Теорія г. Дональдсона про ієрархію фінансових джерел

На початку 60-х років американський економіст Г. Дональдсон (Гарвардський університет) розробив концепцію субординації (Pecking Order) джерел формування структури капіталу. Надалі вона стала називатися теорією ієрархії. Її сутність зводиться до такого.

По-перше, корпорація насамперед повинна визначати і використовувати внутрішні джерела фінансування: нерозподілений прибуток і амортизацію.

По-друге, визначаючи частку дивідендів у чистому прибутку, корпорація повинна виходити зі своїх інвестиційних планів і майбутніх грошових потоків. Пріоритет у розподілі прибутку на такий, що розподіляється, і такий, що не розподіляється, має бути в нерозподіленого прибутку.

По-третє, дивідендна політика характеризується “жорсткістю”, особливо в короткостроковому періоді, коли підвищувати або знижувати дивіденди можуть не дозволити збори акціонерів. Тому завжди є певні межі для збільшення нерозподіленого прибутку.

По-четверте, корпорація залежно від реальних грошових потоків і можливостей для розширення інвестування може змінювати додаткові внутрішні фонди: створити так званий фінансовий заслін у вигляді легко реалізованих цінних паперів, невикористаної кредитоємності. Корпорація може також реалізувати застаріле обладнання, засоби транспорту та інші матеріально застарілі реальні активи.

По-п’яте, тільки в разі потреби, коли немає можливості фінансувати приріст капіталу внутрішніми джерелами, корпорація може звернутися до зовнішнього.

По-шосте, у разі залучення зовнішніх джерел пропонується така послідовність: банківські позички, випуск боргових інструментів, і тільки в останню чергу — випуск акцій.

По-сьоме, обережне ставлення до випуску акцій пояснюється низкою причин: невдоволенням акціонерів, тому що ціна акцій в обігу звичайно знижується, побоюванням появи “агресивних” нових акціонерів, витрати, пов’язані з розміщенням акцій, звичайно вищі, ніж з розміщенням облігацій.

Теорія ієрархії дістала практичне підтвердження. Прийняття фінансових рішень пояснюється раціональним підходом. Менеджери завжди віддають перевагу внутрішнім джерелам, оскільки зовнішні дорожчі, загрозливі, а у деяких випадках важко доступні.

Теорія асиметричної інформації

Сутність теорії асиметричної інформації полягає в тому, що обсяг, повнота і якість інформації про фінансовий стан корпорації в її менеджерів може істотно відрізнятися від інформації, яку одержують її інвестори. Розглянуті раніше теорії структури капіталу абстрагувалися від цієї проблеми. З розвитком теорії інформації стало необхідним розглядати інформацію у світлі фінансових проблем. Цим пояснюється той факт, що сучасний фінансовий менеджер повинен працювати “на публіку”. Однієї з головних завдань сучасного корпоративного менеджменту є організація інформаційного поля навколо корпорації, доведення до відома акціонерів й інвесторів успіхів у діловій і фінансовій діяльності; розкриття основних цілей інвестиційних програм. Ціна випущених акцій і облігацій залежить від доступної інвесторам інформації про фінансовий стан фірми. Якщо інформація про емітент неповна, ціна випущених фінансових інструментів буде занижена і корпорація не одержить необхідних фондів.

Прийняття фінансових рішень, наприклад, про новий великий інвестиційний проект, по суті є інформацією для інвесторів. Американські економісти зазначають, що, коли компанія здійснює випуск акцій або розширює інвестиції й підвищує дивіденди, ціна її акцій на фінансовому ринку зростає. З іншого боку, коли дивіденди знижуються або інвестиції скорочуються, а корпорація залучає додатково нові зовнішні джерела фінансування, то ціна її акцій падає. Необхідно підкреслити, що падає ціна здебільшого звичайних акцій або боргових зобов’язань, котрі конвертуються, порівняно з прямим боргом або привілейованими акціями. Це пояснюється тим, що корпорації випускають акції, як правило, у свої “кращі часи”, тобто коли вони розраховують на вищу ринкову ціну, ніж власні оцінки вартості капіталу фірми.

Питанням асиметричної інформації у фінансовій літературі приділяється багато уваги. Нобелівськими преміями з економіки за розроблення теорії асиметричної інформації в 2001 р. відзначені американські економісти Дж. Акорлоф, М. Спенс і Дж. Стиглиц.