3. Теоретичні основи міжнародної інвестиційної діяльності.
Класична теорія міжнародних інвестицій. Виробничі ресурси прагнуть туди, де може бути досягнута максимальна віддача. Мотив - максималізація прибутку від їх використання. Теорія стверджує, що чим більше накопичено капіталу, тим вище імовірність його експорту, як і експорту капіталомісткої продукції. Вище безробіття – імміграція робочої сили, ріст експорту трудомісткої продукції.
Достоїнство – показує причини інвестиційних рішень.
Недолік – в ній не розкрито механізм реалізації мотиву руху капіталу.
Які фактори стимулюють розвиток міжнародних інвестицій?
можливість скорочення ризиків шляхом географічної диверсифікованості виробництва;
можливість використання недоліків ринку;
можливість підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності.
Розшифруємо ці мотиви (Рис. 4.3):
Ефективність виробництва росте, якщо виробництво буде розташовано в місці, де фактори виробництва дешевше (праця в НІК, Китаї, державах СНД).
Розміщення виробництва біля джерел сировини (переробка нафти, металургія – там, де руда й вугілля) дозволяє не тільки заощаджувати на транспортних витратах, але і забезпечує стабільність постачаня.
Розміщення виробництв біля ринків збуту. Особливо у виробництві послуг (фінанси, бізнесконсалтінг, страхування).
Географічна диверсифікація (криза в одній країні не вплине на виробництво або збут в іншій).
Використання недоліків ринків (при обмеженні доступу до ноу-хау конкурентів, сегментації ринків).
Економія від збільшення масштабів виробництва.
Подолання тарифних та інших бар'єрів, що захищають національні ринки (виробництво японських автомобілів у США).
Можливість розміщення виробництва в країнах з менш строгими екологічними законами.
Захист капіталу від інфляції, при розміщенні в країнах зі стабільним курсом національної валюти.
Теорія життєвого циклу торгівлі й інвестицій Р. Вернона відбиває зростання міжнародного поділу праці на сучасному етапі. Нові товари розробляються та впроваджуються у ПРК (більші технологічні й фінансові можливості, попит, краще розвинена охорона Ноу-хау). Ціна завищена і, немає необхідності мінімізувати витрати. Основний об’єм збуту на внутрішньому ринку. Далі товар просувається на ринки ПРК. Експорт подовжує тривалість фази росту. Зростання конкуренції на іноземних ринках на стадії зрілості стимулює здійснення прямих інвестицій у розвиток виробництва безпосередньо у інших ПРК. Таким чином удається подолати тарифні перешкоди і транспортні витрати. На стадії спаду, подальше зростання конкуренції змушує перемістити виробництво в країни з низькою вартістю праці.
Дешевизна
факторів виробництва
Географічна
диверсифікація
Використання
недоліків ринку
Стимули ПЗІ
Економія на
транспортних витратах
Наближення до
ринків збуту
Економія завдяки
ефекту масштабу виробництва
Подолання
тарифних та нетарифних барьєрів
Рис. 4.3. Стимули до міжнародного інвестування
Якщо на початку прямі інвестиції стимулювалися необхідністю розширення ринків збуту, то з ростом конкуренції вони мотивуються необхідністю скорочення витрат виробництва.
Ми розглянули теоретичні концепції, що описують причини й послідовність руху іноземних інвестицій. Швейцарський економіст і математик Л. Вальрас (1834 –1910) сформулював правило, що характеризує взаємозв'язок міжнародних торговельних і фінансових операцій. Відповідно до нього вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту і чистих закордонних продажів активів і відсотків за ними
IM = X + NA + NR,
де IM – імпорт,
X – експорт,
NA – чисті продажі активів,
NR – чисті платежі відсотків.
Перетворення зазначеної формули дозволяє одержати наступний її вид:
IM – X – NA = NR
Баланс руху товарів і послуг (ліва частина формули) дорівнює балансові руху капіталу (права частина).