12.3. Міжнародне регулювання фінансового ринку Стандарти регулювання фінансових міжнародних організацій

Крім національних систем регулювання фінансового ринку, функціонують численні міжнародні організації. Їхньою первісною метою були уніфікація стандартів, процедур і умов розрахунків щодо цінних паперів для підвищення ефективності національних фінансових ринків, тісно між собою пов’язаних. Торгівля цінними паперами організована відповідно до національних законів і правил, що істотно різняться між собою. Таке становище обумовлює уповільнення міжнародних інвестиційних потоків.

У міру глобалізації світової економіки постає питання про створення централізованого фінансового ринку з єдиними стандартами і правилами. Необхідно зазначити, що законодавство з фінансового ринку в ряді країн передбачає поступовий перехід до формування єдиного національного ринку, що є одним з етапів формування світової системи ринку цінних паперів. До такого переходу особливо серйозно повинні готуватися країни з перехідною ринковою економікою.

У 1983 р. була створена Міжнародна організація комісій із цінних паперів — (International Organization of Securities Commissions — IOSCO). До її складу входять представники 78 країн світу. Заснування МОКЦБ відбило процес кіберналізації і глобалізації фінансових ринків. Комісія видає резолюції, що мають рекомендаційний характер. У них містяться основні напрямки з міжнародного співробітництва у сфері регулювання фінансових ринків. Так, наприклад, резолюція про співробітництво закликає членів організації розглянути можливість ведення між країнами на двосторонній і багатосторонній основі переговорів, що полегшували б доступ регулювальних органів до інформації з операцій міжнародного характеру. Резолюція про взаємодопомогу спрямована на захист прав інвестора шляхом нагляду за міжнародними ринками і посередниками і надання відповідної інформації.

Комісія встановила принципи нагляду за електронними системами торгівлі похідними інструментами фондового ринку. У директивах відзначається, що похідні фінансові інструменти належать до тих продуктів, емітентами яких є біржа або ринок, тому їх оборот підпорядковується правилам ринку, що їх емітував.

Резолюція про міжнародні принципи ведення підприємництва, що безпосередньо стосується корпорацій, визначила сім основних принципів ведення бізнесу:

1. Чесність і справедливість — урахування інтересів усіх партнерів, запобігання яким-небудь обманним діям.

2. Компетентність — забезпечення найкращого виконання своїх зобов’язань.

3. Можливість — найбільш ефективне використання економічних і фінансових ресурсів.

4. Інформація про споживачів — одержання найповнішої інформації про фінансовий стан корпорацій та їх інвестиційні можливості.

5. Інформація для споживачів — забезпечення необхідною інформацією, зокрема про можливі ризики.

6. Зіткнення інтересів — по можливості запобігання такому зіткненню; якщо воно виникає, притримуватися принципу дотримання інтересів клієнтів. Управління інтересами включає внутрішні правила конфіденційності.

7. Відповідність — корпорація — учасник ринку повинна відповідати усім вимогам ведення бізнесу, з тим щоб якнайкраще забезпечити інтереси клієнта і ринку.

Прийнято спеціальні резолюції про «відмивання грошей», «про шахрайство на фондовому ринку».

У 1961 р. була створена Міжнародна федерація фондових бірж, яка з жовтня 2000 р. стала називатися Світовою федерацією бірж (World Federation of Exchanges). До її складу входять 56 фондових бірж із різних країн. Зміна назви передбачає залучення в організацію бірж похідних фінансових інструментів, а також до і після — торговельних ліній підприємництва, що є життєво важливим полем розвитку бізнесу.

Федерація ввела ринкові принципи, які визначають вимоги для бажаючих до неї вступити¹. Фондові біржі повинні мати:

• легальний статут (Legal Status), який підтверджує, що організація розглядається як ринок цінних паперів у даній країні;

• свій власний статут із зазначенням органів управління, принципів підбору менеджерів, їхніх функцій, а також правила і методи регулювання;

Біржа повинна:

• визначити вимоги до учасників торгівлі, а саме: необхідну кваліфікацію, відповідний досвід роботи, структуру, правила, достатність капіталу, права й обов’язки;

• мати у своєму розпорядженні відповідну інформацію для постійного спостереження за учасниками ринку: про достатність капіталу, лімітні позиції, кількість і якість забезпечення;

• мати організаційну структуру, спроможну правильно управляти операціями фінансового ринку;

• мати технічну інфраструктуру, спроможну задовольнити потреби учасників ринку;

• мати у своєму розпорядженні систему, достатню для ведення операцій;

• бути фінансово стійкою системою завдяки ефективному фінансовому плануванню, підтримувати поступальну тенденцію розвитку щонайменше три роки підряд.

Біржові правила передбачають, що доступ на біржу повинен здійснюватися без будь-яких дискримінацій.

Слід зазначити, що принципи передбачають регулярну координацію між ринками, на яких обертаються лістингові цінні папери, з метою синхронізації розкриття інформації, а також для підтримання торгівлі та лістингу між фондовими біржами в різних країнах.

Для організації торгівлі цінними паперами фондові біржі повинні:

• забезпечувати добре збалансовані розрахунки через опублікування відкритої інформації про укладені угоди;

• установлювати й підтримувати торговельні правила щодо захисту інвесторів, такі, наприклад, як «краще виконання угоди», регулювання скарг торговельних партнерів;

• інформувати учасників ринків про ціни й обсяги торгівлі.

Особлива увага в Принципах приділяється захисту інвестора. Фондовим біржам запропоновано створювати компенсаційні фонди, страхові поліси або їх еквіваленти. У випадках, коли фонди гарантують кліринг торгівця цінними паперами або компенсують втрати інвестора у разі неплатоспроможності учасника ринку, біржа повинна забезпечити відповідний контроль над доцільністю витрачання коштів фонду. Спеціальний режим має бути встановлений для штату біржі й клірингового дому (депозитарію з метою запобігання конфлікту інтересів та інсайдерської торгівлі). Інсайдерська торгівля та інші форми нечесної торгівлі повинні бути заборонені на підставі закону або кодексу поведінки з відповідними заходами для припинення.

Світова федерація бірж складає докладні статистичні звіти про діяльність фондових бірж — членів організації, надає інформацію про фондові ринки, розробляє методологію торгівлі, цінними паперами.