Бізнес-план корпорації

А. Призначення корпорації.

В. Сфера використання капіталу корпорації.

С. Цілі корпорації.

D. Зовнішнє підприємницьке середовище, що передбачається.

E. Стратегія корпорації.

F. Підсумок аналізу очікуваних підприємницьких результатів.

G. Політика і плани в галузі виробництва товарів.

1. маркетинг;

2. організація виробництва;

3. фінанси.

1. Працюючий капітал:

1. загальна політика в галузі працюючого капіталу;

2. управління грошовими коштами і ринковими цінними паперами;

3. управління товарно-матеріальними запасами;

4. кредитна політика й управління дебіторською заборгованістю.

2. Дивідендна політика.

3. Фінансові прогнози:

1. бюджету капітальних вкладень;

2. бюджету грошових надходжень і видатків;

3. фінансовий баланс, що передбачається (pro forma statement);

4. зовнішнє фінансування;

5. аналіз фінансового стану.

4. План проведення контрольних перевірок.

1. адміністрація й особистий склад.

2. науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.

3. нова продукція.

5. Консолідований план корпорації.

Як видно зі схеми, фактично план складається усіма відділами, кожний з них ставить свої цілі, завдання, визначає обсяги, і тільки після цього він зводиться в єдиний консолідований план корпорації.

Фінансове планування на 5 років припускає упорядкування альтернативних планів.

По-перше, складається план агресивного росту. Він включає значні капітальні вкладення, фінансування НДДКР, освоєння нових видів продукції розширення конкурентної позиції.

По-друге, складається план нормального розвитку виробництва з урахуванням розширення ринку збуту, але без загострення конкурентної боротьби.

По-третє, передбачається також упорядкування плану зі зниженими темпами росту, скороченням капітальних вкладень і збуту продукції.

По-четверте, при певних обставинах може бути запланована ліквідація одного з підрозділів або дочірнього підприємства. У таких випадках складаються плани розформування, тобто продажі або ліквідація підрозділу іншими шляхами¹.

Слід підкреслити, що основна робота з підготовки плану покладена на фінансовий відділ. Розробка політики і планів з виробництва продукції по суті визначається фінансовими показниками. Плани, що стосуються працюючого капіталу, дивідендної політики, і фінансове прогнозування покладаються в основу майбутніх виробничих планів. Але, з іншого боку, вихідну інформацію для фінансового планування дають відділ маркетингу і виробничий відділ. Підготовка плану пов’язує всі відділи. Ретельність, достовірність точність у розрахунках кожного відділу сприяють підвищенню якості планування.

Найважливішою проблемою планування є балансування майбутніх витрат і джерела фінансування.

Методи складання прогнозних фінансових звітів

На основі прогнозу продажів фінансовий відділ складає гіпотетичні, pro forma (лат. формальні або заради форми) фінансові документи: баланс комерційної діяльності, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у капіталі, звіт про зміни фінансової позиції.

Прогнозні документи необхідні не тільки для корпорації. Їх можуть також зажадати комерційні банки чи інші кредитори з метою визначення кредитної політики стосовно корпорації.

Прогнозні звіти (pro forma) складаються методом відсоткового співвідношення з продажем. Він ґрунтується на тому, що на рух активів корпорації впливають зміни в обсязі реалізації. При скороченні обсягу продажів і, навпаки, при зростанні продажів виникає необхідність у збільшенні суми активів. Використання методу відсотків передбачає диференціацію активів. Необхідно виділити активи, на які впливають зміни в обсязі продажів, вони називаються спонтанними, й активи незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажів, наприклад дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси. Вони прямо пов’язані зі зменшенням або збільшенням продажів. Відбуваються зміни і в зобов’язаннях. Так, збільшення кількості зайнятих приведе до зростання статті “нарахована, але не виплачена заробітна плата”, зросте також сума “нарахованих податків” через збільшення податкової бази. Однак зміни таких статей пасивів, як заборгованість за облігаціями і поточними цінними паперами, звичайними акціями, відбуваються не автоматично.

Розглянемо ситуацію щодо упорядкування прогнозних фінансових документів.

Ситуація 1. Менеджер фінансового відділу корпорації Сміт одержав завдання скласти баланс pro forma на наступний фінансовий рік. Корпорація планує збільшити обсяги продажів із 100 тис. до 150 тис. дол. Передбачається також, що марж прибутку становитиме 10% від суми продажів. Коефіцієнт дивідендних виплат і складе 50%. Баланс корпорації на кінець поточного (базового для планування) року поданий.

Таблиця 4.4