6. Інтеграція України у світовий економічний простір.

Однієї з найскладніших проблем стратегії зовнішньоекономічних відносин України є визначення правильного співвідношення векторів інтеграції у світовий економічний простір. Основним напрямом інтеграції України визначено Європейський Союз. Постають питання формування алгоритму практичної реалізації цього вектора, його співвідношення з іншими напрямками зовнішньоекономічних зв'язків, участі України в глобальних економічних процесах.

Особлива увага в нових умовах приділяється необхідності дотримання стратегічного балансу між європейським вектором і іншими напрямками, насамперед у межах стратегічного трикутника «США – ЄС – Росія», а також Японії та Китаю. З однієї сторони необхідно враховувати економічні інтереси й потенційні можливості економіки України, з іншого боку – потенціал і тенденції розвитку кожного з названих суб'єктів міжнародної економіки.

Наскільки ми готові до вступу в ЄС? Готові як в економічному, так і в інституціональному плані. Може, перспективи зближення з іншими регіональними об'єднаннями виглядають більш реальними?

Розвиток сучасних технологій – основа рівноправної інтеграції в ЄС. Наскільки ми готові, у цьому відношенні, приєднається до передового економічного об'єднання світу?

Частка витрат на науку у ВВП ЄС складає 2,16 %, США – 2,63 %, Японії – 2,8 %, України – 1,13 %. Обсяг високотехнологічного експорту відповідно (у дол. на душу населення) складає 827, 632, 752, 12; його частка в експорті готових виробів відповідно 18, 33, 26 і 12 %, обсяги надходжень і платежів за використання ліцензій у дол. на душу населення складають 61, 7 і 78,9; 136,3 і 41,8; 58,6 і 71,0; 00,6 і 0,14. Кількість ПК на 1 тис. населення відповідно 234,6; 458,6; 237,2; 13,8. Уже ця статистика свідчить про те, що успішна інтеграція в ЄС вимагає істотного поліпшення цих ключових показників технологічного розвитку.

Нагадаємо, що передумовою успішної інтеграції є дотримання ряду умов, ключовими з яких, є близькість рівнів розвитку й інтернаціоналізація економіки країн-партнерів, а так само наявність високорозвинених економічних зв'язків між суб'єктами економічної діяльності. Інтенсивність їх між країнами, що інтегруються, повинна бути більш високою ще до початку процесу інтеграції. У противному випадку виникає проблема економічної сумісності.

Наскільки ми відповідаємо цим вимогам?

По-перше, за рівнем ВНП на душу населення (4400 дол.) Україна значно відстає як середнього по ЄС (22 223 дол.), так і від найнижчого (10 670 дол.). У процентному відношенні він складає 20 % від середньоєвропейського і 37,8 % від мінімального. Офіційна статистика свідчить про те, що за рівнем економічного розвитку відставання України набагато перевищує припустимі для учасників інтеграції величини. Однак, при цьому варто врахувати:

2. кризовий стан економіки;

3. далеко не повне використання її потенційних економічних можливостей;

4. системний, комплексний характер економіки;

5. наявність колосального тіньового сектора.

Якщо за глибиною трансформаційної кризи Україна набагато обігнала східноєвропейські держави, то по масштабах, рівневі самозабезпеченості виробництва, наявності замкнутих виробничих циклів Україна набагато їх перевершує. Нашу економіку за цим показником дійсно можна віднести до числа небагатьох у світі цілісних народногосподарських комплексів. Рівень тінізації економіки перевищує 50 %. А це так само і реальні, не зафіксовані офіційною статистикою доходи населення.

По-друге, за рівнем інтернаціоналізації економіки Україна значно відстає від інших країн ЄС навіть за умови високого рівня відкритості економіки. Так, якщо обсяг експорту на душу населення по ЄС-15 складав 7 160 дол. США, мінімальний (Греція) 1 416, максимальний (Ірландія) 19 392, то по Україні він становить 499 дол. Для порівняння, по країнам десятки, що приєдналася до ЄС у 2004 р. він складає в середньому 1931, мінімальний (Польща) 1121, максимальний (Словенія) 5572. Обсяг експорту відносно ВВП складає в середньому по ЄС 32 %, коливаючись від 16 % (Греція) до 80 % (Ірландія). В Україні він становить 40 % . Обсяг прямих закордонних інвестицій у дол. на душу населення в середньому по ЄС-15 складав 663 дол., варіюючи від 53 дол. (Італія) до 26 655 дол. (Нідерланди). По Україні він складає всього 140 дол. Для порівняння в країнах десятки у середньому – 188, мінімальний рівень 70 дол. (Кіпр), максимальний 415 дол. (Естонія). Таким чином, статистика однозначно свідчить, що економіка України значно відстає від економік країн ЄС, наближення до показників ЄС можливо лише за умов забезпечення активного економічного розвитку.

Певні сумніви викликає і географічна орієнтація Українського експорту й перспективи її розвитку. Якщо для країн ЄС характерна пріоритетна орієнтація на внутрішньосоюзний зовнішньоторговельний обмін (середній показник 62,8 %), то в Україні цей показник варіюється від 21 % до 31 %. Таким чином, сучасна орієнтація експортного потенціалу України, відповідно до профілю міжнародної конкурентноздатності продукції лише частково відповідає європейським інтеграційним устремлінням. Швидше вона спрямовує Україну убік «третього світу», ніж регіональної інтеграції.

Успішна інтеграція України у світовий економічний простір можлива лише за умови активізації внутрішніх економічних перетворень.

Основними напрямками забезпечення міжнародної економічної інтеграції є: лібералізація міжнародного руху товарів, капіталу і робочої сили й створення в країні сильних економічних інститутів. Серед показників, що характеризують інституціональну структуру економіки, виділяють такі, як приватизація, реструктуризація підприємств, ринкова лібералізація й конкуренція, реформи фінансового сектора, регламентація й тарифікація зовнішньоекономічних відносин. Слід зазначити істотну інституціональну несумісність України з провідними сегментами світового господарства. Таким чином, інституціональні перетворення в країні перетворюються в необхідну передумову успішної міжнародної інтеграції.

Мова йде про еволюційне, поступове входження у світову економічну систему. Не можна обмежувати себе одним стратегічним напрямком інтеграційних процесів, необхідний комплексний підхід до розвитку коопераційних зв'язків, як на Заході, так і на Сході, у тому числі і за океаном.

Реальних успіхів можна досягти при концентрації ресурсів на ключових напрямках розвитку, на тих сегментах структури економіки, що визначають майбутнє світової економіки, створюють можливості для випереджаючого розвитку. Необхідний перехід від монетарно-стабілізаційної до інституціональної політики. У центрі уваги – забезпечення пріоритетного розвитку профільних галузей, які вже сьогодні показали свою перспективність, високий технологічний рівень і міжнародну конкурентноздатність, здатність перетвориться в «локомотив» росту. Насамперед, це аерокосмічна галузь, виробництво нових матеріалів, окремі виробництва у фармацевтичній, електронній і електротехнічній галузях. Необхідна поступова адаптація українського законодавства до системи міжнародних норм і правил.

Література: 4, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 16, 19, 20, 23, 25, 26, 27, 28, 30