6. Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України.

Необхідність в інвестиціях для реформування української економіки оцінюється в 40 млрд. дол. У тому числі в металургію – 7 млрд. дол., машинобудування – 5 млрд. дол., транспорт – 3, 7 млрд. дол., нафтохімію – 3.3 млрд. дол. Кошти, що реально надходять на порядок менше потреб нашої економіки. Статистичні данні про надходження інвестицій в Україну наведено у таблицях Д. 8, Д. 9, Д. 10, Д. 12. Загальна сума ПЗІ на 1. 01. 2003 становила 6 657 млн. дол. 92 % складають ПЗІ з країн далекого зарубіжжя. Серед форм інвестування переважають грошові внески, внески рухомим і нерухомим майном, цінними паперами. Основні країни – інвестори (табл. Д. 9) – США, Кіпр, Великобританія. Галузеву структуру ПЗІ подано у табл. Д. 10. 49,8 % ПЗІ направляються у промисловість. У тому числі обробну 45,4 %, харчову (14,8 %), машинобудування 9,0 %, оптову торговлю і посереднецтво (17,7 %), фінансові операції 7,4 %, операції з нерухомістю – 5,2 %. Незначні інвестиційні ресурси направляються на розвиток сучасних галузей господарства, транспортної інфраструктури, освіти. Найбільшу привабливість (табл. Д. 12) мають такі регіони України, як м. Київ (31,9 %), Дніпропетровська (8,9 %), Київська (7,1 %), Запорізька (6,6 %), Донецька (6,5 %) та Одеська (5,4 %) області.

ПЗІ воліють вкладати в галузі, де капітал швидко обертається, а в нас пріоритетними є галузі з повільним оборотом капіталу. Чим можна пояснити сформовану ситуацію?

Україна займає 56 місце серед 60 країн за рівнем сприяння іноземним інвестиціям і 130 серед 170 у міжнародному рейтингу надійності капіталовкладень. У 90-х рр. ХХ ст. вона була віднесена до країн із найвищими політичними та економічними ризиками. Нестабільна внутрішньополітична обстановка, прогалини в законодавстві, часті зміни у сфері оподатковування, нестабільність валюти й нерозвиненість ринкової інфраструктури перешкоджають росту довіри іноземних інвесторів.

Залишає бажати кращого й інституціональна структура, незнання правил, відсутність досвіду роботи з іноземними інвесторами, небажання йти на матеріальні витрати в ході залучення інвестицій, острах утратити контроль над підприємствами.

Ріст ПЗІ в Україну гальмує:

- затяжна трансформаційна криза;

7. часта зміна законодавства про іноземні інвестиції (змінювалося 7 разів);

8. відсутність надійних гарантій від некомерційних ризиків;

9. характер приватизації;

10. низька купівельна спроможність населення;

11. недостатній рівень розвитку інфраструктури економіки.

Загальний об’єм іноземних інвестицій з України на 1.01. 2004 р. складав 163,5 млн. дол. (табл. Д. 11). Основна їх маса спрямовувалась у Росію. (52 %). Серед інших країн – Панама (11,4), В’єтнам (9,5), Іспанія (8,3). Серед сфер інвестування перевага надається операціям з нерухомістю (39,9,3 %), водному транспорту (32,9 %). В обробну промисловість спрямовано лише 8,3 % інвестиційних ресурсів. Основні регіони – інвестори – Харківська область 43 865 тис. дол. або 30,5 % (у т.ч. 42 444 тис. дол. у спільні підприємства), Одеська 40 836 тис. дол. або 28,8 %, Вінницька 15 867 тис. дол. або 11,3 % області, м. Севастополь 18 944 тис. дол. або 13,2 %. М. Київ 8 070 тис. дол. або 5,6 %.

Подолання кризи, формування інституціональної вади ринкової економіки створюють передумови для розширення іноземного інвестування в економіку України.

Література: 3; 4; 7; 9; 10; 11; 14; 15; 16; 19; 20; 21; 23; 25; 26; 27; 29; 30; 33.

ТЕМА 5. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ

Мета вивчення теми: ознайомлення з основами міжнародної кредитної діяльності, сутністю, змістом, формами й напрямками розвитку міжнародних кредитних відносин, специфічними проблемами, що виникають на міжнародних ринках кредиту й перспективами інтеграції України у світову систему кредитних відносин.

Основні поняття: валютний кредит, експортний кредит, зв'язані кредити, компенсаційний кредит, кредитна блокада, кредитна війна, кредитна лінія, лізинг, міжчасова торгівля, міжнародний кредит, товарний кредит, факторинг, форфейтинг.