Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕ Пос. 4.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Економічні вигоди:

А) Підвищення доходів.

Б) Підвищення зайнятості.

В) Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

Політичні вигоди:

А) Захист від лобіювання.

Б) Боротьба з корупцією.

Вигода системи сот для взаємин між країнами:

А) Забезпечення рівних шансів для всіх учасників.

Б) Ефективний механізм розв’язання спорів.

В) Зміцнення міжнародної стабільності.

Україна і СОТ

Вступ України до СОТ є одним із пріоритетів зовнішньоекономічної політики України й розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного транспарентного середовища для залучення іноземних інвестицій.

Процес вступу України у СОТ передбачає дві головні складові:

- Завершення двосторонніх переговорів по доступі до ринків товарів і послуг із країнами-членами Робочої групи по розгляду заявки України про вступ у СОТ;

- Гармонізацію законодавства України відповідно до вимог угод СОТ.

Міжнародний торговий центр – МТЦ (1964). Мета створення – надання торговельної інформації та консультаційних послуг по сприянню міжнародній торгівлі, з 1974 р. виконує функції центрального органу ООН із питань надання технічної допомоги в розвитку торгівлі в країнах, що розвиваються. Основна програма – «Сприяння торгівлі й розвиткові експорту», ключові напрямки передбачають:

  1. створення національних інфраструктур для стимулювання торгівлі;

  2. виявлення й освоєння експортних ринків;

  3. створення національних служб сприяння торгівлі;

  4. стимулювання торгівлі на багатобічній основі;

  5. підготовка кадрів;

  6. удосконалювання техніки імпортних операцій.

Здійснюються так само програми: «Технічне співробітництво з найменш розвинутими країнами» й «Технічне співробітництво з національними торговельними палатами». Штаб-квартира знаходиться в Женеві.

Міжнародна торговельна палата - МТП (1919). Неурядова організація, що поєднує національні федерації підприємців зацікавлених у розвитку економічних і фінансових зв'язків. Мета – сприяння поліпшенню економічних відносин між країнами, установленню ділових контактів і росту взаєморозуміння, сприяння формуванню загальних інституціональних основ економічної взаємодії, поширенню торгово-економічної й політичної інформації сприяючої розвиткові міжнародного бізнесу.

Органи управління: Конгрес, Рада, виконавчий комітет, Секретаріат, підрозділи по різним аспектам економічного співробітництва. Діє міжнародний комерційний арбітражний суд, бюро по зв'язках з ООН та її спеціалізованими підрозділами. Рішення носять рекомендаційний характер. Штаб квартира знаходиться в Парижі.

МТП розробила міжнародні правила тлумачення товарних термінів «Інкотермс», що визначають базисні умови відвантаження товарів у міжнародних договорах купівлі – продажу. Перша редакція підготовлена в 1936 р., нині діюча – у 2000 р. (Табл. 3.5).

Таблиця 3.5.

ІНКОТЕРМС 2000

Найменування групи

Скороче-на назва

Зміст

Група E

Відправлення

EXW

Ex Works – Франко завод

Група F

Основне перевезення несплачене

FCA

Free Carrier – Франко перевізник

FAS

Free Alongside Ship – Франко вздовж борта судна

FOB

Free On Board – Франко борт

Група C

Основне перевезення сплечене

CFR

Cost and Freight – Вартість і фрахт

CIF

Cost, Insurance and Freight – Вартість, страхування та фрахт

CPT

Carriaga Paid to – Фрахт/перевозка сплачені до …

CIP

Carriaga and Insurance – Фрахт/перевезення й страхування оплачені до …

Група D

Прибуття

DAF

Delivered At Frontier - Поставка до границі

DES

Delivered Ex Ship - Поставка з судна

DEQ

Delivered Ex Quay - Поставка з пристані

DDU

Delivered Duty Unpaid - Поставка без сплати мита

DDP

Delivered Duty Paid – Поставка з оплатою мита

Місце України на світовому ринку товарів і послуг.

Особливості зовнішньоторговельного співробітництва України на сучасному етапі обумовлюють такі фактори:

- відновлення виробництва і розвиток споживання;

  1. подолання трансформаційної кризи в країнах СНД, та відновлення ринків збуту;

  2. значна сировинна залежність.

У 1999 р., уперше з 1992 р. зафіксоване позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Динаміку зовнішньоторговельного товарообігу з 1996 по 2003 рр. представлено у табл. Д. 3.

Показник експорту на душу населення в 2004 р. склав 498 дол. Для порівняння в Німеччини цей показник становив 6 637 дол., Франції – 4849, Польщі – 690 дол. По країнах СНД і Балтії він складає: Естонія - 1559, Литва - 1130, Білорусь – 590, Росія – 718, тільки в Молдови менше, ніж в України – 192 дол. США.

Провідні позиції у структурі експорту (Табл. Д. 5) займають: металопродукція (36,8 %), хімія (23,4 %), машинобудування тільки 14,4 %. При рості першої групи товарів, частка останньої має тенденцію до скорочення. Експорт металопродукції найчастіше націлений на забезпечення валютних надходжень. Значну частку в собівартості металургійної й хімічної продукції займає оплата за енергетичні ресурси.

Послуги Україна надає більш ніж 150 країнам (Табл. Д. 6, Д. 7), але левину їхню частку (82,7 %) складають транспортні послуги. У тому числі 42,9 % надходження за послуги трубопровідного транспорту.

Ефективність експортної діяльності стримується:

  1. повільною структурною перебудовою виробництва;

  2. високою собівартістю більшості видів експортної продукції;

  3. нездатністю постачальників забезпечити сучасні вимоги до поставки продукції на експорт;

  4. практикою неповернення ПДВ експортерам;

  5. падінням продуктивності праці й ефективності виробництва.

На 1 дол. ВВП в Україні використовується 3,25 кг. еквівалента нафтопродуктів, у той час, як у країнах із середнім рівнем доходу цей показник складає 0, 67 кг., а в країнах ОЕСР – 0,27 кг. У результаті конкурентноздатність нашої продукції залишається низкою. Актуалізується завдання розробки експортоорієнованої моделі технічного й економічного розвитку вітчизняної індустрії.

У структурі імпорту переважають енергоносії (36,9 %).

У минуле десятиліття скорочувалася частка країн СНД у зовнішньоторговельній діяльності України. Лідерами нашого експорту є Росія й Китай. При цьому в торгівлі з країнами СНД утворився дефіцит, при збереженні позитивного сальдо в торгівлі з іншими країнами Причина - постачання енергоносіїв із Росії й Туркменістану. У перспективі частка СНД скоротиться до 20 –25 %

Частка країн Європи в українському експорті складає 20-32 %, стримує експорт неучасть України в СОТ. Експорт у країни американського континенту складає 4-6 %. Причини – товари з низьким рівнем обробки поставляти невигідно.

Швидкими темпами розвивається наше співробітництво з країнами Азії. Їхня частка в 1995 – 2000 р. виросла в 2 рази і склала 23,7 %. Перспективним регіоном торгівлі є Африка. Сьогодні її частка складає 4,6 %. До 2010 р. планується довести її до 10 %..

Стратегічними напрямками зовнішньоторговельної політики України є (Рис 3.7):

  1. розвиток експортного потенціалу в рамках міжнародної спеціалізації, використовуючи потенційні можливості структурної реформи економіки;

  2. спрямування зусиль на перспективні, технологічні сектори розвитку світової економіки (електроніка, біотехнології, науково-технічні, інженерні, консалтингові послуги, міжнародний туризм);

  3. створення конкурентноздатних ТНК, освоєння стратегій глобального маркетингу;

Міжнародна спеціалізація

Розвикок сучасних секторів економіки

Створення власних ТНК

Стратегічні напрямки зовнішньо-торговель-ної політики України

Диверси-фікація МТ

Забезпечення збалансо-ваності експорту та імпорту

Рис. 3.7. Стратегічні напрямки зовнішньоторговельної політики України

  1. диверсифікація географічної структури зовнішньої торгівлі, мінімізація критичної залежності від окремий держав і ринків, посилення економічної безпеки України;

- забезпечення збалансованості експорту й імпорту, торговельного та поточного платіжного балансу України.

Література: 2; 3; 4; 6; 7; 9; 10; 11; 14; 16; 19; 20; 21; 22; 23; 25; 26; 27; 30;

ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ РУХ ІНВЕСТИЦІЙ

Мета вивчення теми: освоєння студентами теоретичних засад міжнародного інвестування, сутності, особливостей прямих і портфельних закордонних інвестицій, чинників, що впливають на їх динаміку, стану та напрямів розвитку міжнародного інвестування в Україні.

Основні поняття: багатонаціональна корпорація, боргові цінні папери, варант, євровалюта, євроринок, інструменти грошового ринку, індекс транснаціоналізації, індекс фактичного стану справ у сфері ввезення ПЗІ, індекс потенціалу у сфері ввезення ПЗІ, країна базування, країна приймаюча, міжнародна корпорація, міжнародний кредит, міжнародний ринок капіталу, міжнародні інвестиції, міжнародні фінансово-кредитні відносини, опціон, портфельні інвестиції, правило Вальраса, прямі закордонні інвестиції, своп транснаціональна корпорація (ТНК), фінансові деривативи.

Рух товарів і послуг не є єдиною формою міжнародних економічних відносин. Фактори виробництва (земля, праця, капітал, технології) також можуть переміщатися між країнами. Міжнародний рух товарів і послуг може заміщатися рухом факторів виробництва. У залежності від факторонасиченості окремих країн, умов міжнародних економічних відносин, витрат і ризиків обмін ресурсів може набувати пріоритетне значення. Загальні закономірності залишаються незмінними - фактори виробництва переміщаються в ті країни, де в них відчувається нестача, ціна й ефективність використання вище.

Міжнародний рух факторів виробництва включає (Рис. 4.1):

  1. переміщення трудових ресурсів;

  2. переміщення капіталу, суть якого складається у вилученні з виробничої сфери частини капіталу й залучення його в діловий оборот в іншій країні;

  3. переміщення технологій.

Основними формами руху капіталу є міжнародний кредит і міжнародні інвестиції.

Міжнародний рух чинників виробництва

Трудові ресурси

Технології

Капітал

Міжнароний кредит

Прямі закордонні інвестиції

Закордонні інвестицій

Портфельні інвестиції

Рис. 4.1. Міжнародний рух чинників виробництва