Товарна структура світового експорту у 1999 р.

Млн. дол.

	Усього	%
Продовольство, сировина, топливо	992238	18
В тому числі: - продовольство	392514	7,1
- сировини	204745	3,7
- паливо	394979	7,2
Готові вироби та напівфабрикати	4332547	78,5
В тому числі: - продукція хімічної промисловості	527324	9,5
- продукція машинобудування	2287797	41,4
- транспорт та інші готові вироби	1517426	27,5
Інші товари	197706	3,6

Прискорення темпів відновлення асортименту продукції веде до швидкого відновлення номенклатури міжнародної торгівлі. Цикл життя товарів складає 3-5 років у передових галузях, 8-9 – в обробній промисловості. В той час, як на початку століття цей термін становив 20 років.

Відбувається інтелектуалізація торгівлі. Високотехнологічна продукція складає 15 – 20 % експорту розвитих країн.

Зміни в соціальній структурі світового господарства обумовлюються швидким розвитком нових виробників, що тіснять традиційних.

Росте частка машин і устаткування (з 28,8 до 38,8 %, із них електротехнічне устаткування складає 25 % і швидко росте його частка). Розширюється торгівля цим устаткуванням між ПРК.

Географічна структура торгівлі характеризує її диференціацію за територіальним й організаційним принципами угрупування держав.

Основний обсяг міжнародної торгівлі припадає на ПРК, одночасно зростає частка ПК і РК. На частку ПРК (Табл. Д. 1)) приходилося 75,7 % світового експорту, РК – 20,0 %, ПК – 4,2 %. Поряд із скорочення частки США у світовому експорті (з 32 % у 1950 до 14,2 % на початку нового тисячоліття) відбувається ріст частки Японії (з 0,5 5 у 1946 до 7,3 % ), зростає частка країн Західної Європи. В основі зовнішньоекономічних успіхів лежить висока конкурентноздатність національного виробника. За прогнозами фахівців на початку ХХ1 століття провідне місце в цій сфері займуть США, Японія й Китай. За ними слідують Німеччина, Сінгапур, Південна Корея, Індія, Тайвань та ін.

РК залишаються постачальниками сировини, продовольства, відносно простих виробів. Зниження попиту на них означає скорочення експортних можливостей РК. До того ж частка РК у цій сфері скоротилася з 40 % (1960) до 28 % (початок 90-х).

Слід зазначити успіх НІК. За їхній рахунок частка РК в експорті готової промислової продукції досягла на початку 90-х 16,3 %. Частка Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу, Сінгапуру у світовому експорті в середині 90-х складала 10,5 %. Частка КНР зросла з 1 % у 1978 до 2,9 %.

Характерною тенденцією є розвиток і поглиблення міжнародного поділу праці між ПРК, зростає товарообіг між ними при одночасному скороченні частки РК. Має місце тенденція до формування самодостатності ПРК. Значна частка в експорті складної, дорогої техніки скорочує можливості її придбання РК.

Міжнародна торгівля послугами представляє комплекс різноманітних видів економічної діяльності. Міжнародні класифікації розділяють їх на фінансові, туристичні, професійні (виробничі), туристичні, соціальні, морські перевезення, інші види транспорту, приватні й офіційні послуги.

Ринок послуг – це розгалужена система вузькоспеціалізованих ринків. У 1997 р. його обсяг склав 1,320 трильйона дол. У тому числі транспортні послуги склали 310 млрд. дол. Туризм – 430 млрд. дол. Або 20 % світового експорту. І він розвивається удвічі швидше, ніж ринок товарів. Серед секторів, які розвиваються найбільш динамічно – міжнародна торгівля ліцензіями. Причому 99 % їхнього експорту і 85 % імпорту приходиться на операції між розвитими країнами.

У географічному плані лідерами ринку послуг є велика вісімка. На ці країни приходиться 70 % експорту і 50 % імпорту послуг.