Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕ Пос. 4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4. Стратегічні напрямки інтернаціоналізації національної економіки.

Пріоритет в інтеграційних планах України Європейського Союзу, найбільш розвинутого інтеграційного об’єднанням країн світу, економічного, політичного та військового союзу, не знімає необхідності дотримання стратегічного балансу між іншими центрами економічного розвитку. Перш за усе мова йде про США, Росію. Японію, Китай. До цього ж спонукає відсутність офіційних гарантій з боку ЄС щодо перспектив повноправного членства у цій організації, дисбаланс між рівнем економічного розвитку країн ЄС та Україною.

Коли ми говорили про перспективи міжнародної інтеграції України ми вже відмічали значне відставання нашої економіки за показниками технологічного розвитку, інтернаціоналізації економіки, рівнем ВВП, конкурентноздатністю національної продукції. Невідповідають європейській орієнтації України й напрямки міжнародних торговельних потоків.

Дослідження показують, що за реальним рівнем економічного розвитку Україна не може бути активним учасником найбільш зрілих форм інтеграційних процесів. Безоглядне форсування входження країни в глобальні економічні структури, перш за усе у ЄС може завдати суттєвої шкоди самій Україні. Тому диверсифікація напрямів міжнародного співробітництва як на Заході, так і на Сході є необхідною передумовою успішного розвитку економіки.

Успішне входження економіки України у світову систем господарювання можлива лише за умов подолання технологічного відставання, відновлення науково-технічного, соціоекономічного, культурного потенціалу. Проведений нами раніше аналіз готовності української економіки до інтеграції у структури ЄС свідчить, що не суб’єктивне небажання “старих” членів співтовариства розширити коло потенційних партнерів-конкурентів, а об’єктивне суттєве відставання за більшістю показників від держав - членів ЄС є основною причиною невдачі спроб України швидко інтегруватися до товариства.

Альтернативою інтеграції до ЄС досить часто розглядається входження України до Єдиного Економічного Простору, інтеграційного об’єднання держав колишнього СРСР. На користь приєднання до ЄЕП послуговує великий історичний досвід співпраці, спорідненість економік, наявність значних культурних зв'язків. Росія полишається основним постачальником енергетичних ресурсів, основним торговим партнером.

Перспективним напрямком міжнародного економічного співробітництва є розвиток співпраці в межах ГУУАМ. Частка Грузії, Узбекистану, Азербайджану та Молдови у експорті України (8.2 %) свідчить про значний потенціал ринків збуту українських товарів у цих країнах. Водночас вони є постачальниками енергоносіїв, хімічної продукції, кольорових металів, бавовни.

Ще одним напрямком є співпраця в межах Чорноморського економічного співробітництва. До організації входять: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція. Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. Кінцевою метою союзу є створення зони вільної торгівлі. Структура керівних органів співробітництва включає: Ділову раду ЧЕС, Раду міністрів закордонних справ, Парламентську асамблею ЧЕС, Чорноморський банк торгівлі та розвитку.

Зважаючи на місце й значення США у сучасних економічних процесах стан економічних відносин із цією державою є одним з індикаторів позиції країни у світовому співтоваристві. За роки незалежності ці відносини перетерпіли суттєві зміни. Від беззастережної підтримки на початку реформ до обережних та відверто негативних у випадках, коли українська сторона, на думку державного департаменту, починала відходити від зафіксованих у заяві про дружбу та партнерство критеріїв.

За твердженням багатьох вітчизняних та іноземних політологів результатом економічних реформ 90-х років стало формування передумов для побудови в Україні суспільства латиноамериканського типу. Схожість економічної ситуації, цілей та завдань розвитку зумовлюють зростання інтересу України до Латинської Америки. Перш за усе зростає інтерес у галузі міжнародної торгівлі, пошуку ринків збуту. Українські виробники в змозі зацікавити своїх латиноамериканських партнерів значним переліком машин, устаткування, товарів широкого вжитку. У співпраці з цими країнами необхідно враховувати особливості природно-кліматичних умов, національного менталітету, інтеграційних спрямованостей країн регіону.

Найважливішими партнерами України в Азії є Туреччина, країни Близького Сходу, Пакистан, Китай, країни АСЕАН, Південна Корея та Японія.

Значні потенціальні можливості для розвитку експорту українських товарів створює налагодження взаємовигідного співробітництва з країнами Африканського континенту. Наші економіки можуть доповнювати один одного. Серед найперспективніших для України можна назвати ПАР, Єгипет, Гану, Замбію, Зімбабве, Кенію, Лівію, Марокко, Мадагаскар, Нігенію, Туніс. Українські машини, устаткування, металопродукція, продукція АПК, різноманітні послуги цілком конкурентноздатні на ринках цих країн.

Закріплення позитивних тенденцій в економіці України сприяє поступовому виходу України на міжнародні ринки капіталів. Лише за 2004 р. обсяг іноземних інвестицій у країну зріс на 1 900 млн. дол. На початок 2004 р. він становив 7 043 млн. дол. Зостає значення взаємодії з провідними суб’єктами світових фінансових ринків. Перш за усе з МВФ, Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку. Співробітництво з цими організаціями в значній мірі сприяє зростанню ефективності участі національної економіки у світовому господарстві. По перше, приваблюють невисокі ставки кредитування. По друге, і це найголовне, надання кредиту послуговує сигналом для для інших гравців світового фінансового ринку про рівень стабільності національної економіки. Але практика обумовлювання міжнародних кредитів на лише економічними вимогами формує неоднозначне ставлення до діяльності цих організацій. Тому розрахунок перш за все на власні економічні ресурси – основа динамічного розвитку України, гідної інтеграції у світове економічне співтовариство.

Література: 7; 11; 16; 20; 23; 25; 27; 33.