Економічна теорія

Політична економія

Міжнародна економіка

Мікроекономіка

Макроекономіка

Рис. 1.2. Міжнародна економіка як частина економічної теорії

Міжнародні ринки

Тенденції розвитку міжнародної економіки

Міжнародні відношення

Об’єкти міжнарод-ної економіки

Суб’єкти міжнародної економіки

Ресурси

Рис. 1.3. Об’єкти міжнародної економіки

Міжнародні ринки та економічні відносини за змістом поділяють на:

міжнародну торгівлю товарами та послугами;

міжнародні інвестиції та міжнародний кредит;

міжнародне науково-технічне співробітництво;

валюту та валютні відносини;

міжнародну міграцію робочої сили (Рис. 1.4).

Предметом “Міжнародної економіки”, як особливої науки й навчального курсу, є відносини, що утворюються між економічними суб'єктами в процесі діяльності, що виходить за межі державних кордонів і реалізуються в різних формах міжнародного бізнесу.

До суб'єктів міжнародної економіки відносяться окремі держави та їхні об'єднання, міжнародні організації, юридичні організації та фізичні особи, діяльність яких виходить за національні границі (Рис. 1.5).

Міжнародні науково-технічні відносини

Міжнародна торгівля:

товвари;

послуги

Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародні економічні відносини

Міжнародний рух капіталу:

- кредити;

- інвнестиції

Міжнародний рух фінансових інструментів

Рис. 1.4. Міжнародні ринки та міжнародні економічні відносини.

Суб’єкти міжнародної економіки

Окремі держави

Фізичні особи

Інтеграційні угруповання держав

Міжнародні організації

Юридичні організації

Рис. 1.5. Суб’єкти міжнародної економіки

У табл. Д. 1 Додатку наведено основні економічні показники провідних суб’єктів світового господарства та України.

Відповідно рівневі світового господарства в змісті міжнародної економіки та її структурних елементів можна виділити рівень відносин між окремими країнами й наднаціональний (регіональний і транснаціональний) рівень.

У залежності від рівня розвитку МЕВ виділяють:

1. Міжнародні економічні контакти – найпростіша форма разових економічних зв'язків, що носять епізодичний характер й здійснюються на основі разових угод.

2. Міжнародна економічна взаємодія - стійкі зв'язки між економічні суб'єктами різних країн, що ґрунтуються на довгострокових економічних угодах.

3. Міжнародне економічне співробітництво – довгострокові кооперативні зв'язки в торговельної, виробничій та науково-технічній сфері.

4. Міжнародна економічна інтеграція – вищий рівень розвитку МЭО, що ґрунтується на взаємопереплетінні економік різних країн, проведенні взаємної економічної політики як у відношенні країн-членів інтеграційного союзу, так і по відношенню до третіх країн.

Основним завданням «Міжнародної економіки» є вивчення закономірностей функціонування й розвитку в міжнародному масштабі ринкової системи організації господарського життя. Якісне його вирішення вимагає розробки теоретичної та методологічної бази, інструментарію досліджень. На цій основі міжнародна економіка досліджує:

- закономірності формування сукупного попиту та пропозиції на економічні блага на міжнародному рівні;

- тенденції розвитку міжнародних ринків сировини, товарів та послуг, капіталу, валюти, робочої сили та технологій;

- вплив процесів глобалізації на формування національних економік та світової господарської системи в цілому;

- можливості та інструментарій регулювання цих процесів.

Вивчення курсу МЕВ націлює студентів на:

ознайомлення з понятійним апаратом, використовуваним у практиці МЕВ;

ознайомлення студентів із міжнародним економічним середовищем;

формування розуміння сутності МЕВ, форм, принципів і законів їхнього розвитку;

визначення закономірностей інтеграційних процесів у сучасному світі;

формування навичок аналізу стану розвитку світогосподарських процесів, формування вмінь наукового прогнозування їхнього розвитку.

Відповідно, в межах міжнародної економіки можна виділити теоретичні (теорії міжнародної економіки) та практичні (зовнішньоекономічна діяльність); такі, що досліджують об’єкти (грошово-кредитна система зарубіжних країн) та суб’єкти (світова економіка, економіка окремих країн, міжнародні комерційні та некомерційні організації) міжнародної економіки як на макро- (міжнародна економічна діяльність України) так і на мікроекономічному (управління ЗЕД підприємства) рівні, спеціальні галузеві та суміжні економічні дисципліни (міжнародний маркетинг; економічна дипломатія) (Табл. 1.1).

Інтернаціоналізація як чинник розвитку. Історія та теорія.

Розвиток міжнародних економічних відносин докорінно змінив характер формування людської цивілізації. До епохи Великих географічних відкриттів окремі континенти, географічні регіони, і навіть країни жили відособленим господарським життям. Світова господарська система складалася протягом сторіч, цей процес продовжується і зараз, збагачуючись новими формами міжнародного співробітництва. Світова господарська система набуває глобальні риси, перетворюючись у всесвітню економічну цілісність. Розглянемо основні етапи формування світової господарської системи.

Перший етап. Вихідною формою міжнародного співробітництва була міжнародна торгівля. Її виникнення можна віднести до часу формування перших держав. Однак у цей час були відсутні як технічні, так і економічні передумови набуття нею комплексного, системного, всеохоплюючого змісту. Вона мала спорадичний, випадковий характер. Державні утворення в цей період становили замкнуту, націлену на самозабезпечення господарську систему.

Таблиця 1.1

Міжнародна економіка як комплексна наука

	Міжнародна економіка
Рівень	Теоретич-ний	Фактографіч-ний	Процесуаль-ний	Практичний	Суміжні та спеціальні галузеві дисципліни
Загальні	Теорії міжна-родної еконо-міки	Світова економіка	Міжнародні економічні відносини	Зовнішньоекономічна діяльність; ЗЕД підприємства;	Міжнародний маркетинг; Міжнародний менеджмент; Менеджмент ЗЕД; Міжнародні фінанси; Міжнародне економічне право; Міжнародна економічна статистика; Економічна дипломатія; Економічна географія
Спеці-альні	Теорія міжнарод-ної торгів-лі; Теорія міжнаро-дного інвесту-вання	Економіка зарубіжних країн; Порівняльна економіка країн світу; Економіка країн, що розвиваються; Економіка США…	Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності; Міжнародна торгівля; Міжнародні фінанси; Міжнародний рух робочої сили	Міжнародна економічна діяльність України; Управління ЗЕД підприємства; Міжнародна інвестиційна діяльність; Міжнародна еколого-економічна діяльність; Управління міжнародною конкурентоспроможні-стю підприємства; Управління міжнародними проектами	Управління міжнародним маркетингом;
Спеціа-лізовані	Міжна-родні стратегії економіч-ного розвитку;	Міжнародні організації; Транснаціо-нальні корпорації; Грошово-кредитні системи зарубіжних країн;	Міжнародні кредитно-розрахункові валютні операції; Валютні операції;	Облік ЗЕД; Облік у зарубіжних країнах; Аудит у зарубіжних країнах; Митна справа	Маркетингові комунікації у міжнародному бізнесі; Менеджмент транспортних послуг у ЗЕД;

Другий етап. Удосконалювання техніки, і, насамперед, корабельної справи забезпечили Великі географічні відкриття ХУ-ХУ11 ст., створили умови та можливість торгівлі на значні відстані. Зростає рівень життя населення, формується платоспроможний попит і це сприяє активізації міжнародної торговельної діяльності. З'являються перші великі торговельні компанії. У цей же період, спочатку у Венеції, Генуї пізніше в Амстердамі, одержує досить широке поширення міжнародний кредит. Однак він продовжує зберігати свій безпосередній зв'язок із торговельною діяльністю. Ну, а першим спекулятивним досвідом міжнародного інвестування можна назвати «Міссісіпський план» 1719-1720 р. Джона Лоо. Отримує розвиток міжнародна міграція робочої сили.

Третій етап зв'язаний із промисловою революцією кінця ХУ111- першою половиною Х1Х в. У цей період завершується формування світової колоніальної системи, відповідно розширюється географія, форми і товарна структура світових господарських зв'язків. Однак обмеження економічних прав колоніальних територій, заборона на встановлення господарських зв'язків з економічними суб'єктами, що не відносяться до метрополії, перешкоджали формуванню єдиного світового господарства.

Четвертий етап. Успіхи в розвитку машинної індустрії, засобів транспорту й зв'язку забезпечили формування до кінця Х1Х в. єдиного світового ринку товарів і послуг. Основні потоки направлялися усередині колоніальних імперій та між метрополіями. Дістає розвиток міжнародний кредит, міжнародні інвестиції. Першими неоднозначними глобальними досвідами останнього було будівництво Суецького й Панамського каналів. Національні економіки перетворюються в учасників міжнародного руху практичних усіх видів економічних ресурсів. У цих умовах і виникає поняття «світове господарство».

П'ятий етап. Формування двох протиборчих економічних систем у 20-х рр. ХХ в. розірвало економічну єдність світу.

Шостий етап. Останнє десятиліття ХХ в. можна вважати початком нового етапу розвитку світового господарства. Його особливостями є:

- всесвітнє поширення ринкових відносин;

оволодіння людиною географічним простором;

формування інтернаціональних продуктивних сил;

посилення економічної взаємодії й взаємозалежності.

Тенденціями розвитку світового господарства в сучасних умовах є:

глобалізація господарських зв'язків;

ріст ролі зовнішнього фактора в господарському розвитку країни;

розвиток регіональних інтеграційних процесів;

підвищення ролі й значення ТНК;

зростання питомої ваги сфери послуг;

посилення ролі й значення міжнародних фінансових структур;

ослаблення можливості контролю з боку держави над економічними процесами як на міжнародному рівні, так і усередині країни.

У нових умовах глобальної економіки забезпечення випереджаючого розвитку перетворюється у вирішальну умову становлення політичної, соціальної, культурної незалежності держави. Змістовне наповнення основних періодів інтернаціоналізації світової економіки після промислової революції в Англії показано в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2