3. Соціально-культурна складові міжнародних економічних відносин.

Крім безпосереднього впливу на характер господарської діяльності людини, середовище існування впливає на формування національної культури а через неї на економічну систему. Ці проблеми привертають увагу вчених починаючи з ХУІІІ ст.

Концепція соціокультурної динаміки, розроблена П. Сорокіним описує вплив основних форм культурної ментальності на специфіку господарської діяльності. Критеріями розмежування між ними є природа сприйманої реальності, характер цілей і потреб, що задовольняються, ступінь і способи їхнього задоволення. Форми людської поведінки обумовлюються домінантною культурою (Таблиця 2.1). Вона має цілісний, комплексний характер, стимулює одні і перешкоджає проявові інших поведінкових стереотипів (інститутів) соціально-економічного поведінки.

Ідеаціональна культура, у більшій мірі властива народам Сходу, націлює людину на задоволення духовних потреб за допомогою насамперед самовдосконалення. У результаті її активність має інтровертний характер, розвиває пізнання й розуміння духовних, нематеріальних явищ, ґрунтується на одкровенні, пророцтві, інтуїції, моральні ценнности носять абсолютний характер, акцент на жертовності, ігноруванні й осудові матеріального багатства. Формується менше стимулів розвитку економічних відносин у суспільстві. Її вплив породжує байдуже відношення до діяльності, спрямованої на нагромадження багатства й поліпшення умов життя, допустимість та здійснення таких учинків, що з погляду носія почуттєвої ментальності представляються даремною витратою часу й енергії, оскільки вони безглузді, «неекономічні», «неприбуткові».

Чуттєва культурна ментальность, властива народам Заходу, визнає первинність матеріальної, емпіричної, чуттєвої реальності, формує різноманітні матеріальні потреби, націлює людину на активну позицію по відношенню до світу. У результаті вона націлюється на створення знарядь сприяючих в зміні навколишнього світу. Наука ґрунтується на спостереженні, оцінюванні, експерименті, логічному аналізі. Практичне значення має усе, що приносить радість, насамперед багатство, комфорт, розиває принцип розумного егоїзму. Специфіка почуттєвої ментальності позначається в здійсненні економічних учинків, про які носій ідеаціональної свідомості не піклується зовсім, і в неприпустимості й нездійсненні багатьох дій, природних і звичних для людини, що належить до ідеаціонального ментального середовища.

Специфіка ментальної структури знаходить прояв у таких господарських цінностях:

Таблиця 2.1

Коротка характеристика основних типів культурної ментальності за

П. Сорокіним

Основні елементи	Типи культурної ментальності
	Ідеаціональна	Чуттєва	Ідеалістична
1. Реальність	Остання реальність, вічна, не чуттєва, трансцендентна	Почуттєва, емпірична, матеріальна	І та й інша, приблизно однаково представлені
2. Основні потреби та цілі	Духовні	Різноманітні і надзвичайно почуттєві	І ті, і інші приблизно однаково представлені
3. Спосіб задоволення	Головним чином, само вдосконалення	Головним чином, зміна навколишнього середовища	Обидва способи
4. Активність	Інтровертна	Екстравертна	Обидва типи рівно представлені
5. Знання	Розвиває розуміння й пізнання духовних, нематеріальних явищ і переживань; веде до мистецтва виховання і зміни внутрішнього життя людини	Розвиває науку про природні явища і технічні винаходи; веде до розвитку техніки, перетворенню навколишньої людини фізичної реальності	Обидва типи рівно представлені
6. Істина, її категорії, критерії й методи її досягнення	Заснована на внутрішньому досвіді, інтуїції, «одкровенні», пророцтві	Заснована на спостереженні, вимірі, експерименті за допомогою зовнішніх органів почуттів, логічного аналізу	Обидва способи однаково акцентовані (схоластика)
7. Моральні цінності й системи	Абсолютні, категоричні, вічні та незмінні	Відносні, чуттєві, утилітарні, максимум щастя для більшості людей, «мораль розумного егоїзму»	Обидві однаково акцентовані
8. Соціальні й практичні цінності	Неминущі і ведуть до останньої реальності; не мають цінності і навіть негативні (багатство, земний комфорт) акцент на жертовності	Усе, що приносить радість і, насамперед багатство, комфорт; у них основа престижу; принцип розумного егоїзму	Обидві системи рівно Представлені

17. відношення до праці й власності;

18. пріоритет особистого або суспільного інтересу;

19. ступінь свободи індивіда, можливість його самовираження;

20. схильність до традиції або допущення інновації, творчості, заповзятливості в соціально-економічній сфері;

21. конкуренція або монолітна єдність суспільства;

22. обмінний або розподільчий характер господарських відносин; прибуток або виконання плану як економічну мету господарювання.

“Економіка ідеаціонального суспільства докорінно відрізняється від економіки суспільства чуттєвого, і тому багато положень економічної теорії, що можуть бути застосовані до одного з них, не можна застосовувати до іншого» - стверджує вчений.

Особливості впливу основних типів культурної ментальності на інститути господарювання знайшли свій вираз у запропонованій С. Кирдіною теорії інституціональних матриць (табл. 2.2). Інститут – сукупність формальних і неформальних норм соціальної взаємодії.

Таблиця 2.2