- •Лекция _1__ . Філософія, ії гуманістичний смисл і призначення.
- •1 Питання : Світогляд.
- •2 Питання. Витоки філософії.( Джерела філософії )
- •4 Питання. Призначення філософії.
- •Лекція ___2___. Філософія античності
- •3 Питання. Морально-етична проблематика філософії античності періоду еллінізму (до.IV в. До н.Е. - V в. Н.Е.).
- •Лекція __3__. Філософія стародавніх індії та китаю.
- •1 Питання. Філософія Стародавньої Індії.
- •2 Питання. Основні риси і особливості філософії епохи Відродження – 15-16 ст.
- •Лекція ___5____. Філософія нового часу.
- •1 Питання. Проблеми філософії хvі - XVIII сторіччя.
- •2 Питання. Класична німецька філософія. ( друга половина 18 ст.)
- •3 Питання. Філософія марксизму.
- •Лекція ___6___. Основні напрями розвитку філософії в XIX - XX ст.
- •1 Питання. Особливості розвитку російської філософії.
- •2 Питання. Немарксистська філософія кінця XIX - XX століть.
- •Основні напрямки сучасної філософії
- •1 Питання. Особливості розвитку філософії дохристиянської доби. Філософська думка часів Київської Русі.
- •3 Питання. Філософія Просвітництва й романтизму. (к.18-поч.19 ст.)
- •Лекція ___8____. Людське уявлення об'єктивної реальності. ( Філософське вчення про буття – онтологія) – розширена з врахуванням самостійної роботи студента.
- •1 Питання. Філософське розуміння світу.
- •1.Світ як всеохоплююча реальність.
- •2. Поняття матерії у філософії. Схема : додаток 1.
- •3. Поняття руху.
- •4 . Поняття простору і часу.
- •1. Постановка проблеми свідомості у філософії.
- •2. Структура свідомості
- •3. Суспільна природа свідомості. Самосвідомість.
- •4. Виникнення свідомості
- •Лекція ____9____. Основний зміст пізнавальної діяльності ( Гносеологія)
- •3 Питання. Вчення про істину.
- •1 Питання. Практика – специфічно людський спосіб відношення до світу.
- •2 Питання. Структура і форми практичної діяльності.
- •Лекція ___11______. Вчення про розвиток (Діалектика)
- •1 Питання. Загальні ознаки і людський критерій розвитку. Прогрес. Регрес.
- •2 Питання. Принципи діалектики.
- •4 Питання. Закони діалектики
- •5 Питання. Альтернативи діалектики.
- •Лекція ___12______. Методи наукового пізнання
- •1 Питання. Метод як спосіб пізнавальної діяльності.
- •2 Питання. Емпіричне, теоретичне і експериментальне дослідження. Методологія.
- •3 Питання. Загальні риси науки
- •Лекція ___13______. Будівництво людського суспільства. (Основні засади філософського розуміння суспільства)
- •1 Питання. Суспільство і природа
- •2 Питання. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •3 Питання. Соціальна сфера життя суспільства
- •4 Питання. Духовне життя суспільства .
- •1 Питання. Два напрями трактування історії
- •2 Питання. Джерела розвитку суспільства
- •3 Питання. Рушійні сили суспільного розвитку
- •Лекція ___15_____. Сутність і призначення людини ( Філософія людини – філософська антропологія)
- •1 Питання. Філософська концепція сутності людини
- •2 Питання. Особа і суспільство. Проблема відчуженості людини.
1 Питання. Два напрями трактування історії
Задача філософії історії – розкриття самих загальних і глибинних тенденцій історичного прогресу, його своєрідність, співвідношення єдності і різноманітності, повторюваності і неповторності, універсальності і локальності в історії; проблема значення історії, її почав, спрямованості і кінця.
Історичний процес – багатовимірний і мінливий, тому його осмислення здійснювалося в різних областях знання. Це привело до формування різних напрямів в трактуванні історії як процесу.
Класичний, лінійний. Формаційний підхід |
некласичний, нелінійний, цивілізаційний, монадний підхід |
Це моністичне універсальне розуміння історії: історія – єдиний лінійно-поступальний природно-історичний процес послідовної зміни суспільно-економічних формацій. Поняття «суспільно-економічна формація» було введено К. Марксом в 1851 р. Ним користуються дотепер в науці. Сучасне розуміння: 1. Це філософська категорія, необхідна для відображення конкретно-історичного суспільства, який характеризується наявністю відповідного способу виробництва, надбудови і формами суспільної свідомості (як знання). 2. Це історичний тип суспільства, який характеризується відповідним способом виробництва, надбудови і формами суспільної свідомості (як реальність). об'єднання цих поглядів, тобто об'єднання знання і реальності типи формацій: 1. Первіснообщинна 2. Рабовласницька 3. Феодальна 4. Капіталістична. 5. Соціалістична. Недолік цієї точки зору: не враховує і пояснює регіональні особливості розвитку суспільств. Ділить суспільство на вищі і низькі формації, на розвинені і нерозвинені, на цивілізовані і нецивілізовані |
Це індивідуалізований підхід. Вперше був запропонований М.Я. Данільовськім, О. Шпенглером, А. Тойнбі. 1. Специфіка: будь-яка людина розуміється як частина суспільства, незалежно, схожий чи ні він на суспільство. 2. Відособленість, замкнутість, неповторність цивілізації. 3. Плюралізм, тобто розгляд цивілізацій не як вищих і низьких, а як рівноцінних, хоча і самобутніх, утворень. 4. Історичний процес - співтовариство індивідів, своєрідність яких обумовлює багатство форм і проявів розвитку людства. Історичний процес полягає в тому, щоб кожна цивілізація в процесі самоутвердження відкрила і створила себе, збагатила людство своїм, тільки їй властивим розумінням реальності і цінностей загальнолюдського характеру. Загальнолюдські цінності і цінності інших цивілізацій можна освоїти лише на базі вже наявних цінностей цієї цивілізації. Критерій прогресу – ступінь розвиненості, самореалізації конкретної цивілізації на шляху створення, освоєння і збагачення загальнолюдськими цінностями своєї культури. 5. Суспільний ідеал є внутрішньою складовою частиною самого прогресу. Його реалізація пов'язана з неминучою розбіжністю між ідеалом і реальністю Необхідність нового суспільного ідеалу Новий цикл розвитку, більш високий або більш низький. 6. Висувається і аналізується проблема ментальності. 7. Історія – процес розвитку безлічі цивілізацій, це поліцентричний процес. Т.ч., нелінійне розуміння розвитку історії не протистоїть, а доповнює формаційний підхід до історії. |
Не дивлячись на різноманітність історичного процесу, всі суспільства розвиваються по єдиних законах, що носять об'єктивний характер. На сучасному етапі розвитку цивілізацій суспільство виробляє єдині для всіх критерії зв'язку і спілкування, які сприяють інтернаціоналізації життя у всіх її проявах, але зберігаючи специфіку кожної нації і народу. В кінці ХХ століття у філософії затверджується ідея створення світової спільноти вольних націй, тобто ідея загальнопланетарної єдності людства. Здійснення цієї ідеї – справа майбутнього, а її розробка – задача сьогоднішнього дня.
Схема , за Тойнбі, цивілізацій:
Мінойська
Е
ллінська
Сирійська
Реліктні цівілізації Західно-христіянська Православна Іранська Арабська Реліктні
цивілізації
Далекосхідне християнство (кельтська) Скандинавська Візантійська Ісламська Євреї Перси
Руська Далеко-
західне християнство ( несторіане)
