Вплив пзі на економіку простежується в наступних напрямках (Рис. 4.6):

Оволодіння сучасною технологією

Нагромадження капіталу

Стимулювання розвитку культури

Позитивні наслідки ПЗІ

Розвиток національної економіки

Ріст рівня зайнятості і заробітної плати

Рис. 4.6. Позитивні наслідки ПЗІ

• нагромадження капіталу;

• оволодіння сучасною технологією;

• ріст рівня зайнятості і заробітної плати;

• розвиток національної економіки;

• стимулювання розвитку культури.

Однак вплив ПЗІ може мати як позитивний, так і негативний характер. Це залежить від конкретної економічної ситуації у країні й характеру інвестиційних угод.

Найбільшу вигоду ПЗІ приносять ПРК. Як країни базування вони одержую вигоду у вигляді відсотків, дивідендів, ліцензійних платежів і платежів за управлінські послуги. Завдяки ПЗІ країни донори отримують доступ до нових джерел сировини, нової виробничої бази, з'являється можливість продовження життєвого циклу продукції, проникнення на новий ринок, придбання управлінських «Ноу-хау». Усе разом сприяє економічному росту.

Для РК ПЗІ означають:

7. ріст зайнятості й рівня життя населення;

- активізацію участі в міжнародному поділі праці

7. ріст технологічної залежності;

8. негативні культурні зміни;

- активізацію використання національних ресурсів;

7. удосконалення технологій;

8. активізацію участі в міжнародному поділі праці

9. поліпшення платіжного балансу за рахунок заміщення імпорту власним виробництвом і потенційним ростом експорту;

10. стимулюється ріст конкуренції на національних ринках;

11. ростуть надходження в державний бюджет.

Негативні наслідки ПЗІ для РК:

7. технологічна залежність;

8. недотримання інвестором своїх зобов'язань;

9. висока імовірність розбіжності інтересів інвестора з національними пріоритетами розвитку економіки;

10. можливість недотримання інвестором своїх зобов'язань;

11. негативні культурні зміни (передчасний перехід до суспільства споживання, без достатньої МТБ);

12. утручання ТНК у діяльність уряду.

Від ПЗІ виграють:

7. іноземні фірми-інвестори;

8. робітники, безпосередньо задіяні у виробництві;

9. урядовий і бюрократичний апарат країни-одержувача.

Від ПЗІ програють:

7. наймані робітники країни-інвестора;

8. конкуруючі фірми країни-одержувача;

9. платники податків і одержувачі бюджетних коштів обох країн.

Неоднозначне відношення до ПЗІ спостерігається як у РК, так і в ПРК. У РК поряд із розумінням ПЗІ як засобу доступу до сучасних технологій вони розцінюються як засіб посилення іноземного впливу й експлуатації.

Більш 95 % відсотків ПЗІ виходить із ПРК. Вони ж і одержують приблизно 75 % ПЗІ. Обсяг ПЗІ на міжнародних ринках капіталу на початок нового тисячоліття становив біля трьох млрд. дол. Найбільший їх обсяг направлявся в обробну промисловість та сферу послуг.

Портфельні інвестиції.

З початку 90-х рр. відбувається активне зростання обсягів портфельних інвестицій (ПІ). Уже в середині 90-х рр. вони коштували більш 100 % ВНП ПРК. Як правило, ПІ засновуються на приватному капіталі.

Міжнародні портфельні інвестиції розділяються на інвестиції у (Рис. 4.7):

Цінні папери акціонерних товариств

Казначейські векселі

Облігації

Міжнародні портфельні інвестиції

Боргові цінні папери

Інструменти грошового ринку

Прості векселі

Депозитні сертифікати

Боргові розписки

Фінансові деривативи

Банківські акцепти

Опціони

Варанти

Свопи

Ф’ючерси

Рис. 4.7. Портфельні інвестиції

7. акціонерні цінні папери;

8. боргові цінні папери – документи, що задовольняють відношення позики між власником документа і його емітентом (облігації, прості векселі, боргові розписки);

9. інструменти грошового ринку – грошові документи, що дають власникові право на гарантований доход на визначену дату (казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти);

10. фінансові деривативи – похідні грошові інструменти, що засвідчують право власника на продаж або покупку первинних цінних паперів, або цінні папери інституціональних інвесторів, що спеціалізуються на портфельних інвестиціях (опціони – право продати або купити ЦП або товар за фіксованою ціною на визначену дату в майбутньому, ф'ючерси – стандартні короткочасні контракти на покупку або продаж ЦП або товарів за визначеною ціною і на визначену дату в майбутньому, варанти – право придбати в емітента на пільгових умовах певну кількість акцій протягом визначеного періоду, свопи – угоди про обмін платежами за однією і тією ж заборгованістю в майбутньому).

Перевага портфельних інвестицій у більшій ліквідності. Причина їхнього використання – прагнення розмістити капітал у тій країні й у такі ЦП, що будуть приносити максимум прибутку за припустимим рівнем ризику. Вони виступають засобом захисту грошей від інфляції й одержання спекулятивного доходу. Чим вище прибутковість, тим вище ризики вкладення в ЦП. Оборот ПІ вище обороту ПЗІ.

Основні тенденції розвитку міжнародної інвестиційної діяльності в сучасних умовах:

1. Випереджаючий ріст іноземного інвестування в порівнянні з іншими формами міжнародного економічного співробітництва.

2. Ріст значимості ПЗІ як інструмент освоєння нових ринків і встановлення контролю над виробництвом пояснює зростання їхньої частки в загальному обсязі інвестування (80 % на початку тисячоріччя).

3. Домінування промислово розвитих країн як центрів залучення капіталу (87 % запозичених ПЗИ приходиться на розвинуті країни).

4. Зростання частки ТНК в експорті капіталу (65 % експорту інвестицій у 2000 р. приходилося на 100 найбільших міжнародних корпорацій).

5. Росте суперництво за інвестиційні ресурси між основними світовими інвестиційними центрами – Європою, Північною Америкою та Південно-Східною Азією.

6. Абсолютна перевага недержавних форм експорту капіталу (60 % світових інвестицій належить приватному капіталові, 30 % - державному і 10 % - капіталові міжнародних фінансових організацій).