Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія. Тютюнник Т.В. КЛ. 2012. (укр.мов)...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Тема 8 причини та умови злочинності

8.1 Поняття причин і умов злочинності. Види детермінації

Проблема причинності в кримінологічній науці – одна з центральних, коли йде мова про злочинність в цілому, її види або про конкретний злочин.

В умовах загострення соціально-економічної і політичної обстановки в державі, зростання злочинності, знищення моральності суспільства вивчення причин злочинності стає особливо актуальнім. Ці умови націлюють кримінологічну науку та суспільну практику на глибоку та суттєве дослідження причинних взаємозв’язків злочинності відносно нових процесів та змін, які проходять у суспільстві.

Під причиною розуміють такий об’єктивний зв'язок між явищами, коли одне з них (причина) при наявності визначених умов породжує інше (наслідок). Виходячи з цього посилання, під ознаками злочинності в кримінології прийнято розуміти те негативні соціальні явища та процеси, обумовлені закономірностями функціонування суспільства, які породжують злочинність і злочини.

Причинний зв'язок сам по собі не вичерпує усіх різновидів взаємозв’язку явищ природи та суспільства. Це належить й до явищ та процесів, які вивчаються кримінологією. Розглянемо такі види взаємозв’язків.

Тимчасовий зв'язок, що відображає дію явища або процесу за принципом «раніше-пізніше». Він відрізняється великим різноманіттям. Так, злочинній дії, як вже здійсненому факту (наслідку), передує низка тимчасових етапів: виношування замислу, обирання об’єкта посягання, знарядь скоєння злочину, розділення ролей між співучасниками, прийняття рішень про початок злочинних дій. Перераховані етапи складають часовий ланцюжок, частини якого йдуть один за одним у визначеній послідовності. Якщо розглядати часові змінення причин злочинності по одному, то неважко примітити, що вони виникають і зароджується на конкретному часовому відрізку також, як і знімаються або зовсім щезають на іншому часовому відрізку.

Зв'язок у просторі виражає розподілення злочинності на території, розповсюдження тих чи інших її видів в залежності від соціальних, економічних, географічних, демографічних, етнографічних та інших відмінностей в окремих регіонах держави. В цьому сенсі прийнято казати про територіальні відмінності злочинності та її ознак.

Зв'язок станів визначається як опосредування одного стану іншим. Наприклад, із зміненням стану окремих видів злочинів змінюється стан і структура всієї злочинності. На це мають вплив рівень правової культури, соціально-правове мислення, законність кримінальна політика, інші соціальні фактори. Через їх змінення змінюється стан усієї злочинності та її кримінологічні характеристики.

Функціональний зв'язок виражається математичною залежністю двох одиниць – незалежної перемінної та функції. Змінення першої обов’язково наступає змінення другої. Прикладом цього може служити залежність між системою реєстрації заяв про здійснені злочини та рівнем їх латентності. Із покращенням системи реєстрації таких заяв зростають кількісні показники злочинності, але зменшується її латентність.

Кореляція – багатофакторній зв'язок у масових системах, при котрих змінення в одному ряді факторів в бік зростання чи зменшення викликають змінення в іншому їх ряді. Кількісно кореляція має вигляд у показниках тісноти (від 0 до 1). Кореляційні зв’язки грають важливу роль у масових явищах, до яких належать злочинність і її детермінанти. Усі види взаємозв’язків явищ прийнято називати детермінізмом. В цьому сенсі причинність розуміється як одна з форм (різновидів) детермінації, які відображають суттєву особливість буття – загальний зв'язок, взаємозв’язок та взаємну обумовленість явищ та процесів.

При вивченні та описанні детермінант злочинності часто використовують поняття «фактор». Цей термін означає те, що явище, яке викликає кримінологічний інтерес, має визначене значення, впливає на хід і результати якогось процесу. В ході дослідження це поняття звично використовується для початкового аналізу вивчаємого явища та загальної орієнтованості у колі явищ і процесів, пов’язаних між собою. За ступенем поглиблення знань завдання дослідника складається у визначені ступеню та інтенсивності взаємозв’язку, взаємному впливі виявлених факторів, встановленні між ними функціональних та причинних залежностей. В результаті окремі фактори, які мають зв'язок зі злочинністю, розглядаються у якості її причин, інші виступають умовами, які їм допомагають.

В кримінологічних дослідженнях звичайно виділяють такі фактори, як урбанізація, міграція, змінення віково-статевих структури населення, рівень народжуваності, вільний час, загальноосвітній та культурний рівень населення, ін. Ці фактори повинні вивчатися у тісному взаємозв’язку між друг другом та злочинністю.

У суспільному житті немає однозначних факторів, які б мали лише позитивну або негативну направленість. Кожен з них має криміногенну та антікриміногенну сторони. Одна виступає так званим «фоном» злочинності, інша – протилежною її стороною, вони протистоять одне одному.

Завданням кримінології виступає пізнання криміногенних та антікриміногенних факторів, ранжування їх за ступенем значності та впливу на злочинність, встановлення взаємних зв’язків між собою та групами значних явищ. Тут треба ще раз відмітити, що у реальному житті немає тільки позитивних або тільки негативних явищ. Будь-яке поняття (свобода слова, демократія тощо) мають обидві вказані сторони.

Розглядаючи детермінанти злочинності треба відмітити особливу роль причинного зв’язку. Його особливість складається в тому, що він є якби внутрішнім змістом детермінації, виражає її суттєвість. До того ж, причинність має наступні ознаки: об’єктивність, всезагальність, неотвратимість, просторова та часова непереривність. За своєю природою причинний зв'язок викликає наслідок. У широкому розумінні поняття будь-якої причинності включає: причину, умову, наслідок (результат), зв'язок між причиною та наслідком, зворотній зв'язок між наслідком та причиною.

Суттєве значення також мають умови злочинності, які є різними явищами соціального життя, котрі не породжують злочинність, але так мовити «допомагають» її виникненню та існуванню. Причина дає можливість визначеного наслідку, умови же сприяють реалізації цієї можливості.

Умови злочинності поділяються на три основні групі: супутні (вони утворюють загальний фон явищ та подій, обставини місця та часу), необхідні (без цих умов подія могла би й не настати), достатні (сукупність усіх необхідних умов). Коли існують усі вказані умови, можна далі говорити про їх цілісний комплекс.

Загальним для усіх детермінант злочинності виступає те, що в їх основі завжди лежать об’єктивні соціальні протиріччя, наприклад: невідповідність між зростанням потреб та можливостями суспільства по їх вдоволенню, різниця у культурно-побутових умовах життя в різних регіонах та ін. вказані та багато інших протиріч виступають джерелом загострення обстановки, саме вони дають перший імпульс розвитку та існуванню злочинності. При цьому причини злочинності необхідно розглядати в тісному взаємозв’язку з причинами існування іншими негативних явищ (пияцтво, проституція, наркоманія).