Порівняльні переваги в міжнародній торгівлі за д.Рикардо

(Умови обміну: відріз сукна = бочонок вина.)

	Витрати на виробництво (робочих днів):
	Португалія	Англія
Відріз сукна	90	100
Бочонок вина	80	120

Достоїнство теорії – вона показала, що міжнародна торгівля вигідна всім її учасникам, хоч вигоди ці можуть розподіляться нерівномірно.

Недолік – не досліджуються причини виникнення порівняльних переваг.

Теорія співвідношення факторів виробництва шведських економістів Е. Хекшера і Б. Оліна (Уліна). Вона уперше викладена в статті Э. Хекшера, опублікованій в 1919 р. і книзі його учня, Б. Оліна (Уліна) «Міжрегіональна й міжнародна торгівля», що вийшла в 1933 р. Теорія ґрунтується на запропонованій Ж.-Б. Сеєм концепції факторів виробництва. Окремі країни по-різному забезпечені цими факторами. У теорії Хекшера-Оліна мова йде про працю та капітал. Фактори, яких у країні багато більш дешеві в порівнянні з дефіцитними. Відповідно товар, у виробництві якого використовується більше надлишкових факторів, буде відносно дешевше. Тим самим країна набуває відносні переваги по цьому товару на зовнішньому ринку.

Найбільш важливими допущеннями теорії є різна фактороінтенсивність окремих товарів і факторонасиченість окремих країн. Фактороінтенсивність – показник який визначає співвідношення витрат факторів виробництва на виробництво визначеного товару.

К₂/L₂ > K₁/L₁

Факторонасченість – показник, що визначає відносну забезпеченість країни факторами виробництва. Визначається або через відносні ціни кожного з факторів виробництва, або через їхні абсолютні розміри.

P^’_k/Р' > P_k/P_L або T^’_k/T' > T_k/T_L

Відповідно до теорії порівняльних переваг Хекшера-Оліна країна одержує переваги й експортує ті товари, випуск яких базується на надлишкових для неї факторах виробництва й імпортує ті товари, для випуску яких вона гірше наділена факторами виробництва.

Достоїнство – теорія показує причини виникнення порівняльних переваг у міжнародній торгівлі.

Недолік – не завжди дає пряму відповідь на питання, чому саме той або інший товар переважає в експорті або імпорті країни.

Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва (теорема Хекшера – Оліна – Самуельсона) стверджує, що міжнародна торгівля приводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на однорідні фактори виробництва в країнах, які приймають участь у міжнародній торгівлі.

Парадокс В. Леонтьєва. Досліджуючи зовнішню торгівлю США в 1947, 1951, 1967 р. учений звернув увагу на те, що більш капіталомістким виявився не експорт, а імпорт, як передбачає теорія Хекшера-Оліна для США, із більш дорогою робочою силою і дешевим капіталом. Пояснюють цей парадокс більшою вартістю людського капіталу, великою часткою капіталомісткої імпортної сировини.

Парадокс В. Леонтьева свідчить про те, що для пояснення причин спеціалізації країн у міжнародній торгівлі недостатньо вивчення ступеня наділеності різних країн факторами виробництва, але важливо враховувати ефективність їхнього використання.

Теорія ефекту від масштабу П. Кругмана акцентує увагу на тому, що в міру зростання масштабів виробництва, зниження витрат на виготовлення одиниці продукції стає вигідним спеціалізуватися й обмінюватися технологічно однорідною, але диференційованою продукцією, навіть між країнами однаково наділеними факторами виробництва (сучасні індустріальні країни).

Теорія життєвого циклу товару стверджує, що нові товари швидше за усе будуть вироблятися та отримають попит у країнах, де вони створені (скоріш за усе у ПРК). Життєвий цикл товару складається з чотирьох етапів (упровадження, зростання, зрілість, занепад). В міру розширення збуту, зростання внутрішньої та зовнішньої конкуренції, втрати товаром інноваційних якостей, виробництво поступово переміщується з країни розробника в інші ПРК, НІК, РК.

Розглянуті нами теорії міжнародної торгівлі акцентують увага на виробничих факторах міжнародної торгівлі, розглядають її з боку пропозиції. Однак немаловажне значення для міжнародної торгівлі має так само і попит. Американський учений П. Ліндерт відзначає, що вивчати міжнародну торгівлю, займаючись лише пропозицією, і не вивчаючи попит, це все рівно, що різати однією половиною ножиців або аплодувати однією долонею.

Частково вплив попиту на міжнародну торгівлю розглядаються в теорії внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації Б. Баласси. Він звертає увагу на такі фактори як різниця в смаках споживачів, географічна близькість, розбіжність сезонів сільськогосподарського виробництва.

Теорія конкурентних переваг американського ученого М. Портера викладена в роботі «Міжнародна конкуренція». Конкурентні переваги національних фірм залежать від економічного макросередовища. А воно визначається не тільки виробничими факторами, але і:

1. Характером попиту на внутрішньому ринку;

2. Розвиненістю суміжних і споріднених галузей;

3. Рівнем менеджменту;

4. Рівнем конкуренції;

5. Економічною політикою уряду;

6. Випадковими подіями.

Поєднання цих перемінних визначає конкурентні переваги країн на світовому ринку.

На напрямки торговельних потоків, вигоди спеціалізації впливають переваги споживачів. Вони самі собою можуть бути причиною й основою для взаємовигідної торгівлі, дозволяючи підвищити рівень задоволення потреб. Саме відмінності в перевагах споживачів пояснюють торгівлю між близькими країнами. Теорія подоби країн убачає причину зростання частки торгівлі готовими товарами між ПРК у тому, що в цих країнах маються подібні сегменти ринку в результаті близькості рівнів доходів споживачів, культурної близькості, історичних зв'язків і т.д.