусіди, приятельські компанії, шкільні класи і т.п. Серед них є формальні і неформальні. Роль цих груп в суспільному розвитку частіше всього незначна. Але вони надзвичайно сильно впливають на розвиток особи.  Активно вивчаються сучасною наукою, особливо психологією.

Середні групи – жителі села, селища, міста, однієї установи працівники або студенти. Різні основи формування: від стихійних до виробничих. Вплив цих груп значно більш могутній, ніж малих (наприклад: страйки  вплив не тільки на галузь, але навіть на економіку в цілому  на суспільство  на політику.)

Великі соціальні групи – етнічні спільності, вікові групи, об'єднання по ознаках підлоги (чоловіки, жінки) і т.п. Ці групи не мають безпосередніх контактів, їх об'єднує тільки фундаментальний інтерес. Ці групи можуть робити на суспільний розвиток дуже сильний вплив. ЇЇ вивчає соціальна філософія.

3. Класи – найбільші соціальні групи. Вперше почали складатися близько 5 тис. років тому, як наслідок майнової нерівності. Але було б неправильно зв'язувати класи тільки з відношенням до матеріального виробництва. Класи виробляють свою специфічну ідеологію, спосіб життя і думки, духовні потреби і т.д.

Зіткнення інтересів і способів їх реалізації різних соціальних груп суспільства приводить до виникнення суперечностей між ними, а це сприяє виникненню конфліктів, зіткнень, повстань, воєн, революцій і т.п. Головну роль в цих конфліктах завжди грали класи і їх інтереси.

Марксизм вважав, що класова боротьба – головна рушійна сила історії. «революція – локомотив історії». Абсолютизація ролі і значення класової боротьби спрощує різноманіття відносин в суспільстві, заперечує творчі можливості інших соціальних груп, змінюють мораль суспільства.

Є думка, що ХХ вік вичерпав продуктивні сили класової боротьби. Що головні сьогодні способи досягнення цілей – цивілізовані, на основі суспільного договору, досягнення згоди (консенсусу). Але політична реальність сьогодні показує, що далеко не всі згодні з такою точкою зору. (Розгляньте цю проблему на семінарі).

4. Інтелігенція – особливий прошарок суспільства, частина висококваліфікованих, що служать, зайнятих, розумовою працею і мають високий рівень освіти. Буває: науково-технічної, культурно-масової. В історії завжди грала важливу роль – синтезувала ідеї, розвивала духовний потенціал суспільства, сприяла передачі знань і досвіду з покоління до покоління і т.д. Знищення цього прошарку суспільства завжди приводило до ослаблення народу і його культури, втрати пам'яті про історичне минуле, втрати незалежності і насадження культури народу-переможця.

5. Народ. В найширшому і вузькому значеннях.

Роль народних мас в історії: пасивна, активна.

Є точки зору, що народ – творець історії, оскільки створює всі цінності матеріального плану, всі блага в суспільстві, здійснює глибокі політичні зміни.

Є точки зору – народ – творець всіх духовних цінностей. Але більшість духовних цінностей була створена професіоналами.

Є точки зору – народ – сліпа маса, якій потрібен поводир.

Народ – маса, без форми, який коштує чогось тільки тоді, коли йде за сильною особою.

Т.ч., кожна з точок зору не є повною, у кожної є свої недоліки. ВИСНОВОК:  народ завжди був і є творцем історії, хоча іноді через пасивність стає маріонеткою в руках урядів, політиків, авантюристів або сильних осіб.

6. Покоління.

Реальне – сукупність однолітків.

Генеалогічне – походження від одного предка.

Хронологічне – сукупність людей, що живуть в у свій час.

Умовне – сукупність учасників, чиє життя нерозривний пов'язано з якимись історичними подіями.

Їх роль недостатньо розроблена наукою. (Спробуйте самі відповісти).

7. Нації.

Сформувалися в ХIХ столітті. Пройшли тривалий шлях розвитку (рід  плем'я  етнічні групи  народності  нації).

Це соціально-етнічна спільність людей, що має спільну мову, культуру, можливо, релігію (але не обов'язково одну), політичні і інші інститути, історію, віру в спільність частки, територію розселення, економічну єдність.

Тенденції: етнічна диференціація, направлена на відособлення, незалежність нації; інтеграція, направлена на злам перегородок між народами, на поглиблення зв'язків між народами.

Національні інтереси грають в історії значну роль.

ВИСНОВОК: В розвитку історії виявляються, таким чином, інтереси класові, особисті, національні і загальнолюдські. Вони тісно переплітаються, залежно від конкретно-історичних умов є різноманітними і, поєднуючись з інтересами окремих сильних осіб, сприяють створенню особливого неповторного і унікального, а разом з тим, схожого на інші, малюнка історії народу. Не дивлячись на велику кількість суб'єктивних інтересів і цілей, які переслідують люди в своїй діяльності, сам історичний процес підлеглий об'єктивним законам розвитку людського суспільства. Задача людини – освоїти ці закони і використати для поліпшення життя всього людства.