- •Тема 1 поняття, предмет, система і завдання кримінології
- •1.1 Поняття кримінології
- •1.2 Предмет кримінології
- •1.3 Система кримінології
- •1.4 Місце кримінології в системі наук, її зв'язок з юридичними і іншими науками
- •Тема 2 історія кримінології та її сучасний стан в україні
- •2.1 Джерела ідей кримінології і зародження кримінології як науки
- •2.2 Антропологічний і соціологічний напрям досліджень в історії кримінології
- •2.3 Становлення і розвиток кримінології в Україні
- •2.4 Роль наукової традиції в розвитку кримінології на сучасному етапі історії
- •Тема 3 методика кримінологічних досліджень
- •3.1 Поняття, межі і рівні досліджень кримінології, їх практична значущість
- •3.2 Методологія і методика досліджень кримінології
- •3.3 Методи досліджень кримінології
- •Тема 4 злочинність
- •4.1 Історія вчення про злочинність
- •4.2 Поняття злочинності, її кількісно-якісні-показники, латентна злочинність
- •Тема 5 злочинність за кордоном і сучасна зарубіжна кримінологія у боротьбі з нею
- •5.1 Класичний та антропологічний напрями кримінологічних теорій
- •5.2 Соціологічний напрям кримінологічної теорії
- •Тема 6 особа злочинця
- •6.1 Поняття особи злочинця
- •6.2 Структура особи злочинця
- •6.3 Типологія особи злочинця
- •6.4 Основні чинники, що сприяють формуванню особи злочинця
- •Тема 7 причини та умови конкретного злочину
- •7.1 Поняття причин вчинення конкретного злочину
- •7.2 Умови вчинення конкретного злочину
- •7.3 Ситуація в механізмі вчинення конкретного злочину
- •Тема 8 причини та умови злочинності
- •8.1 Поняття причин і умов злочинності. Види детермінації
- •8.2 Класифікація причин і умов злочинності
- •8.3 Причинний комплекс злочинності
- •Тема 9 попередження злочинності
- •9.1 Поняття, цілі і принципи попередження злочинності
- •9.2 Види попередження злочинів
- •9.3 Об’єкт попередження злочинності
- •9.4 Суб’єкти запобігання злочинності та основні напрями їх діяльності
- •9.5 Організація та управління процесом запобігання злочинності
- •Тема 10 кримінологічне прогнозування та планування боротьби із злочинністю
- •10.1 Поняття, завдання, види і методи прогнозування в кримінології
- •10.2 Поняття, завдання, види та етапи кримінологічного планування
- •Тема 11 злочинність неповнолітніх і молоді та її попередження
- •11.1 Кримінологічні особливості злочинності неповнолітніх
- •11.2 Кримінологічна характеристика особливостей особи неповнолітніх злочинців
- •11.3 Причини і умови злочинності неповнолітніх
- •11.4 Попередження злочинності неповнолітніх
- •Тема 12 насильницька чи агресивна злочинність і хуліганство та її попередження
- •12.1 Поняття і кримінологічна характеристика насильницьких злочинів і хуліганства
- •12.2 Основні детермінанти насильницьких злочинів і хуліганства
- •12.3 Основні напрями попередження насильницьких злочинів і хуліганства
- •Тема 13 корислива злочинність та її попередження
- •13.1 Поняття корисливої злочинності
- •13.2 Заходи попередження корисливої злочинності
- •Тема 14 організована злочинність та її попередження
- •14.1 Поняття та кримінологічна характеристика організованої злочинності
- •14.2 Причини та умови існування та розвитку організованої злочинності
- •14.3 Загальні напрямки попередження організованої злочинності
- •Тема 15 професійна злочинність та її попередження
- •15.1 Поняття і характеристика професійної злочинності
- •15.2 Особа професійного злочинця
- •15.3 Причини і умови професійної злочинності та її попередження
- •Тема 16 рецидивна злочинність та її попередження
- •16.1 Поняття і кримінологічна характеристика рецидивної злочинності
- •16.2 Причини та умови рецидивної злочинності
- •16.3 Особа злочинця-рецидивіста
- •16.4 Попередження рецидивної злочинності
- •Тема 17 необережна злочинність та її попередження
- •17.1 Поняття необережної злочинності
- •17.2 Причини та умови необережної злочинності
- •17.3 Запобігання злочинам, вчиненим з необережності
- •Тема 18 злочинність, пов’язана з незаконним обігом наркотиків, та її попередження
- •18.1 Суспільна небезпека незаконного обігу наркотиків
- •18.2 Причини злочинності у сфері незаконного обігу наркотиків
- •18.3 Попередження злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків
- •Тема 19 злочинність в армії та її попередження
- •19.1 Поняття і кримінологічна характеристика злочинності військовослужбовців
- •19.2 Кримінологічна характеристика особи злочинців-військовослужбовців
- •19.3 Причини і умови злочинності військовослужбовців
- •19.4 Попередження злочинності військовослужбовців
- •Тема 20 пенітенціарна злочинність та її попередження
- •20.1 Поняття і кримінологічна характеристика злочинності у місцях позбавлення волі
- •20.2 Причина та умови пенітенціарної злочинності
- •20.3 Кримінальна субкультура в системі причин та умов рецидиву злочинів з боку засуджених
- •20.4 Попередження пенітенціарної злочинності
- •Тема 21 екологічна злочинність і її попередження
- •21.1 Кримінологічна характеристика екологічної злочинності
- •21.2 Причини та умови екологічної злочинності
- •21.3 Запобігання екологічній злочинності
- •Тема 22 жіноча злочинність і її попередження
- •22.1 Поняття і кримінологічна характеристика жіночої злочинності
- •22.2 Особливості причин і умов жіночої злочинності
- •22.3 Попередження жіночої злочинності
- •Список рекомендованої літератури
14.2 Причини та умови існування та розвитку організованої злочинності
Існування організованої злочинності пов'язано із складним розвитком нашого суспільства, із суперечностями, які особливо загострилися у перехідний до ринкових відносин період. Деякі з цих суперечностей набувають властивостей криміногенних факторів злочинності, в тому числі й організованої. За змістом їх можна класифікувати на економічні, соціальні, організаційно-управлінські, суспільно-моральні та правові фактори. Вони у своїй сукупності породжують організовану злочинність.
До економічних факторів належать глибокі кризові явища в економіці: розрив господарських зв'язків, деформування зовнішньої торгівлі, тривалі взаємонеплатежі, помилки в процесі приватизації, неналежний контроль за діяльністю комерційних банків, широка лібералізація цін, поява спільних змішаних акціонерних товариств з участю іноземних фізичних і юридичних осіб (економічна репутація деяких з них породжує сумніви), зростання «тіньової» економіки і бартерних взаєморозрахунків, «непрозорість» паливно-енергетичного ринку та ін.
«Тіньова» економіка – це не враховані офіційною статистикою і не контрольовані суспільством виробництво, споживання, обмін та розподіл матеріальних благ і коштів. Інакше кажучи, це економічна діяльність, що суперечить чинному законодавству, тобто сукупність нелегальних господарських дій. Сьогодні «тіньова» економіка являє собою розгалужену систему, яка має власну спеціалізацію і своїх «тіньових» лідерів, пронизана мафіозними структурами. За даними Кабінету Міністрів України обсяг незаконної «тіньової» економіки сягає 50%, і по суті вона діє не в інтересах держави, а всупереч їм. У «тіньовий» сектор перекочувало 14 млрд. гривень, вкрай необхідних державі. Вони перебувають поза банківським обігом. За масштабами «тіньової» економіки Україна, за даними Всесвітнього банку, посіла перше місце серед країн СНД.
Виразно дають про себе знати криміногенні фактори соціального характеру. Це – безробіття; часто відсутність можливості одержувати заробітну плату, адекватну затраченій праці та своїй діловій кваліфікації; розшарування суспільства на бідних та багатих; прагнення окремих громадян жити на рівні високих стандартів сучасних розвинутих країн (дорогий автомобіль, вілла, відпочинок за кордоном і т.ін.) при фактичній відсутності домогтися всього цього правомірним шляхом; недовіра окремих людей до держави тощо.
Організаційно-правові фактори, що обумовлюють організовану злочинність, проявляються у відсутності жорсткого контролю з боку державного апарату за обліком і розподілом національного багатства, недоліках господарського механізму і практики його функціонування, у кричущій безгосподарності та безкарності за її конкретні прояви, незадовільній роботі контролюючих органів. Ще не викоренена роз'єднаність у функціях по боротьбі з організованою злочинністю між різними правоохоронними відомствами. У цьому зв'язку слід відмітити також неналежне матеріально-технічне, ресурсне та кадрове забезпечення підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю. Викликає справедливі нарікання стиль їх роботи.
Під суспільно-моральними факторами у першу чергу розуміють погіршення морального клімату у суспільстві, девальвацію духовних цінностей. Багато прошарків населення заражені корисливо-здирницькою психологією. Тон у суспільстві стали задавати ділки «тіньової» економіки і корумповані чиновники. Ці особи вже не бояться демонструвати свої неправомірні доходи. Антисуспільні елементи певною мірою сприйняли досвід і спосіб життя зарубіжних злочинних спільнот.
Організованій злочинності сприяють і такі нездорові явища, як хвиля беззаконня, що вразила окремих громадян і керівників різного рангу; низька державна фінансова і виконавча дисципліна; недосконалість системи адміністративного управління; значна поширеність і дозволеність порушень службової честі та етики. Перелічені та інші подібні явища підживлюють організовану злочинність.
Особливу роль у визріванні злочинної діяльності кримінальних структур відіграють корупція та її найбільш небезпечний прояв – хабарництво. Згубний вплив корупції, тобто зловживання владою в особистих цілях (продажність влади), відчувається у всьому світі. Це відбувається тому, що владні та управлінські повноваження містять у собі велику спокусу для осіб, схильних до протиправного збагачення. Цим користуються учасники організованих злочинних угруповань, зближуючись з чиновництвом. Слід підкреслити, що деякі державні службовці нерідко самі йдуть назустріч кримінальним елементам, бажаючи найдорожче продати свої послуги.
Впровадження основних елементів ринкової економіки, децентралізація державних структур, обов'язковість одержання ліцензій на право заняття різною господарською, торговельною, посередницькою діяльністю, штучні протизаконні можливості занизити оцінку майна, що приватизується, ухилитися від сплати податків та зборів у повному обсязі та багато інших небажаних обставин періоду перебудови усіх сторін нашого життя відкрили необмежені можливості для корупції. Вона, немов злоякісна пухлина, підриває здоров'я державного і суспільного механізму. Кримінальні структури витрачають на підкуп посадових осіб різного рангу до 50% своїх злочинних доходів. У подібні кримінальні відносини втягнуто понад половину підприємців та комерційних структур. Про високий рівень корупції в Україні йдеться на численних нарадах, у пресі, на телебаченні, у Верховній Раді. Інформація щодо неї надходить від власних оперативних органів, зарубіжних спецслужб, Міжнародного банку, іноземних інвесторів та ділових кіл. Проте реальних успіхів у боротьбі з корупцією поки що немає.
На стані боротьби з організованою злочинністю негативно позначаються деякі обставини правового характеру, що належать як до законодавства, так і до процесуальної діяльності правоохоронних і правозастосовних органів. Тут мається на увазі відсутність оптимальної правової бази по протидії організованій злочинності; низька якість попереднього розслідування по даній категорії справ; необґрунтоване розчленування багатоепізодних і багатосуб'єктних кримінальних справ, котре не дає змоги до кінця встановлювати усі злочинні зв'язки усередині кримінальних угруповань, що дозволяє багатьом їх членам уникнути кримінальної відповідальності; невиправданий лібералізм при призначенні покарання, а то й взагалі порушення принципу його невідворотності щодо окремих винних осіб; недостатньо гарантована безпека свідків, судово-слідчих працівників по справах щодо злочинів, вчинених організованими кримінальними угрупованнями; не вирішено однозначно питання про право керівників спецслужб по боротьбі з організованою злочинністю вимагати відомості і документи із банків про фінансові операції юридичних і фізичних осіб та ін.
Що ж до причин та умов конкретних злочинів, які вчиняють члени організованих злочинних груп, то під ними розуміти нижчевикладене. Так, безпосередньою причиною одиничного злочину є окремі негативні соціальні явища та процеси, притаманні сучасній дійсності, під впливом яких у свідомості винної особи виникають глибокі, стійкі антигромадські погляди, звички, що породжують у неї високого ступеня наміри вчинити певний злочин. Під умовою конкретного злочину розуміються ті об'єктивні обставини, що сприяють вчиненню злочину і досягненню злочинної мети.
Причини і умови діють на індивідуальному рівні, фактори злочинності мають місце на загальносоціальному рівні.
