2 Питання. Джерела розвитку суспільства

Кожне з суспільств, формацій, цивілізацій зростає з попередньої. На певному ступені свого розвитку суспільство вичерпує всі явні можливості в розвитку і вимагає їх заміни іншими, такими, які повніше забезпечують потреби своїх членів в розвитку творчих сил людини, його можливостей.  Соціальна революція. Але абсолютно не обов'язково, щоб соціальна революція супроводжувалася політичної революцією! Соціальна революція може охоплювати цілі історичні епохи від однієї системи до іншої. Конфлікт розв'язується за рахунок внутрішніх сил суспільства.

Особливості зміни суспільства:

- зберігається єдність, безперервність, поступальність історичного процесу;

- не всі народи проходять один і той же шлях в розвитку  різноманітність історичної долі кожного народу;

- темпи переходу від колишнього способу життя до нового різноманітні;

- способи переходу до нового (мирні і немирні) у кожного народу різноманітні і залежать від багатьох чинників;

- прогресивною вважається поява нового позитивного в розвитку продуктивних сил, суспільній свідомості, науці, культурі, розвитку особи, в зростанні ступеня свободи і користування загальнолюдськими цінностями.

Джерела зміни: зміни, що відбуваються в економіці  зміни в соціальній сфері, політичній сфері  зміни в духовному житті суспільства. Враховуючи те, що духовне життя суспільства тільки відносно залежне від матеріальної сфери, вона може бути більш схильна змінам, ніж економіка. Тому на ранніх етапах розвитку суспільства економічна сфера була вирішальною в змінах суспільства. Але ніж більш суспільство розвивалося, тим більший вплив воно надавало на стан матеріальної сфери. Наукою доведено, що політичне і духовне життя суспільства здатне стати могутнім джерелом розвитку не тільки економіки, але і формації і цивілізації в цілому. Майбутнє людської цивілізації, таким чином, залежить від змін, які відбуваються в будь-якій із структур суспільства, оскільки всі вони тісно взаємозв'язані.

Швидкість змін:

а) еволюція – більш-менш повільна, поступова, кількісна і якісна зміна суспільно-економічної формації, її переростання в інші більш менш розвинені форми;

б) революція – швидка, раптова зміна, стрибкоподібна зміна кількісних і якісних характеристик формації і цивілізації (у бік прогресу або деградації або регресу);

в) інволюція – стан в розвитку суспільства, коли зміни в ньому не явні, процеси сповільнені.

Альтернативні точки зору на джерела розвитку:

а) Теологічна концепція історії – події приречені волею бога (повністю або в поєднанні з волею людей – залежно від релігії).

б) Фаталізм – від лат. фатальний – антидіалектична світоглядна концепція, згідно якої всі процеси, що відбуваються в світі, підлеглі пануванню необхідності, що не залишає місця свободі, творчості, тобто спочатку визначені.

в) Волюнтаризм – напрям ідеалістичної філософії, що визнає волю як першооснову всього сущого (воля – свідома цілеспрямована діяльність людини по виконанню тих або інших дій). Воля в різних проявах: «світова воля», воля «Я», «воля влади» і т.д.  Схильність до містики, «божественна воля»  авантюризм, свавілля вождів, культури, диктатури, і т.п. Волюнтаризм заперечує науково обгрунтовану суспільну діяльність, що спирається на знання законів історії.

г) Суб'єктивізм – абсолютизація активності людини в практичній діяльності, орієнтиром якої служать відчуття, які теж ідеалізуються. Вироблення суспільного ідеалу, якого прагне група або суспільство, є єдиним законом. Він же є закон прогресу і ходу історії. В основі ідеалу – воля людини. Відсутній критерій істини.

Суспільство є системою, яка саморозвивається. В ході цього саморозвитку діалектично взаємодіють свідома діяльність людей і закони суспільного розвитку, стихійні події поєднуються з продуманими і зваженими рішеннями людей.

Джерело змін в сферах життя суспільства: потреби і інтереси людей. Вони є реальною причиною соціальних дій, ідей, помислів і мотивів.

Інтерес Стимул  реакція на стимул  мотив дії  Сама дія

Взаємодія інтересів здійснюється через суспільні відносини. Суспільне життя прагне «нормувати» інтереси, надати їм форму, суспільний зміст і соціальну спрямованість.

На основі спільності інтересів відбувається об'єднання людей в соціальні групи. Інтереси людей впливають на формування і розвиток різних форм свідомості. Матеріальний інтерес лежить в основі всіх інших інтересів.

Т.ч., історія суспільства є результатом діяльності людей, які переслідують свої цілі – підсумок взаємодії різних сил і тенденцій в суспільному розвитку, в основі яких знаходяться інтереси і потреби людей.