Посилення впливу НТР на становлення міжнародних виробничих систем

Удосконалення механізм регулювання світової економічної рівноваги

Сучасні тенденції формування сес

Зростання значення світової економічної рівноваги

Днамічні зміни в основних пропорціях світової економіки

Рис. 11.2. Тенденції розвитку світової економічної системи.

Найбільш характерною рисою сучасного етапу формування світового господарства є зростання економічної єдності світу.

Новітні форми економічних ресурсів, насамперед знання, інформація, технології перетворюються в сучасному світі в найголовнішу детермінанту зближення форм економічного життя у всесвітньому масштабі.

Сприяють цьому (Рис. 11.3):

• структурне зближення національних господарств за найважливішими загальноекономічними пропорціями;

• вирівнювання населення за структурою професійно-освітнього складу;

• збереження поділу світу на центр і периферію.;

• посилення дії загально цивілізаційних законів і закономірностей;

• інтернаціоналізація виробництва й обігу, міжнародна господарська інтеграція;

• науково-технічна революція;

• зростання необхідності спільного рішення глобальних проблем людства;

• соціалізація власності, її розмивання серед значного числа економічних суб'єктів-акціонерів;

• дематеріалізація економічних ресурсів на основі інформатизації, та інтелектуалізації виробництва.

Фактори зближення форм економічного життя

Соціалізація власності

Міжгоспо-дарська інтеграція

Науково-технічна революція

Дематеріалі-зація економічних ресурсів

Збереження поділу на центр та периферію

Посилення дії загально-цивілізацій-них законів

Структурне зближення форм економічно-го життя

Професійно-освітє вирівнюваня населення світу

Необхідність спільного вирішення глобальних проблем

Рис. 11.3. Фактори зближення форм економічного життя.

Подальша інтернаціоналізація світового господарства набуває комплексний характер, охоплює всі підсистеми світового господарства. Вона перетворюється в головну умову збалансованого розвитку. Структурні елементи економік і економічних суб'єктів поєднуються в єдине ціле.

Якісні й кількісні аспекти інтернаціоналізації господарського життя характеризують такі показники, як рівень міжнародної спеціалізації й кооперації виробництва, обсяги міжнародної інвестиційної діяльності, обороту фінансового капіталу, спільної інвестиційної діяльності, міграції робочої сили.

Зростає вплив технологічного розвитку на становлення міжнародних виробничих систем.

НТР носить всесвітній характер, розвиток факторів виробництва теж набуває загальносвітовий характер. Вони втрачають національну специфіку. Це стосується як засобів виробництва так і робочої сили.

Глобалізація економіки означає встановлення безпосередніх зв'язків національних економік і світового господарства, їхній взаємовплив.

Господарська система набуває планетарні масштаби. Відбувається поступовий ріст значення зовнішніх факторів розвитку. Цьому сприяють: ефект від зростання масштабу виробництва; сучасний етап НТР; загострення проблеми ринків; потреба в зовнішнім фінансуванні розвитку; різний рівень забезпечення окремих країн економічними й природними ресурсами.

Внутрішні стимули глобалізації: розширення ринків збуту; вихід на зовнішні ринки у зв'язку з відсутністю необхідних ресурсів у країні.

Елементи глобальної економіки Рис. 11.4):

• Міжнародна науково-технічна сфера;

• Система міжнародного виробництва;

• Світовий ринок і міжнародна торгівля;

• Міжнародна валютно-фінансова система.

Міжнародна науково-технічна сфера

Світовий ринок і міжнародна торгівля

Елементи глобальної економіки

Система міжнарод-ного виробництва

Міжнародна валютно-фінансова система

Рис. 11.4. Елементи глобальної економіки

Носіїв, агентів економічної глобалізації можна розглядати в певній ієрархії (Рис. 11.5).

До першої групи належать:

6. міжнародні фінансові організації (МВФ, МБРР, ЄБРР );

7. міжнародні торговельно-економічні організації (ВТО, МОП, ФАО);

8. міжнародні неформальні фінансові утворення (Паризький клуб, Лондонський клуб).

США

ТНК;

ТНБ

Міжнародні фінансові, торговельно-економічні та неформа-льні рганізації

Агенти економічної глобалізації

Регіональні організації та союзи

ПРК

Рис. 11.5. Агенти економічної глобалізації.

Друга група включає:

9. ТНК;

10. ТНБ.

Третя група:

11. Регіональні організації та союзи.

Четверта група:

12. провідні країни світу.

До п’ятої групи відносять економічну наддержаву - США.

Зростає значення світової економічної рівноваги.

Економічна рівновага – відповідність між матеріального й ціннісними складового суспільного продукту, попитом та пропозицією. Вона припускає встановлення пропорцій між основними галузями сучасного виробництва. Вартісна рівновага має внутрішні й зовнішні аспекти. Зовнішній - виявляється у зв'язку між ціною й матеріальним змістом продукції, світового товарообігу. Вона забезпечується цінами, валютними курсами. Внутрішня рівновага формується співвідношенням цін на ліквідні засоби на міжнародних ринках.

Глобальна економічна рівновага, за твердженням членів Римського клуба – такий стан, коли чисельність населення й обсяг капіталу залишаються незмінними, і між силами, що впливають на їхню зміну підтримується стійкий баланс.

В умовах глобалізації, зростає загроза світових економічних криз, росте значення підтримки економічної рівноваги. Актуалізується завдання формування механізмів її збереження як на регіональному, так і на світовому рівнях. Економічна рівновага у світі є продуктом взаємодії всіх країн, що входять у систему міжнародного поділу праці.

На всесвітньому рівні окремі спроби регулювання стихійних економічних процесів здійснюються за допомогою цілого ряду спеціально створених міжнародних організацій. Насамперед, це відноситься до найбільш нестабільних підсистем світової економіки: торгівлі, валютно-фінансовим і кредитним відносинам, промисловому розвиткові, охороні навколишнього середовища, регіональному економічному й науково-технічному співробітництву.

Провідне значення належить системі органів ООН. Значний вплив на економічне регулювання справляють МВФ, МБРР, СОТ, щорічні наради керівників країн Великої сімки (вісімки), рішення ОЕСР, система ЕКОСОР (контроль над економічною рівновагою на регіональному рівні).

Зростає значення збереження глобальних пропорцій у розвитку економіки

Основні пропорції світової економіки (Рис. 11.6):

1. Між попитом та пропозицією на світовому ринку;

2. Між сумою цін товарів і послуг у світовій торгівлі й кількістю міжнародний ліквідних засобів, що опосередковують рух товарних потоків і послуг;

3. Між матеріально-речовинною й вартісною частинами світового товарообігу;

4. Між міжнародним товарообігом і рівнем розвитку транспортної системи.

• Міжгалузеві й внутрішньогалузеві пропорції

• Пропорції в окремих підсистемах світогосподарських зв'язків.

Між попитом та пропозицією на світовому ринку

Між сумою цін товарів і послуг у кількістю ліквідних засобів

Між матеріально-речовинною і вартісною частинами товарообігу

Основні пропорції світової економіки

Між товарообігом і рівнем розвитку транспортної системи

Пропорції в окремих підсистемах мирохозяйственных зв'язків

Міжгалузе-ві і внутрішньогалузеві пропорції

Рис. 11.6 Основні пропорції світової економіки

Зростає роль і значення механізму регулювання світової економічної рівноваги. Економічна рівновага у світі є продуктом взаємодії усіх вхідних у систему міжнародного поділу праці країн. Регулювання стихійних економічних процесів здійснюються за допомогою цілого ряду спеціально створених міжнародних організацій.

Глобалізація, ріст економічної єдності світу відбувається під впливом цілого ряду взаємодоповнюючих факторів.

Новітні форми економічних ресурсів, насамперед знання, інформація, технології перетворюються в сучасному світі в найголовнішу детермінанту зближення форм економічного життя у всесвітньому масштабі.

Посилюється вплив технологічного розвитку на становлення глобальних виробничих систем. НТР носить всесвітній характер, розвиток факторів виробництва теж набуває всесвітній характер. Вони втрачають національну специфіку, набувають універсальний, інтернаціональний характер. Це стосується як засобів виробництва так і робочої сили. Відбувається інтелектуалізація, мініатюризація, дематеріалізація засобів виробництва. Зростає значення професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили, ростуть витрати на її створення й відновлення.

У всесвітньому масштабі формується біотехнотронний тип факторів виробництва. Цьому сприяє поширення впливу ТНК, ріст кількості спільних підприємств, поширення вільних економічних, експортних зон.