Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія. Тютюнник Т.В. КЛ. 2012. (укр.мов)...doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

17.2 Причини та умови необережної злочинності

Загальні методологічні положення про детермінацію злочинності як негативного соціального явища повною мірою поширюються і на детермінацію злочинів, учинених з необережності. Проте детерміна­ція цих злочинів має і певну специфіку – як уже зазначалося, значну роль при їх вчиненні відіграє ситуація. У взаємодії негативних якостей особи, небезпечної ситуації, знарядь і засобів, якими користується або керує особа, і полягає причина необережних злочинів. Але на необережну злочинну поведінку особи впливає не сама ситуація, а її суб'єктивне усвідомлення і оцінка, які не є тотожними об'єктивному змісту і значенню ситуації. Жодна ситуація не може спричинити діяння без взаємодії з тими чи іншими якостями особи. Попри всю важливість ситуації як об'єктивного чинника, злочинна поведінка розпочинається з дії або бездіяльності особи. Дані світової статистики свідчать, що, наприклад, з трьох пригод на транспорті дві обумовлюються людським фактором і протягом тривалого часу ця пропорція зберігається. Сприяти цьому можуть і психофізіологічні особливості особи (зниження рівня уваги, дефекти сприйняття, швид­кість реакції і т. ін.).

До обставин, які створюють можливість виникнення небезпечної ситуації, і яка, у свою чергу, може призвести до вчинення необереж­ного злочину, слід також віднести:

  • зниження рівня контролю з боку посадових або спеціально уповноважених осіб за технікою безпеки, за дотриманням норм і правил з охорони праці;

  • низький рівень професійної підготовки фахівців і спеціалістів в окремих галузях людської діяльності, де використовуються механіз­ми підвищеної небезпеки, відсутність періодичного підвищення кваліфікації спеціалістів, детального ознайомлення з новою технікою, її устаткуванням;

  • порушення працівниками встановлених умов експлуатації устаткування;

  • відсутність на виробництві, у цехах, на робочих місцях необхід­ної нормативної і регулюючої інформації: правил поводження з пев­ними матеріалами чи речовинами, інструкцій з експлуатації машин і механізмів тощо, або ж наявність недоліків у цій документації;

  • недостатня потужність технічних систем забезпечення безпеки, природоохоронних систем, вимірювальної або контрольної апаратури, їх застарілість, несправність, або ж, іноді, її відсутність;

  • погіршення забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

  • недотримання режиму праці і відпочинку на виробництві, зни­ження рівня медичного огляду працівників;

  • конструктивні недоліки машин і механізмів;

  • зношування основних фондів на виробництві (машин і механізмів);

  • недбалий ремонт техніки, транспорту та іншого устаткування, використання нестандартних або саморобних деталей, несертифікованих матеріалів або речовин;

  • застарілі технології виробництва та обладнання, порушення правил технологічного процесу;

  • високий рівень концентрації промислових об'єктів у окремих регіонах країни, несприятлива структура промислового виробництва і високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;

  • хибні уявлення про виробничий колективізм, виконання завдання за будь-яку ціну, низький рівень культури виробництва та ін.

Серед умов, які сприяють, зокрема, вчиненню необережних зло­чинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, можна визна­чити також:

  • невикористання водієм і пасажирами пристосувань індивідуаль­ної безпеки;

  • порушення нормативів робочого часу, що веде до додаткового психологічного навантаження водія;

  • віктимну поведінку пішоходів;

  • довготривалість експлуатації транспортних засобів;

  • технічні недоліки конструкції автотранспортних засобів, які ускладнюють управління ними;

  • неналежний контроль за станом автотранспортних засобів, як з боку власників, так і з боку державної служби безпеки руху;

  • недоліки в діяльності державної служби безпеки руху, а саме недобросовісне виконання службових обов'язків, укриття злочинів від обліку, корупційні зловживання серед працівників;

  • недостатнє фінансування дорожнього господарства, що призво­дить до незадовільного стану автомобільних шляхів, доріг, порушення безпечних нормативів при їх прокладенні або ремонті та ін.