Теорія ігор: матриця рішень. Оцінка варіантів чистої приведеної вартості, млн фр. Фр.1

Інвестиційна стратегія	Можлива реакція конкурентів
	R1 сильна	R2 середня	R3 слабка
S1 — випуск нової продукції	–800000	700000	1500000
S2 — рекламна компанія	–200000	500000	1300000
S3 — цінова політика	–100000	500000	1100000

Рішення приймають менеджери вищої ланки управління. Насамперед, вони вивчають ризикованість інвестиційної стратегії, і можливе розширення конкурентної позиції з метою зростання прибутку. У тому разі, якщо компанію очолюють сміливі, агресивного типу менеджери, то вони, безумовно, виберуть стратегію S₁, вкладення фінансових фондів у випуск нової продукції ще невідомий на ринку. На дії менеджерів піде відповідна реакція конкурентів, із боку таких же агресивних сильних R₁, із боку менше агресивних або оборонних середня R₂ або слабка R₃. У тому випадку, якщо компанію очолюють обережні люди, що проводять оборонну політику, то вони віддадуть перевагу менше ризиковані стратегії S₂ і S₃, їм буде також протистояти політика конкурентів від R₁ до R₃. На підставі теорії ігор будується матриця управлінських рішень (табл. 9.8). У матриці відбиті результати кожної стратегії і кожної стратегії і кожної можливої на не реакції конкурентів. У ній показані можливі результати і гадана чиста приведена вартість. Таким чином, призначення гри складається в тому, щоб показати заснованої на мотиваціях її менеджерів.

У висновку слід зазначити, що теоретики оцінюють ефективність використання моделей для визначення ризику дуже песимістично. На їхню думку, метод моделювання не припускає якогось конкретного рішення, тому його використання на практику обмежено. Хоча роблять застереження про те, що досягнення в області комп’ютерного забезпечення можуть змінити становище¹.

Є також твердження, що моделювання, спрямоване на реалістичність, на практиці залишається таке що важко розуміється. Як дотепно пишуть автори “Така іронія долі: моделювання, що призначалося для відкриття чорних ящиків (маються на увазі інвестиційні проекти В. С), зрештою, створює новий чорний ящик”².

9.3. Економічна оцінка проекту Методи визначення оцінки проекту

У практику бюджетування капітальних вкладень використовуються методики для оцінки проекту. Вони дають можливість приймати обгрунтовані рішення по інвестиціях.

1. Методи, засновані на дисконтуванні грошових потоків, тобто враховуючу зміну вартості грошей у часу:

а) розрахунок внутрішньої ставки прибутку (стандартний внутрішній коефіцієнт прибутковості — Internal Rate of Return — IRR);

б) визначення чистої приведеної вартості (Net Present Value — NPV);

в) визначення коефіцієнтів вигода/витрати (Benefit/Cost ratio) або індекс прибутковості.

2. Методи, що не враховують зміну вартості грошей у часу:

г) визначення періоду окупності проекту (Pay back Period);

д) оцінка проекту на основі використання балансової норми прибутку (The Accounting Rate of Return).