Закон єдиної ціни

У ринковій економіці, з численними продавцями і покупцями та низькими витратами інформації, ціни на ідентичні товари і послуги мають тенденцію до зближення, тобто діє закон єдиної ціни. Він привнесений у практику міжнародними арбітражерами, що керуються у своїй діяльності принципом “купуй дешевше — продавай дорожче”. Арбітраж (Arbitrage) — це купівля фінансового активу на одному ринку з негайним його продажем на іншому й одержання прибутку на різниці цін. Оскільки такі угоди укладаються постійно, ціни на різних ринках зближуються. На фінансових ринках здійснюються також процентні арбітражні операції. Фінансові інституції можуть позичати на одному з ринків фінансові фонди за низькими ставками, а продавати їх на інших за високими. У результаті процентний арбітраж сприяє вирівнюванню процентних ставок.

5.3. Оцінювання акцій Оцінювання привілейованої акції

Привілейована акція (Preferred Stock) — гібридна форма цінного папера, тобто має властивості акції й облігації. Як акція вона підтверджує власність її утримувача на частину майна корпорації. Власник облігації на відміну від власника звичайної акції одержує фіксований дохід. У ряді компаній емітуються конвертовані привілейовані акції, власник яких має право обміняти її на звичайну акцію. Привілейована акція випускається як безстроковий цінний папір. Проте є винятки, у такому разі на лицьовому боці акції зазначається її термін. Корпорація має право викуповувати такі акції, зазвичай за ціною, вищою номіналу. З цією метою створюється фонд погашення акцій (Sinking Fond). Оцінка привілейованої акції здійснюється за формулою:

,

.

Ціна привілейованої акції = PD + P_m,

де PD — приведена вартість викупної ціни акції;

P_m — приведена вартість дивідендів.

Привілейована акція більш ризикована, ніж корпоративна облігація, але менше ризикована, ніж звичайна акція. Ця обставина враховується в дисконтній ставці ринкового доходу. Проте привілейовані акції мають деякі податкові переваги, чим користуються інвестори, віддаючи перевагу їхнім корпоративним облігаціям.

Припустимо, що інвестор купує привілейовану акцію з дивідендом 5 дол. щорічно, очікувана облікова ринкова ставка 10 %, корпорація через 5 років викуповує акцію за 30 дол. Визначимо ціну привілейованої акції.

= 5 (3,7908) + 30 (0,6209) = 37,58 дол.

Фінансовий аналітик рекомендує інвестору купити безстрокову привілейовану акцію на тих самих умовах. Її ціна становитиме:

Ціна акції буде вищою, але прибутковість інвестиції падатиме. У першому випадку вона становитиме , у другому — .

Оцінювання звичайної акції

Звичайна акція (Common Stock у США, Shares у Великобританії) — цінний папір, що підтверджує власність його утримувача на частину майна корпорації. Фундаментальна ціна звичайної акції визначається дисконтуванням майбутніх доходів, які може отримати її власник. Такими доходами є дивіденди і курсова різниця, котрі може одержати акціонер, продаючи акції. Для оцінювання акцій застосовується модель дисконтування дивідендів за ринковою дисконтною ставкою або ринковою ставкою капіталізації:

.

Оскільки ціна будь-яких безстрокових активів дорівнює майбутнім грошовим потокам, поділеним на дисконтну ставку, то формулу можно спростити:

.

Припустимо, що D = 1,82 дол., r_s = 16 %, тоді фундаментальна, базисна ціна акції дорівнюватиме:

Якщо акція буде продана, то формула виводиться в такий спосіб:

.

У даному випадку акція була продана через три роки, отже, до дисконтованих дивідендів додаємо дисконтовану курсову різницю.

Ситуація

Припустимо, що корпорація у даний період виплачує дивіденд у розмірі 0,7 дол. Очікується, що наступні чотири роки дивіденди будуть рівномірно зростати на 11 % щорічно. Проте в наступні роки корпорація на певний період припинить виплату дивідендів. Інвестор купив акцію корпорації за 2 дол. Визначте очікувану ціну акції після п”ятого року за дисконтної ставки 12 %.

1) Визначаємо дивіденди за кожний рік:

Д₀ = 0,7; Д₁ = 0,7 · 0,11 = 0,77; Д₂ = 0,77 · 0,11 = 0,85.

Д₃ = 0,85 · 0,11 = 0,93; Д₄ = 0,93 · 0,11 = 1,03.

2) Визначаємо ціну дивідендного доходу:

.

3) Визначаємо ціну приросту курсової різниці:

.

4) Ціна акції, за якою утримувач може її продати після п’яти років:

3,04 + 0,59 = 3,63 дол.

Важливою проблемою є визначення r — ринкової дисконтної ставки. Інформаційні фінансові інституції обчислюють ставки за класами цінних паперів. Акціонер звичайної акції може визначити очікувану ставку прибутку за формулою:

.

Формула ускладнюється, якщо до неї включається курсова різниця:

.

Припустимо, що дивіденд становить 2 дол., поточна ціна акції, за якою інвестор купив акцію, становить 14,6 дол. Отже, інвестор може одержати дохід у розмірі . Далі припустимо, що інвестор продав акцію за 15,1 дол. У даному випадку інвестор отримає дохід:

.

Очікувана ставка доходу зростає, тому що акціонер, продаючи акцію, отримав позитивну курсову різницю. Якщо акціонер продає акцію за 14 дол., тобто нижче ціни придбання, то очікувана ставка доходу значно скоротиться:

.