- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
!!! Людина – об'єкт і суб'єкт практичної дії.
Є декілька теорій про структуру практичної діяльності.
ФОРМИ
Матеріальна Духовна
виробнича діяльність
діяльність
Формування і розвиток
суспільних відносин
ТИПИ діяльності |
СТРУКТУРА діяльності |
Соціальна діяльність Політична діяльність Організаційна і управлінська діяльність Експериментаторська, наукова діяльність Революційна, перетворююча діяльність Технічна діяльність |
об'єкт суб'єкт спосіб досягнення мети вироблення мети передумови діяльності умови існування результат |
Особливість – постійне протиборство природного і соціального начал в практичної діяльності.
ВАЖЛИВО: всі форми діяльності властиві не тільки суспільству в цілому, але й кожній конкретній людині.
Структура форм діяльності не є остаточною, вона міняється і розвивається, конкретизується і узагальнюється.
Функції практики:
1.Є основою пізнання – оскільки практика об'єднала людство, сприяла його розвитку в природному і соціальному значенні. За допомогою практики людина втручається в життя природи і відкриває для себе нові процеси і явища, прагне використовувати їх корисні якості в своєму житті. Практика розкриває основи взаємозв'язків між речами. Від рівня розвитку практики залежить ступінь пізнання і якість пізнання людиною миру.
2.Є джерелом і рушійною силою розвитку пізнання. Потреби життя викликають розвиток нових галузей знання. Це, у свою чергу, сприяє прогресу суспільства, яке знову потребує подальшого знання, оскільки його відсутність або повільний розвиток знижує рівень життя населення і викликає масові протести і бунти народу.
3.Є кінцевою метою пізнання. Практика намагається досягти істини. Пізнання необхідне не ради пізнання, а для розвитку суспільства. Практика стимулює розвиток пізнання. Пізнання здатне випереджати практику, але його самостійність відносна.
4.Є критерієм істинності пізнання. Практика виводить людину за межі свого "Я", сприяє об'єктивуванню знання. Практика розвивається по законах об'єктивного світу і є одночасно єдністю абсолютного і відносного. Тобто як історичний процес – вона абсолютний критерій істини, а якщо практику розглядати просто як процес – вона має відносний характер.
ВИСНОВОК: Проблема практики завжди була проблемою вивчення основ людського життя. В процесі перетворення світу людина самоудосконалюється, змінюючи себе, людина змінює мир навкруги себе. по перетворенню людиною навколишнього середовища можна судити про внутрішній світ і глибину знань людини. В процесі діяльності людина створює умови для здійснення своїх цілей, виробляє систему способів і прийомів діяльності, які полегшують працю. Практика завжди активна. |
