Лекція ___12______. Методи наукового пізнання

План: 1. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.

2. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.

3. Загальні риси науки:

а) наявність предмету дослідження;

б) наявність понятійного і категорійного апарату;

в) способи і методи вивчення наукових проблем;

г) системність знання;

д) істинність знання.

4. Специфіка пізнавальної діяльності в природознавських, суспільствознавчих і технічних науках- самостійне вивчення.

1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.

Особливості шляхів пізнання: відштовхуючись від стереотипів і формул, традиція віддаляє нас від істини, а невідоме лякає нас своєю неприступністю, нетрадиційністю, невизначеністю.

ПРИКЛАД: 1. В ХХ столітті Ф. Содди і Е. Розерфорд, експериментуючи з торієм, одержали новий хімічний елемент – торій Х. Встречался з цим і П. Кюрі. Відкриття означало, що можливе перевтілення одних хімічних елементів в інші.

2. Г.А. Лоренц, Е. Шредінгер, вивчаючи атомну теорію, знайшли кванти. І довго заперечували ними ж створену квантову механіку.

3. М.И. Лобачевский відкрив неевклидовую геометрію. Традиційні учені відкинули, оскільки питання «Чом би не припустити, що круг – чотирикутний?!» – здавався абсурдним.

МЕТОД- з греч. «шлях до чого-небудь» – спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність. МЕТОД як засіб пізнання – спосіб відтворення в мисленні предмету, що вивчається. Свідоме вживання науково обгрунтованих методів – умова для отримання нових знань.

Методи наукового мислення:

1. Індукція – форма висновків, що забезпечують можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень. ПРИКЛАД: а) розгляд всіх елементів предмету  загальний висновок про клас предмету – це повна індукція; б) неповна, популярна індукція – лише припущення вірогідності, потребуючі в повному доказі ( тобто на основі того, що риба, кити, русалки мають хвости – вони належать до групи риб?!); в) наукова індукція – висновок будується від частини елементів даного класу до всього класу на основі розкриття істотних зв'язків, що обумовлюють приналежність даної ознаки до всього класу.

Індукція – складний аналіз, що складається з безлічі специфічних методів: метод єдиної схожості, єдиної відмінності, метод подвійної схожості (з'єднання відмінності і схожості), супутніх змін, метод залишків.

Це шлях досвідченого дослідження. Знаходиться завжди в єдності з дедукцією.

2. Дедукція – спосіб побудови наукових теорій – доказ, виведений на основі одного або декількох інших тверджень, носить достовірний характер, метод аналізу: від одиничного до загального, від загального до приватного (Шерлок Холмс).

3. Аналіз і синтез (розкладання і з'єднання) – процеси розумового розкладання цілого на складові частини або возз'єднання цілого з частин. Це логічні прийоми мислення. Мета А. – пізнання частин як елементів складного цілого, виділення єства, думка рухається від складного до простого, від випадкового до необхідного, від різноманіття до тотожності і єдності. Мета З. – процес з'єднання в єдине ціле частин, властивостей, відносин, виділених за допомогою А., сполучає загальне і одиничне, єдність і різноманіття в живе конкретне ціле.

4. Аналогія – від грец. відповідність – схожість нетотожних об'єктів в деяких сторонах, якостях, відносинах. Висновок про наявність певних ознак на підставі фіксації схожості, існуючої в деяких інших ознаках: об'єкт У володіє ознаками «абсде», об'єкт З володіє ознаками «всде», отже, об'єкт З володіє, ймовірно, ознакою «а». ПРИКЛАД: а) в середньовіччі організм людини порівнювався з організмом держави, а механіцизмі – організм = годинниковому механізму; б) висунення гіпотез: Х. Гюйгенс на підставі А властивостей світла і звуку прийшов до висновку про хвильову природу світла + Дж. К. Максвелл розповсюдив цей висновок на характеристику електромагнітного поля. Аналогія широко використовується в моделюванні об'єктів, умов, ситуацій і т.д. (докладніше див. стор. 18 «Словника» 1986 р.).

5. Порівняння – зіставлення об'єктів з метою виявлення рис схожості або рис відмінності між ними. Є передумовою узагальнення, частиною аналогії.

6. Визначення (або дефініція) – логічний прийом, що дозволяє відрізняти, відшукувати, будувати який-небудь об'єкт, формулювати або уточнювати значення терміну в науці. ПРИКЛАД: а) кисень є елемент, атомна вага якого рівна 16. би) п'ятикутник – багатокутник з 5-у сторонами; в) коло – замкнута крива, утворена обертанням на площині відрізка прямої навколо нерухомої крапки.

7. Експеримент – від лат. проба, досвід - дослідження явища шляхом активної дії на нього за допомогою створення нових умов, відповідних цілям дослідження, або ж зміна дослідження в потрібному напрямі. Нагляд  експеримент теорія.

8. Спостереження – цілеспрямоване і організоване сприйняття зовнішнього світу, що доставляє первинний матеріал для наукового дослідження. Буває простим і складним.

ВАЖЛИВО: Таким чином, ви познайомилися з найпоширенішими методами пізнавальної діяльності. Чим повніше людина освоює різноманітні прийоми і методи пізнавальної діяльності, тим більш насиченою і багатогранною буде досвід, і практична діяльність стане успішніше. Метод є основою будь-якої наукової діяльності.