- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
1 Питання. Суспільство і природа
Питання про будівництво людського суспільства розв'язувалося на різних етапах розвитку суспільства і людини по-різному. Головним при цьому було питання про основи суспільного розвитку. В сучасній філософській науці підкреслюється, що людина живе відразу в декількох взаємозалежних один від одного сферах: природної, матеріальної і духовної. Як вони впливають на розвиток суспільства, чи взаємодіють вони, чи є пріоритетні в розвитку і впливи на розвиток і т.п. – вирішує розділ філософії – історичний матеріалізм.
Суспільство - реальний процес життєдіяльності людей, який має історичний характер, існує об'єктивно, хоча люди, як носії свідомості і волі, є головними діючими силами суспільно-історичного процесу.
Суспільство – частина природи, в широкому значенні слова. Природа первинна. Життя виникло на планеті закономірно. Розвиваючись, життя створило людину, а потім і суспільство. Перебуваючи в тісному зв'язку, природа і суспільство створили систему «суспільство – природа»: пізнати природу, уміти використовувати її в благо людини і самої природи – головні задачі сучасності.
Періодизація: 1. Біогенний період – біологічний характер взаємостосунків людини і природи. Людина повністю залежала від природи. Вплив на природу – дуже слабкий, практично непомітний. Негативні наслідки діяльності людини носили локальний характер і швидко компенсувалися.
2. Техногенний період – людина повністю виділилася з природи; перехід до господарства, що проводить (землеробство, скотарство, обробка металів, ремесло). Рівновага між суспільством і навколишнім середовищем не була порушена. Людина все більш незалежна від природних умов, але сила природи ще дуже значно впливає на діяльність людини і способи його життя.
Індустріальний період – людина – пан природи, зіставлення людини і природа. Активне втручання виробництва в природу. Насильство над природою, її нещадна експлуатація. Шкода, заподіювана природі, стала носити все більш необоротний характер. Людина знищувала середовище свого життя, навіть не замислюючись про наслідки своєї діяльності. Природа втратила здібність до самооновлення в багатьох місцях планети.
3. Ноогенний – (від грецького розумний). Взаємодіяти з природою на основі розуму. Розум придбаває риси геологічного чинника. Це означає, що людина зобов'язана замислюватися про наслідки своєї діяльності, що людина сам може знищити життя на планеті.
Географічне середовище - сукупність предметів живої і неживої природи, залучена на даному етапі розвитку суспільства в процес суспільного життя, і, таким чином, є необхідною умовою існування і розвитку суспільства.
З розвитком суспільства географічне середовище не тільки розширяється, але і якісно змінюється, створюється нова природа. Т.ч., людина постійно змінює і удосконалить для себе і своїх потреб географічне середовище.
У свою чергу, географічне середовище впливає на людину, стиль і спосіб його життя, психологію, звички, традиції, способи господарювання, відпочинку, розвиток культури в цілому.
Географічний детермінізм Геополітика (абсолютизує роль географічного середовища в житті держави: може носити реакційний характер).
Проблеми взаємовідношення суспільства і природи: Вплив НТР на природу, суспільство, людину. Екологічні проблеми. Демографічні проблеми. Проблеми якісного стану населення (медичні, соціальні, проблеми освіти, селекції і т.п.). Проблеми сім'ї і дитинства. (Економічні, соціальні, правові, медичні і т.д.). Проблеми голоду, епідемій.
Шляхи рішення цих і інших проблем:
- Пам'ятати, що продуктивні можливості планети не безмежні. Раціонально використовувати багатства Землі, берегти її.
- Розвивати внутрішні здібності людини, берегти людину як вищу цінність, сприяти його всесторонньому вдосконаленню.
- Врятувати від руйнування і знищення будь-яку культуру. Розвивати думку про єдність людства, про загальнолюдські цінності.
- Для вирішення проблем об'єднати зусилля всіх народів і націй. Оптимально розселити людей на планеті. Створити єдину економічну сферу.
Т.ч., природа – необхідна умова людської історії. Для того, щоб розв'язати проблеми системи «суспільство – природа» в умовах конкретного суспільства або в планетарних масштабах, необхідно об'єднати зусилля вчених різних напрямів, політиків, бізнесменів, просто людей. Будь-яка проблема природи в умовах НТР загрожує стати причиною загибелі людства. Тому повинна бути посилена відповідальність людини за шкоду заподіяну природі. Екологічне виховання стає сьогодні одним з пріоритетних напрямів освіти і культури в цілому.
