Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕ Пос. 4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

1. Міжнародний рух капіталів і його форми.

Міжнародні фінансово-кредитні відносини – відносини, що встановлюються між суб'єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, міжнародного переміщення цінностей у грошовій та товарній формах з метою одержання власниками прибутку, відсотка або інших вигод.

За формами володіння виділяють приватний і державний капітал.

Основні форми експорту капіталу:

  1. експорт підприємницького капіталу (інвестиції):

  2. - прямі закордонні інвестиції;

  3. - портфельні інвестиції:

  4. - - дольові цінні папери;

  5. - - боргові цінні папери;

  6. експорт позичкового капіталу (кредит):

  7. - боргові цінні папери;

  8. - звичайний міжнародний кредит (МК);

  9. - пільговий МК;

  10. - безкоштовний МК;

  11. міжнародна технічна допомога:

  12. - фінансова допомога:

  13. - - пільговий МК;

  14. - - безкоштовний МК;

  15. - - гранти;

  16. - - грошові подарунки;

  17. - матеріальна допомога.

Цілями міжнародного експорту капіталів виступають:

  1. контроль інвестора над діяльністю підприємства;

  2. одержання підприємницького доходу;

  3. одержання відсотка по кредитах;

  4. забезпечення довгострокових економічних і політичних інтересів.

Міжнародний ринок капіталів – система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позичкових капіталів між країнами.

Інституціональну структуру світового ринку капіталів можна розділити на:

  1. первинних кредиторів:

  2. - населення;

  3. - державні структури;

  4. - приватні фірми;

  5. банки;

  6. пенсійні фонди;

  7. страхові компанії;

  8. національні та міжнародні організації;

  9. основних посередників:

  10. - транснаціональні банки;

  11. - фінансові компанії;

  12. - фондові біржі;

  13. - центральні й зовнішньоекономічні банки країн світу;

  14. - міжнародні й національні фінансово-кредитні організації;

  15. основні споживачі капіталу:

  16. - транснаціональні компанії;

  17. - державні органи;

  18. - приватні фірми;

  19. - міжнародні й регіональні організації.

Основними секторами міжнародного ринку капіталів є:

- світовий грошовий ринок (в основному міжбанківські операції терміном до одного року);

  1. ринок євровалют;

  2. світовий фінансовий ринок (емісія і розміщення ЦБ на довгостроковій основі.

Євроринок – частина світового ринку капіталів, що включає систему міжнародних обмінних відносин і валютно-кредитних інститутів, зв'язаних з операціями з євровалютами й цінними паперами. Складається з євроринку валют і євроринку ЦБ.

Євровалюта – тверда валюта, у якій комерційні банки здійснюють безготівкові депозитно-позичкові операції за межами країн-емітентів. Вона зберігає форму національної грошової одиниці, префікс «євро» свідчить про вихід національної валюти з-під контролю національних валютних органів. Назва запозичена від «євродолара» – доларів, що знаходилися в розпорядженні європейських валютних установ і приватних осіб. Пізніше так почали називати всі долари, що знаходяться в обігу за межами США. В сучасних умовах префікс «євро» поширився й на інші валюти, що використовуються за межами країни-емітента.