- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
Представники |
Основні ідеї |
Епікурейська школа: Епікур (ок. 341-270 р. до н.е.) Проблеми етики на першому плані.
Jlyкpeций Кар (ок. 99 -55 р. до н.е.) |
Послідовник Демокріта, кіренаїків. Основні принципи атомізму: Ніщо не виникає з нічого і ні на що не перетворюється.Світ завжди був таким, як він є, і немає нічого такого в що міг би мир перетворитися. світ створюється з тіл і пусток. Відчуття говорять про існування тіл, а рух про існування пусток. .Тіла складаються з атомів, вони неподільні і незмінні. Світ безмежний. -Вчення про щастя: головна мета філософії - досягнення щастя, тобто задоволення. Людина прагне уникнути нещасть, страждань. Вище щастя - рівновага духу, незворушність духу (атараксия). -Відмова від соціальної активності. Благо окремої людини в центрі уваги філософів. Суспільний союз засіб для особистого благополуччя індивіда. -Борьба із забобонами, марновірствами, традиційною релігією, яка вселяє страх і отруює радість життя людині. -Душа вмирає разом з людиною. -Человек - дитя живої і творчої природи, згусток сил і здібностей. Таким чином, позиція епікурейської школи виявляє собою приклад проінформованого, просвітленого егоїзму. |
Стоїцизм : Сенека (ок.5г. до н.е. -65 р. н.э.) Епіктет. Імператор Марк Аврелій (121-180 р. н.е.) Ідея самоцінності особи. |
-Звільнення людини від влади зовнішнього світу, особливо соціально-політичного життя. Це ідеал для мудреця. -Філософія - це керівництво до дії - життєва мудрість. -Людині треба навчити зберігати самовладання і гідність в будь-кому, найнесподіваніших і критичних ситуаціях. -Сила мудреця - у відмові від пристрастей, апатія. -Відмова від плотських пристрастей, етика будується на знаннях. -Наука вмирати, навчитися не боятися смерті. -Пошук чесноти не ради щастя, а ради спокою і безтурботності. Апатія (безпристрасність) – це ідеал. Байдужість до зовнішнього світу, песимізм. -Достигнути ідеалу можна шляхом навчання володіти собою. Розум повинен бути вищим за відчуття. -В мирі діє безжальна доля, доля. Треба примиритися з ним, не чинити опір йому. |
Скептицизм
Неоплато-нізм |
Філософські погляди скептизму сповідують сумнів у можливості осягнення істини, здійснення ідеалів. Піррон, Секст-Емпірик. Систематизували вчення Платона, поєднавши їх з ідеями Арістотеля щодо єдиного абсолюту та ієрархічної будови буття. Плотін.Порфірій,Прокл. Вплинули на середньовічну філософію. Філософію Відродження. |
Висновок: Філософія періоду еллінізму доповнює уявлення античності про морально-етичні цінності суспільства і людини. Можна сперечатися про те, наскільки своєрідним і незалежним був цей погляд. Але безперечне те, що історичний час упадку культури античності знайшов віддзеркалення в світогляді філософів. В першу чергу це позначилося на спробі піти від рішення злободенних проблем сучасності, сховатися від зовнішнього світу у внутрішньому світі людини, ізолюватися від суспільства і його тривог.
Загальний висновок: Таким чином, кожна з філософських шкіл і кожний з філософських напрямів внесли свій внесок у розвиток філософського світобачення. Антична філософія стала зародком і колискою всіх майбутніх типів і напрямів філософії. Вона носить достовірно гуманістичний характер, людина стає ядром вивчення, проблеми щастя - головними проблемами у філософії. Філософія розумілася як мудрість, а мудрість - як джерело щастя. Проблеми морально-етичного напряму, підняті і розроблені видатними філософами античності, мають і у наш час нескороминуще значення інтерес.
Але міфологічний світогляд вже не задовільняв потреб суспільства, філософія не була вчителем для широкого загалу. Відчувалась потреба в новому світогляді. Античність вистраждала християнство. Яке стало духовною опорою оновлення суспільства.
Християнство внесло дві невідомі античності принципові ідеї: ідею любові як засади моральних відносин між людьми та ідею моральної рівності людей. Але й християнство не зуміло відновити старіючий соціальний організм античності.